22 березня 2021 року (13 год. 01 хв.)Справа № 280/228/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Конишевої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Туяк О.К.,
представників сторін:
позивача -Щасливий О.Р,
відповідача - Лисенко С.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Груп Бердянськ» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, буд. 67, код ЄДРПОУ 30000429)
до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935)
про визнання протиправним та скасування рішення,
13.01.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Груп Бердянськ» (далі позивач) до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі відповідач), відповідно до якого позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110230/2020/000316/2 від 14.12.2020;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00731 від 14.12.2020.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності безпідставними.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому висловлює свою незгоду з заявленими позовними вимогами з тих підстав, що в поданих позивачем до митного оформлення документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару виявлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи. Однак декларант відмовився від надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість. Враховуючи, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, підстави для оформлення товару за визначеною ним митною вартістю були відсутні, що зумовило прийняття Митницею оскаржуваних рішень. Просить в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 15.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 09.02.2021.
Ухвалою суду від 09.02.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 22.03.2021.
Протокольною ухвалою суду від 22.03.2021 за клопотанням сторін закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на той же день.
Під час судового розгляду представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті справи, просив позов задовольнити.
Під час судового розгляду представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, з підстав, викладених у заявах по суті справи, просив в задоволенні позову відмовити.
У відкритому судовому засіданні 22.03.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо дослідивши надані до матеріалів справи письмові докази, встановив такі обставини.
11.12.2020 декларантом Хибою І.О. в інтересах одержувача ТОВ «Макрет Груп Бердянськ» до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв'язку електронну митну декларацію (далі - ЕМД) з довідковим номером 95, режим ІМ 40 ДЕ, якій було присвоєно № UA110230/2020/027390, на товари (що зазначені в гр. 31 ЕМД):
1. «Стрічка конвеєрна гумовотканинна на основі синтетичних тканин, з вулканізованої гуми, армована тільки текстильними матеріалами, завширшки 1200 мм: 2.2-1200-5-ТК-200-2-5-2-Б-РБ ТУ 22.19.40-003-00320934-2017 - 720 кв.м.; завширшки 800 мм: 2.2-800-5-ТК-200-2-5-2-Б-РБ ТУ 22.19.40-003-00320934-2017 - 400 кв.м. Призначена для транспортування сипучих, кускових і штучних вантажів. Виробник: АО «Курская фабрика технических тканей». Країна виробництва RU»;
2. Стрічка конвеєрна гумовотканинна на основі синтетичних тканин, з вулканізованої гуми, армована тільки текстильними матеріалами, завширшки 650 мм: 2.2-650-5-ТК-200-2-5-2-Б-РБ ТУ 22.19.40-003-00320934-2017 - 195 кв.м. Призначена для транспортування сипучих, кускових і штучних вантажів. Виробник: АО «Курская фабрика технических тканей». Країна виробництва RU».
До митного оформлення вказаних товарів до митниці разом з ЕМД було надіслано скановані копії наступних документів: платіжне доручення в іноземній валюті №4 від 03.12.2020; рахунок-фактуру №2102 від 30.11.2020; акт завантаження №4; лист ТОВ «Маркет Груп Бердянськ» вих. №46 від 10.12.2020; лист АО «КФТТ» від 02.12.2020 №27-9/5475; міжнародну товарно-транспортну накладну СМR №459971; договір-заявку на перевезення вантажу №0912/1 від 09.12.2020; договір транспортного-експедиційного обслуговування №11 від 01.11.2020; довідку про транспортні витрати №1112/1 від 11.12.2020; сертифікати якості у кількості 14 шт.; декларацію країни походження №10131010/091220/0238543 від 09.12.2020.
Також з пояснень учасників справи судом встановлено, що також при митному товарів митницею використовувались документи, які надавались декларантом раніше при оформленні попередніх партій поставок між даними контрагентами, зокрема: договір поставки №27-9/479/20 від 28.10.2020, специфікація №1 від 28.10.2020, рахунок на оплату №13873 від 28.10.2020 та платіжні доручення в іноземній валюті №1 від 30.10.2020, №2 від 17.11.2020 й №3 від 25.11.2020.
При проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне:
1. У платіжному дорученні від 30.10.2020 № 1 в гр.70 «Деталі платежу» відсутнє посилання на специфікацію до контракту від 28.10.2020 № 1, як передбачено умовами п. 2.1 контракту від 28.10.2020 № 27-9/479/20, що не дає можливості визначитися стосовно якої партії товару здійснено розрахунок за товар.
2. В поданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 30.11.2020 № 2102 зазначено, що документ має відношення до платіжно-розрахункового документа, але не зазначено його номер і дату, також, жодного платіжно-розрахункового документа до митного оформлення не надано.
3. Наданий до митного оформлення рахунок-фактура від 30.11.2020 № 2102 не містять печаток і штампів митних органів країни відправлення, що може свідчити про надання декларантом до митниці інших документів, ніж ті, що були додані відправником, що дає підстави для сумніву у достовірності зазначених відомостей та указує на наявність фіскальних ризиків, в частині можливого заниження митної вартості заявленого товару.
4. За наданими до митного оформлення платіжними дорученнями від 30.10.2020 № 1 та від 03.12.2020 №4 проведена передплата за товар в розмірі 6650150,00 руб.РФ, при цьому товар поставляється згідно специфікації від 28.10.2020 № 1 на суму 8340150,00 руб.РФ. Фактично заявлено за митною декларацією товару на суму 2222350,0000 руб.РФ. Тому однозначно співставити суми у платіжних дорученнях заявлених до митного оформлення від 30.10.2020 № 1 та від 03.12.2020 № 4 з задекларованою партією товару не видається за можливе.
5. В п.2.2 договору на перевезення від 01.11.2020 № 11 зазначено, що перевезення здійснюється на основі письмових замовлень. Замовлення на перевезення від ТОВ "МАРКЕТ ГРУП БЕРДЯНСЬК" до митного оформлення не надавалось.
Митним органом надіслано позивачу електронну вимогу про надання (за наявності) додаткових документів для підтвердження митної вартості згідно із ч. 3 ст.53 Митного кодексу України: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також повідомлено, що згідно ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару
Декларантом 14.12.2020 засобами електронного зв'язку було надіслано до митниці повідомлення та додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг №346 від 14.12.2020.
В повідомленні декларантом було зазначено: «Інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 днів надаватись не будуть»,
Митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000316/2 від 14.12.2020,в якому вказано, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути застосований через те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, у відповідності до вимог п.2 ч.6 ст.54 МК України. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути застосований через те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, у відповідності до вимог п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України. Методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів відповідно до вимог ст. 59, 60 МК України. Методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не може бути прийняті у зв'язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно вимог ст. 62, 63 МКУ. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у митниці інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 МК України використана наявна в митниці інформація в митниці інформація щодо раніше визначених митних вартостей за другорядним методом товару № 1 з розрахунку 1,61 USD/кг (МД № UA807170/2020/057660 від 01.11.2020) товару № 2 з розрахунку 2,41 USD/кг (МД № UA110230/2020/022485 від 12.1.2020). Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до поставки товару, ввезеного у співставних обсягах на комерційних умовах FCA
Також митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00731 від 14.12.2020.
Не погоджуючись з рішенням митного органу щодо коригування митної вартості та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд враховує наступне.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.4 та 5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 ст.51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За приписами ч.2 ст.52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу.
Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Щодо доводів відповідача, що у платіжному дорученні від 30.10.2020 № 1 в гр.70 «Деталі платежу» відсутнє посилання на специфікацію до контракту від 28.10.2020 № 1, як передбачено умовами п. 2.1 контракту від 28.10.2020 № 27-9/479/20, що не дає можливості визначитися стосовно якої партії товару здійснено розрахунок за товар, а також про те, що за наданими до митного оформлення платіжними дорученнями від 30.10.2020 № 1 та від 03.12.2020 №4 проведена передплата за товар в розмірі 6650150,00 руб.РФ, при цьому товар поставляється згідно специфікації від 28.10.2020 № 1 на суму 8340150,00 руб.РФ. Фактично заявлено за митною декларацією товару на суму 2222350,0000 руб.РФ. Тому однозначно співставити суми у платіжних дорученнях заявлених до митного оформлення від 30.10.2020 № 1 та від 03.12.2020 № 4 з задекларованою партією товару не видається за можливе, суд зазначає наступне.
