Справа № 530/440/19 Номер провадження 11-кп/814/435/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
25 березня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ
Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника адвоката ОСОБА_7
засудженого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , поданою в інтересах засудженого ОСОБА_8 , на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 грудня 2020 року, -
Цією ухвалою задоволено подання старшого інспектора Зіньківського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_9 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючому, із середньою освітою, маючому на утриманні одну малолітню дитину, засудженому 13 вересня 2019 року Зіньківським районним судом Полтавської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ч.ч. 1, 3, 4 ст.358, ч.1 ст. 70 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку - 2 роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Скасовано звільнення засудженого ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням і направлено його в місця позбавлення волі для відбування покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, призначеного 13 вересня 2019 року Зіньківським районним судом Полтавської області за ч.3 ст.185, ч. 2 ст. 190, ч.ч. 1, 3, 4 ст.358, ч.1 ст.70 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_8 обрано у виді тримання під вартою, взято ОСОБА_8 під варту у залі суду.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з моменту його затримання.
Прийняття такого судового рішення місцевий суд мотивував тим, що у судовому засіданні було встановлено факт невиконання ОСОБА_8 покладених на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України, що свідчить про небажання засудженого відбувати призначене судом покарання та стати на шлях виправлення.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_7 , в інтересах засудженого ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 грудня 2020 року та відмовити у задоволенні клопотання інспектора Зіньківського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Полтавській області ОСОБА_9 про скасування іспитового строку на направлення засудженого для відбування призначеного покарання щодо ОСОБА_8 .
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що місцевим судом не враховано те, що: причини пропуску реєстрації у КВІ Зіньківського району є поважними, що підтверджується копіями з лікарняної картки; за час відбуття іспитового строку з 13 вересня 2019 року по 29 листопада 2020 року ОСОБА_8 постійно з'являвся на реєстрацію до КВІ, нових злочинів не вчиняв, до адміністративної відповідальності не притягувався.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника та засудженого, які підтримали апеляційну скаргу з підстав у ній наведених, думку прокурора, яка, посилаючись на законність судового рішення суду першої інстанції, заперечила проти задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали судового провадження та особової справи засудженого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Частиною 2 ст. 78 КК України визначено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ст. 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
У разі вчинення засудженим адміністративних правопорушень, що тягнуть за собою накладення адміністративних стягнень, із засудженим проводиться індивідуальна профілактична бесіда.
У разі відмови судом у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється після застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що 13 вересня 2019 року Зіньківським районний судом Полтавської області ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ч.ч.1,3,4 ст.358 КК України та призначено йому покарання за:
-ч.3 ст.185 КК України - 3 роки позбавлення волі;
-ч.2 ст.190 КК України - 1 рік позбавлення волі;
-ч.1 ст.358 КК України - 1 рік обмеження волі;
-ч.3 ст.358 КК України - 1 рік позбавлення волі;
-ч.4 ст.358 КК України - 1 рік обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку - 2 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи (а.м.о.с. 2-5).
25 жовтня 2019 року старшим інспектором Зіньківського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» ОСОБА_9 встановлено засудженому ОСОБА_8 дні для явки на реєстрацію - другий вівторок кожного місяця з 09 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин, з чим ознайомлено засудженого, що засвідчено особистим підписом останнього (а.м.о.с. 18).
Постановляючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_8 двічі не з'явився до уповноваженого органу з питань пробації без поважних причин, та, як наслідок, дійшов висновку про невиконання засудженим, покладених на нього судом обов'язків, передбачених ст.76 КК України, що свідчить про небажання ОСОБА_8 стати на шлях виправлення.
Однак з такими мотивами місцевого суду колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
З матеріалів особової справи вбачається, що засуджений не з'явився на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації 10 грудня 2019 року (другий вівторок) та 11 лютого 2020 року (другий вівторок), що підтверджується листком реєстрації у матеріалах особової справи (а.м.о.с. 18). Після неявок у вказані вище дні для реєстрації, у засудженого було відібрано письмові пояснення та винесено останньому письмові попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання (а.м.о.с. 47-48, 58- 59).
