29 березня 2021 року Справа № 280/1051/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
05 лютого 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати незаконними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 18.07.2019;
- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 18.07.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вперше, 17.07.2019 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за призначенням пенсії за віком відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі-Закон №1788) в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України № 1 -р/2020 від 23.01.2020, оскільки має необхідний загальний і пільговий стаж та набула відповідного пенсійного віку. Проте повідомленням від ві 10 вересня 2019 року позивача було сповіщено про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 у зв'язку із недосягненням пенсійного віку, передбаченого ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 02 березня 2020 року позивачем була подана нова заява в Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області. Вважаючи такі дії протиправними, просить суд позов задовольнити.
Ухвалою суду від 10.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Представником відповідача 15 березня 2020 року був поданий відзив на позовну заяву (вх. №14659). У відзиві відповідача зазначено, що позивачем пропущений строк звернення до суду, оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом 03 лютого 2021 року, хоча дізналася про ймовірне порушення свого права 10 вересня 2019 року, з моменту отримання повідомлення № 3066/03 від 10 вересня 2019 року. Також, додатково зазначено, що ОСОБА_1 , отримавши повідомлення № 3066/03 від 10.09.2019 про відмову у призначенні пенсії, погодилася з ним, оскільки не скористалася своїм правом на оскарження вищезазначеного повідомлення та не звернулася до суду з поданням позовної заяви у 2019 році. До Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заява від 02.03.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не надходила. Позивачем у позовній заяві також не доведено факт вручення вищезазначеної заяви відповідачу, а саме не додано фіскальний чек, якщо заява направлялася поштою або інші докази підтвердження отримання відповідачем заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення" від 02.03.2020.
У вересні 2019 року позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Розглянувши заяву та надані документи, відповідачем встановлено, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах виникає у позивача після досягнення 49 років 06 місяців, тому відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. З наведених підстав просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.
Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.
22.08.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою та необхідними документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Повідомленням відповідача № 3066/03 від 10 вересня 2019 р. позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Відповідач таку відмову мотивував тим, що він у своїй діяльності керується Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 2 ст. 114, якого передбачає, що на пільгових умовах призначається пенсія жінкам, які досягли 49 років 05 місяців, Загальний страховий стаж позивача становить 38 років 04 місяці 07 днів, в т.ч. пільговий стаж за Списком № 1 становить 09 років 11 місяців 07 днів.
Позивач не погодившись із такою відмовою відповідача, звернувся до суду із позовом.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить з наступного.
Щодо строку звернення до суду суд зазначає.
Адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду як підставу відмови у задоволенні позову у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою доходу як складової конституційного права на соціальний захист, до якого належить, зокрема, й пенсія. На підставі викладеного, суд вважає, що позивачем строк звернення до суду не пропущений.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ визначено призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Пунктом 16 наведеного розділу Закону №1058 визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Як вбачається зі ст. 5 Закону № 1058-IV саме цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно положень статті 9 Закону № 1058, за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" може бути призначена пенсія за вислугу років.
Таким чином, з 01 січня 2004 року питання призначення пенсій за віком у тому числі на пільгових умовах, визначається положеннями Закону №1058.
Згідно з нормами п. 1 ч. 1 ст. 114 зазначеного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;
45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року:
46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року:
46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по ЗО вересня 1972 року;
48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по ЗО вересня 1973 року;
49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
Суд зазначає, що необхідного для призначення пільгової пенсії віку позивач станом на час звернення до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії, передбаченого ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV (50 років) не досягла.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже, у відповідності до вимог статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах позивач буде мати після досягнення віку 49 років 6 місяців, тому відповідачем правомірно прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії.
Щодо посилання позивача на рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року, суд зазначає наступне.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину 2 статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
Зазначеним рішенням Конституційного Суду України встановлено, що стаття 13, частина 2 статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
«…На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах…».
Разом із цим суд зазначає, що призначення громадянам пенсії за віком (в тому числі на пільгових умовах за списком № 2) врегульовувалось Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) у період з 1 січня 1992 року по 10 жовтня 2017 року.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, були внесені зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими крім іншого вказаний Закон було доповнено розділом XIV-1, у статті 114 якого зазначено, що: право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Цим же Законом викладено в новій редакції пункт 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, відповідно до якої пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Отже, з 11 жовтня 2017 року порядок призначення пенсії за віком (в тому числі на пільгових умовах за списком № 2) регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (в врахуванням змін та доповнень).
Суд зазначає, що положення статті 114 Закону № 1058-IV неконституційними не визнавались.
Також, слушним є зауваження представника відповідача, що до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заява від 02.03.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не надходила.
Позивачем у позовній заяві також не доведено факт вручення вищезазначеної заяви відповідачу, а саме не додано фіскальний чек, якщо заява направлялася поштою або інші докази підтвердження отримання відповідачем заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України мПро пенсійне забезпечення" від 02.03.2020.
Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Згідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатні та допустимі докази на спростування вищенаведених у позові обставин, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 29.03.2021.
Суддя Р.В. Сацький