Як слідує з матеріалів справи, листом ТОВ «Маркет Груп Бердянськ» від 30.11.2020 №36, повідомлено Дніпровську митницю Держмитслужби, що відповідно до 4.1 укладеного між сторонами Договору, оплата здійснюється по кожній партії Товару, що підлягає відвантаженню, в наступному порядку: 50% передплата и 50% доплата по факту готовності продукції.
Загальна сума за Специфікацією №1 складає 8 340 150 рос.руб., у зв'язку з чим платіжним дорученням №1 від 30.10.2020 в розмірі 4 170 075 рос.руб., що складає 50% вартості Специфікації №1.
17.11.2020 було отримано повідомлення про готовність продукції на суму 1 318 200 рос.руб.. Згідно з умовами специфікації №1, позивач сплатив раніше 50% передплати та йому необхідно здійснити доплату у розмірі 50% партії товару по мірі її готовності до відвантаження. Вказана сума склала 659 100 рос.руб. та була сплачена платіжним дорученням №2 від 17.11.2020.
Згідно з умовами договору та специфікації №1 від 25.11.2020, листа №27-9/5388, позивачем було отримано повідомлення про готовність чергової партії продукції від АТ «КФТТ» на суму 2 061 800 рос.руб. та у відповідності до умов специфікації №1 необхідно доплатити 50% готової продукції, що склало 1 030 900 рос.руб. та було сплачено згідно з платіжним дорученням №3 від 25.11.2020.
Крім того, листом ТОВ «Маркет Груп Бердянськ» вих. №46 від 10.12.2020, повідомлено, що виходячи з повідомлення про готовність вих. №27-9/5475 від 02.12.2020 щодо залишку партії товару по Специфікації №1 від АТ «КФТТ» на суму 4 960 150 рос.руб. та згідно з умовами поставки позивачу необхідно було доплатити суму 50% готової продукції, що склало 2 480 075 рос.руб. Дана сума була сплачена платіжним дорученням №4 від 03.12.2020 на суму 2 480 075 рос.руб.
Звідси, загальна сума платіжних доручень №1 від 30.10.2020, №2 від 17.11.2020, №3 від 25.11.2020 та №4 від 03.12.2020 складає саме 8 340 150 рос.руб., тобто суму Специфікації №1.
Крім того, суд погоджується із доводами позивача про те, що платіжне доручення містить посилання на рахунок на оплату №13873 від 28.10.2020, який виписано саме на виконання специфікації №1 від 28.10.2020 та асортимент, кількість та ціна товару за яким узгоджується зі специфікацією.
Так як слідує зі змісту декларації №UA110230/2020/027390 від 11.12.2020 загальна вартість партії товару склала 2 222 350 рос.руб., а номенклатура товару, що постачався складається з стрічки конвеєрної гумовотканинної на основі синтетичних тканин, з вулканізованої гуми, армована тільки текстильними матеріалами:
- завширшки 1200 мм: 2.2-1200-5-ТК-200-2-5-2-Б-РБ ТУ 22.19.40-003-00320934-2017 - 720 кв.м.;
- завширшки 800 мм: 2.2-800-5-ТК-200-2-5-2-Б-РБ ТУ 22.19.40-003-00320934-2017 - 400 кв.м.;
- завширшки 650 мм: 2.2-650-5-ТК-200-2-5-2-Б-РБ ТУ 22.19.40-003-00320934-2017 - 195 кв.м.
При цьому, згідно з рахунком - фактурою №2102 від 30.11.2020 до цієї партії поставки, відображено постачання аналогічного асортименту товару та у відповідній кількості, ті самі, що й задекларовані.
Згідно з специфікацією №1 від 28.10.2020 та рахунком - фактурою №2102 від 30.11.2020 вартість всіх перелічених товарів - стрічок транспортерних (в незалежності від їх виду) складає по 1 690 рос.руб за кв.м. Зазначені відомості про кількість та ціну товарів відображені також й в рахунку на оплату №13873 від 28.10.2020.
Звідси, виходячи із сукупності документів, що надані до митного оформлення цієї партії поставки товару, стає очевидним, що її вартість складає 2 222 350 рос.руб. та складається таким чином:
- стрічка транспортерна завширшки 1200 мм: 2.2-1200-5-ТК-200-2-5-2-Б-РБ ТУ 22.19.40-003-00320934-2017 - 720 кв.м. х 1690 рос.руб. = 1 216 800 рос.руб.;
- стрічка транспортерна завширшки 800 мм: 2.2-800-5-ТК-200-2-5-2-Б-РБ ТУ 22.19.40-003-00320934-2017 - 400 кв.м. х 1690 рос.руб. = 676 000 рос.руб.;
- стрічка транспортерна завширшки 650 мм: 2.2-650-5-ТК-200-2-5-2-Б-РБ ТУ 22.19.40-003-00320934-2017 - 195 кв.м. х 1690 рос.руб. = 329 550 рос.руб., що у сумі складає вартість партії поставки, що відображена у митній декларації - 2 222 350 рос.руб.
З аналізу наявних в матеріалах справи документів первинного бухгалтерського обліку по господарським взаємовідносинам позивача та АТ «Курська фабрика технічних тканин» слідує, що фактично проведені оплати за вищевказаними чотирма платіжними дорученнями повністю погасили виставлений рахунок на оплату №13873 від 28.10.2020 та відповідно суму специфікації №1 від 28.10.2020. Задекларована у даній справі партія товару є частиною від загального обсягу товару, що постачався за специфікацією в цілому. При цьому, з пояснень представника позивача, які не спростовувались та не заперечувались представником відповідача, слідує, що фактично відвантаження партії товару в межах загального обсягу за специфікацією здійснювалось у чотири партії, а проплати здійснювались саме за готовністю частини обсягу товару, без прив'язки до тієї частини від загального обсягу, що фактично переміщується через митний кордон України. Наразі обсяг товару за специфікацією №1 від 28.10.2020 повністю поставлено, а вартість товару повністю оплачена. Тобто у даних господарських взаємовідносинах постачання товару здійснювалось в межах специфікації №1 від 28.10.2020 до договору поставки, шляхом оплати рахунку №13873 від 28.10.2020 до цієї специфікації загалом - пропорційно частині виготовленого товару, а не окремо по кожній партії товару, що пересікав митний кордон України.
Звідси, суд вважає, що позивачем повністю спростовано зауваження митного органу та детально роз'яснено процедуру проведених оплат та поставок партій товару. Обраний спосіб взаєморозрахунків, хоча й не є зрозумілим при поверхневому аналізі для цілей митного оформлення, проте при більш детальному аналізі наданих до митного оформлення документів, стає очевидним, що партія товару, що заявлено до митного оформлення, за обсягом та ціною узгоджується із умовами поставки та документами, якими вона оформлялась.
Щодо доводів відповідача стосовно того, що в поданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 30.11.2020 № 2102 зазначено, що документ має відношення до платіжно-розрахункового документа, але не зазначено його номер і дату, також, жодного платіжно-розрахункового документа до митного оформлення не надано.
Дослідженням наявної в матеріалах справи копії рахунку-фактури від 30.11.2020 № 2102 встановлено, що дійсно в графі «до розрахунково-платіжного документу» цього рахунку фактури не внесено будь-яких записів.
Разом з тим, суд вважає обґрунтованими та не спростованими під час судового розгляду зауваження позивача про те, що відповідач не навів в чому саме можуть полягати та чим обґрунтовуються сумніви щодо викривлення таким чином митної вартості товарів. Асортимент товарів, їх вартість та кількість узгоджуються із іншими наданими до митного оформлення документами та фактично задекларованим товаром. Даний недолік в окремому документі, не спростовує взаємозв'язку та узгодженості в сукупності документів в цілому. Форма окремого документа, складанням якого супроводжувалась господарська операція, не може спростовувати його сутність та зміст господарської операції, задокументованої ним. За змістом даного документа відображено фактичний зміст господарської операції - поставки товарів певного асортименту, певної кількості та за визначеною ціною, які в точності відповідають змісту інших документів, що супроводжували цю поставку.