Згідно з довідкою Опішнянської АЗПСМ від 02 червня 2020 року ОСОБА_8 у період з 10 грудня 2019 року по 28 грудня 2019 року до Опішнянської амбулаторії загальної практики-сімейної медичицини не звертався за медичною допомогою (а.м.о.с. 55).
За даними довідки КП «ПОНД» від 5 березня 2020 року, ОСОБА_8 перебував на лікуванні з приводу психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання наркотиків та стимуляторів у стаціонарному відділенні №3 з 28 січня 2020 року по 04 лютого 2020 року (а.м.о.с. 61).
Зі змісту журналу судового засідання Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 грудня 2020 року (а.м.с.п. 50-51) вбачається, що адвокат ОСОБА_7 не приймав участь у розгляді справи у місцевому суді, засуджений ОСОБА_8 здійснював судовий захист самостійно.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції під час перевірки апеляційним судом поважності причин неявки засудженого до органу пробації для реєстрації, захисник ОСОБА_7 , який, як встановлено вище, не приймав участь у суді першої інстанції, повідомив, що ОСОБА_8 не мав об'єктивної можливості своєчасно з'явитися 10 грудня 2019 року для реєстрації у зв'язку із доглядом за малолітньою дитиною. Адвокатом надано апеляційному суду документально підтверджені докази поважності причин такого неприбуття.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , встановлено, що ОСОБА_8 має малолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Даними довідки №4 КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Опішнянської селищної ради", засвідченої печаткою даного медичного закладу та підписами головного лікаря, лікаря-педіатра, підтверджено, що ОСОБА_8 з 09 по 13 грудня 2019 року знаходився по догляду за своєю дитиною - ОСОБА_10 , якому поставлено діагноз: нейрогенний гіперрефлекторний сечовий міхур, пупкова кила. Наведений діагноз узгоджується з копіями консультаційних висновків спеціаліста від 11 грудня 2019 року.
Матеріали особової справи засудженого не містять жодних даних про вчинення ОСОБА_8 правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. Так, за даними довідок Гадяцького ВП ГУНП у Полтавській області від 04 листопада 2019 року та 15 січня 2020 року (а.м.о.с. 36-50) засуджений ОСОБА_8 у третьому та четвертому кварталах 2019 року до адміністративної відповідальності не притягувався.
Згідно з положеннями п.п.2 п.1 розділу ІХ "Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі", затвердженого наказом Міністерства юстиції України №272/5 від 29 січня 2019 року, у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, встановлених КВК України, Законом України «Про пробацію», а також покладених на нього судом, або систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження, зазначене в пункті 8 глави 2 розділу IV цього Порядку.
За п.п.3 п.1 розділу ІХ наведеного вище Порядку, у разі якщо звільнений з випробуванням продовжує не виконувати обов'язки або вчиняє адміністративні правопорушення після застосування до звільненого з випробуванням письмового попередження, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання.
За таких обставин, враховуючи документально підтверджені обставини, що об'єктивно унеможливили з'явитися ОСОБА_8 на реєстрацію 10 грудня 2019 року, судом апеляційної інстанції встановлено одну неявку засудженого до кримінально-виконавчої інспекції без поважних причин, що виходячи з наведених вище положень не є достатньою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
На переконання колегії суддів, доводи подання органу пробації щодо засудженого ОСОБА_8 , з якими погодився і суд першої інстанції, через те, що не мав документального підтвердження поважності неявки на реєстрацію до органу пробації засудженого, не знайшли свого підтвердження і спростовуються сукупністю перевірених під час апеляційного розгляду обставин, а тому тому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення подання органу пробації є передчасним.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала місцевого суду не може бути визнана законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим відповідно до ст.ст. 407, 409, 411 КПК України підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні вказаного вище подання.
За таких обставин, апеляційна скарга є обгрунтованою.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , подану в інтересах засудженого ОСОБА_8 , задовольнити.
Ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 грудня 2020 року щодо ОСОБА_8 скасувати.
Ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання старшого інспектора Зіньківського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Полтавській області ОСОБА_9 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженому ОСОБА_8 .
Звільнити ОСОБА_8 з-під варти у залі суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4