Справа № 369/7309/20
Провадження № 2/369/181/21
Іменем України
10.02.2021 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Дубас Т.В.,
за участю секретаря - Мазурик Д.С.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
Позивач звернувся із позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, в якому зазначила, що 19 жовтня 2002 року між нею та відповідачем - ОСОБА_3 , був укладений шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №838.
За час перебування в шлюбі, в них народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя з відповідачем не склалося, оскільки вони мають різні погляди на сімейне життя та обов'язки. Останнім часом у них почалися постійні конфлікти та суперечки, через що спільне життя стало неможливим, ми стали зовсім чужими людьми. Можливості зберегти сім'ю немає. Подружні відносини між ними припинилися. Спільне господарство не ведеться, разом вони не проживають. За таких обставин вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам дитини.
На примирення не згодна і тому вважає, що необхідно розірвати шлюб. Шлюб розривають вперше.
Донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з нею.
З моменту фактичного припинення шлюбних відносин, відповідач ситуативно надає кошти на утримання доньки.
Між нею та відповідачем на момент пред'явлення цього позову не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання та виховання дитини.
Тому на підставі вищевказаного просила суд шлюб між нею - ОСОБА_2 , та відповідачем - ОСОБА_3 , який зареєстрований 19 жовтня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №838 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити їй прізвище - « ОСОБА_2 ».
Стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.06.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.
За письмовою згодою представника позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Суд, вислухавши осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як убачається із матеріалів справи, 19 жовтня 2002 року між позивачкою ОСОБА_2 та відповідачем - ОСОБА_3 , був укладений шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №838.
За час перебування в шлюбі, в них народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сторони спільного господарства не ведуть, стосунків не підтримують, шлюб носить лише формальний характер.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Як убачається з пояснень позивача, почуття любові та поваги між сторонами зникли, тому збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам їх дитини.
Враховуючи особливий характер сімейних відносин, зважаючи на норми ст. ст. 111, 112 СК України, так як фактично шлюбні відносини між подружжям припинені, суд вважає примирення сторін неможливим. Оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї є неможливим і суперечить інтересам позивача та відповідача, позовні вимоги, в частині розірвання шлюбу, підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги позивача про стягнення аліментів варто зазначити наступне.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частиною 2 ст.182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує : 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
При визначенні розміру аліментів, судом враховано вимоги ст. 182 СК України, а також приписи ст. 180 СК України.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що за обставин, що склалися, позов в частині стягнення аліментів підлягає до часткового задоволення, а саме, необхідно стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 від усіх видів доходів відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.06.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Суд також вважає, що саме такий розмір аліментів є виправданий дійсними потребами дитини і не призведе до порушення прав відповідача.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений нею судовий збір в розмірі 840,80 грн і на користь держави - 840,80 грн.
Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 24, 56, 104, 110, 112, 114, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 3, 5, 13, 81, 82, 141, 211, 223, 217-242, 258-259, 268, 272-273, 280, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який зареєстрований 19 жовтня 2002 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 838 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище " ОСОБА_2 ".
Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 від усіх видів доходів відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.06.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 840 грн. 40 коп.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
У решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Дубас Т.В.