Головуючий суду 1 інстанції - Посохов І.С.
Доповідач -Кострицький В.В.
Справа № 428/4826/20
Провадження № 22-ц/810/135/21
30 березня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кострицького В.В.,
суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання Сінько А.І.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
представник позивача ОСОБА_2
відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу
за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 листопада 2020 року, ухвалене у складі судді Посохова І.С. в м. Сєвєродонецьк Луганської області,
за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування. В обґрунтування заявлених вимог представник позивача адвокат Пакіна О.М. зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла недоотримана пенсія. Позивач отримала тільки частину недоотриманої пенсії у розмірі 72386 грн. 50 коп. Тобто сума несплаченої недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом складає 58 514 грн. 79 коп. Позивач звернулася до відповідача із заявою про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_3 в установленому законом порядку. Відповідач надав їй письмову відповідь про те, що виплачена частина недоотриманої пенсії, посилаючись на статтю 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», обмежившись нібито трирічним терміном, який зазначено у вказаній статті.
У зв'язку з чим представник позивача звернулася до суду з даним позовом та просила стягнути з відповідача на користь позивача недоотриману суму пенсії, яка увійшла у спадщину у розмірі 58514 грн. 79 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 листопада 2020 року позов задоволено повністю. Ухвалено стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , у розмірі 58 514 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн. 79 коп.
Мотивуюче таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину. Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майно.
Доводи апеляційної скарги
Не погоджуючись з таким рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, звернулось з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що зазначене рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права. Відповідно до електронної бази даних пенсіонерів силових структур Луганської області ОСОБА_3 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області як отримувач пенсії за вислугу років, яка нараховувалась останньому шляхом поштового переказу «Укрпоштою» до 31.07.2014 року. Пенсійна справа ОСОБА_3 залишилась на тимчасово окупованій території України у м. Луганську. Через діяльність незаконних збройних формувань з червня 2014 року діяльність банківських та фінансових установ Луганської області на окупованій її частині призупинено. За поновлення виплати пенсії ОСОБА_3 не звертався, тому з 01.08.2014 року йому було припинено нарахування пенсії. Згідно ст. 55 Закону №2262, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отриманні пенсіонером з вини ПФУ, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрат частини доходів, що узгоджується з нормою ст.46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Порядок недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера врегульовано статтею 61 Закону №2262, згідно якої суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Згідно п.1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, днем звернення за виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. 12.11.2019 ОСОБА_4 за довіреністю від ОСОБА_1 звернувся з заявою про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи вимоги ст.55 Закону №2262, ст. 46 Закону №1058 позивачу була виплачена недоодержана пенсія її чоловіка за період з 11.11.2016 року по 31.08.2019 року в сумі 72366, 50 гривень, що позивачем не заперечується. Сума не виплаченої пенсії (за період більше ніж 3 роки до дня звернення) за період з 01.08.2014 по 31.10.2016 складає 58514,79 гривень. Враховуючи викладене, розрахунок розміру недоотриманої пенсії для виплати позивачу проведено відповідно до вказаних норм Законів №№1058,2262, які є спеціальними по відношенню до порядку нарахування та виплати пенсії. Відтак вони мають застосовуватись при визначенні розміру пенсії, яка має бути виплачена позивачу. На думку скаржника така правова позиція узгоджується із позицією ПФУ викладена у листі від 11.12.2017 №39481/02-22, яким була надана відповідь на лист ГУ ПФУ в Луганській області від 20.11.2017 №13476/02-02. Окрім цього скаржник вважає, що даний спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду та посилається на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.11.2018 року у справі №200/9875/18-а, яке засилено постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 року.
Доводи інших учасників справи
Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений строк на адресу Луганського апеляційного суду не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст.360 ЦПК України.
Щодо явки сторін.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання однак в судове засідання не з'явились.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно з копією відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 1200-010302-8/9645 від 21.05.2020 року, ОСОБА_3 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії за вислугу років, нарахування та виплата пенсії проведені по 31.07.2014 року. З 01.08.2014 року виплату пенсії призупинено у зв'язку з неможливістю доставки коштів на територію тимчасово непідконтрольну українській владі (м. Перевальськ). Знятий з обліку у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 . Недоодержана пенсія за період з 01.08.2014 року по 31.08.2019 року складає 130 881, 29 грн. Недоодержана пенсія ОСОБА_3 за період з 11.11.2016 по 31.08.2019 в сумі 72 366, 50 грн. була зарахована на картковий рахунок ОСОБА_1 22.01.2020 року, тобто за три роки до дня звернення.
Виходячи з вище викладеного суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права на отримання спадкового майна після смерті ОСОБА_3 . Вказані правовідносини регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду в повній мірі відповідає встановленим по справі обставинам, виходячи з наступного.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст ч. 3 ст. 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Судова колегія зазначає, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.
Доводи скаржника по суті зводяться до аналізу спеціального та загального законодаства та з визначенням строку на звернення з відповідною заявою(а.с.55,56) і не заслуговують на увагу в цілому так, як суперечать вимогам чинного цивільного законодавства щодо права яке не обмежено строками звернення, натомість судом першої інстанції зроблено висновок з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи скаржника, щодо того, що даний спір відноситься до юрисдикції адміністративного судочинства також не заслуговує на увагу так, як даний правовий спір розглядається в порядку цивільного судочинства виходячи із суб'ектного та змістовного складу позовуу.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст.259,367,374,375,382,384 ЦПК України, апеляційний суд-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення.
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Дата складання повного тексту постанови - 30 квітня 2021 року.
Головуючий
Судді: