26 березня 2021 року Справа № 280/188/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної служби з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування рішення,
12 січня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної служби з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 05.01.2021 №225279 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Ухвалою суду від 18.01.2021 відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення/виклику представників сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова про застосування адміністративно - господарського штрафу є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Так, позивач зазначає, що при проведенні процедури габаритно-вагового контролю відповідачем порушено вимоги закону, а тому висновок про перевищення вагових параметрів є безпідставним. Також, позивач вказував на те, що застосування штрафної санкції до нього є безпідставним, оскільки він не виступав в якості автомобільного перевізника при спірних правовідносинах. Позивач зазначає, що автомобільним перевізником було ТОВ «Транс Експидишн», якому позивач передав в оренду транспортний засіб щодо якого проводилась перевірка співробітниками Укртрансбезпеки. Просить задовольнити позовні вимоги.
Від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило, про порушення провадження у справі відповідач повідомлений належним чином.
Суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
З матеріалів справи судом встановлено, що 11.11.2020 співробітниками Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складено Акт №249669.
Відповідно до висновків Акту перевірки автомобіль DAF XF 105.460, що належить ОСОБА_1 , здійснював перевезення з порушенням абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевищив встановлені законодавством габаритно-вагові параметри більше ніж 10% та не більше ніж 20% при перевезенні вантажів без відповідного дозволу.
Також, 11.11.2020 співробітниками Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №039648, відповідно до якого нормативно допустима маса транспортного засобу складає 44,00 тони, а фактична 48,79 тони.
05.01.2021 Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №225270, якою за порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн.
Не погоджуючись із постановою, позивач звернувся до суду із позовом про її скасування та визнання протиправними дій.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Відповідно до ч.2 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно з ч.4 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» установлено, що дія Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України
Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно з п. 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, в даному випадку не зважаючи на зафіксовані вагові параметри транспортного засобу, суд вважає необґрунтованим застосування до позивача штрафних санкцій з огляду на таке.
Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових до автомобільних перевізників.
Так, судом встановлено, що перевезення вантажу здійснювалось автомобілем DAF, державний номер НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що 01.06.2020 між ФОП ОСОБА_1 - Орендодавець та ТОВ «Транс Експедишн» - Орендар укладено Договір №1 оренди транспортного засобу, відповідно до пункту 1.1. якого, Орендодавець передає Орендарю в користування транспортні засоби, зокрема транспортний засіб DAF XF 105.460, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
Також, 01.06.2020 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Транс Експедишн» підписано Акт про передачу транспортних засобів, зокрема і щодо транспортного засобу DAF XF 105.460, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
Отже, транспортний засіб щодо якого проводилась перевірка використовується перевізником ТОВ «Транс Експедишн».
Суд звертає особливу увагу на те, що під час перевірки відповідачем в Акті перевірки відображено те, що перевезення вантажу здійснювалось за товарно-транспортної накладною №30 від 11.11.2020, тобто перевіряючим надавалась зазначена ТТН під час перевірки.
Так, відповідно до ТТН №30 від 11.11.2020, яка міститься в матеріалах справи, в якості автомобільного перевірзника зазначено саме ТОВ «Транс Експедишн», а не позивача, проте, відповідач на зазначені обставини уваги не звернув та фактично притягнув до відповідальності власника автомобіля, а не особу, якою здійснювалось перевезення вантажу.
За таких обставин, саме ТОВ «Транс Експедишн» є автоперевізником в межах спірних правовідносин, а тому застосування адміністративно-господарського штрафу до особи якою не здійснювалось перевезення вантажу є необґрунтованим.
Доводи позивача про порушення процедури габаритно-вагового контролю, суд відхиляє, оскільки такі доводи не мають впливу для вирішення справи, а також такі доводи повинні бути заявлені перевізником, якщо він буде вважати, що відповідачем порушено норми законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Часиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача стягується судовий збір в розмірі 908,00 грн., який підлягав сплаті та був сплачений під час звернення з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до Державної служби з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (69063, м.Запоріжжя, вул.Музикальна, 2а, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 05.01.2021 №225279 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр.Перемоги, буд.14, м.Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Новікова