Щодо доводів відповідача стосовно того, що наданий до митного оформлення рахунок-фактура від 30.11.2020 № 2102 не містять печаток і штампів митних органів країни відправлення, що може свідчити про надання декларантом до митниці інших документів, ніж ті, що були додані відправником, що дає підстави для сумніву у достовірності зазначених відомостей та указує на наявність фіскальних ризиків, в частині можливого заниження митної вартості заявленого товару, то суд зазначає наступне.
Позивач не може здійснювати вплив на правильність митного оформлення (проставлення печаток та штампів) уповноваженими органами країни відправлення комерційний інвойсів та декларації країни відправлення; числові значення у митній декларації країни відправлення та інвойсах не містить числових розбіжностей.
Крім того, суд відхиляє посилання відповідача на постанову Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного адміністративного суду від 11.09.2020 у справі №804/1211/16, адже в вказаній справі фактичні обставини справи вказували на те, що рахунки контрактоотримувача та рахунки виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць. Проте, в даній справі спірний рахунок-фактура містять відбитки печаток органу доходів і зборів України - Харківської митниці ДФС.
За вказаних обставин суд відхиляє даний довод відповідача.
Щодо доводів відповідача про те, що в п.2.2 договору на перевезення від 01.11.2020 № 11 зазначено, що перевезення здійснюється на основі письмових замовлень. Замовлення на перевезення від ТОВ "МАРКЕТ ГРУП БЕРДЯНСЬК" до митного оформлення не надавалось, суд вважає за необхідне зауважити таке.
Як слідує з матеріалів справи, 01 листопада 2020 року між ТОВ «Маркет Груп Бердянськ» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір транспортного-експедиційного обслуговування №11, за умовами якого Експедитор (ФОП ОСОБА_1 ) взяв на себе зобов'язання за винагороду та за рахунок Клієнта (ТОВ «Маркет Груп Бердянськ») виконувати або організовувати протягом дії цього договору надання визначених цим договором комплексу послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів Клієнта.
09.12.2020 експедитор ФОП ОСОБА_1 та перевізник ФОП ОСОБА_2 уклали договір-заявку №0912/1 на перевезення вантажів.
Таким чином, судом визнаються за обґрунтовані пояснення позивача про те, що в даному випадку ФОП ОСОБА_1 є експедитором, а ФОП ОСОБА_2 перевізником, а отже й заявку (договір -заявку) на перевезення вантажів укладав/надавав саме експедитор ФОП ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «Маркет Груп Бердянськ» за відповідним договором транспортного-експедиційного обслуговування №11 від 01.11.2020, а не безпосередньо ТОВ «Маркет Груп Бердянськ».
Таким чином, суд вважає, що подані позивачем документи, для підтвердження митної вартості товару, містять всю необхідну інформацію для підтвердження числових значень складових частин митної вартості та ціни, що була фактично сплачена за товари та методу її визначення згідно положень ст.58 МК України.
Частиною 2 ст.53 МК України передбачено перелік документів які надаються для підтвердження розрахунку митної вартості.
Згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України.
Суд зауважує, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган, серед іншого, послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до наведених приписів МК України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість.
Разом з тим, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами ч. 4 та 5 ст.58 МК України.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Водночас, відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.
Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, позивач задля підтвердження митної вартості товарів за основним методом виконав свій обов'язок та до декларації митної вартості надав всі необхідні документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, а також наявні у нього документи, передбачені ч.3 ст.53 МК України.
Таким чином, позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості товару.
За вказаних обставин, суд доходить висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості товарів. Таким чином, суд доходить висновку, що при винесені рішення про коригування митної вартості товару відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством. Зважаючи на те, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є похідною від основного рішення про коригування митної вартості товарів, то задоволенню так само підлягають й позовні вимоги про її скасування.
Згідно з частиною 1 та 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Груп Бердянськ» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, буд. 67, код ЄДРПОУ 30000429) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110230/2020/000316/2 від 14.12.2020.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00731 від 14.12.2020.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Груп Бердянськ» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, буд. 67, код ЄДРПОУ 30000429) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено повному обсязі та підписано 30.03.2021.
Суддя О.В. Конишева