про відмову у відкритті провадження у справі
29 березня 2021 року м. Житомир
справа № 286/724/21
категорія 112050000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету міської ради м.Вінниці від 28.01.2021 №198, як таке, що суперечить Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов"язати вжити дії для поновлення сім"ї ОСОБА_2 на квартирному обліку при Виконавчому комітеті міської ради м.Вінниці згідно з направленням Житомирського обласного виконавчого комітету 1990 року та зверненням від 25.11.2013 потерпілої від аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 про надання житла згідно із Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ухвали Овруцького районного суду Житомирської області від 03.03.2021 суд, без прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, передав адміністративний позов ОСОБА_1 до Житомирського окружного адміністративного суду за підсудністю в порядку ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Вирішуючи питання чи належить розглядати даний адміністративний спір за правилами адміністративного судочинства, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
На підставі частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 свідчать, що позивач просить суд визнати протиправним рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради №198 від 28.01.2021, згідно з яким сім"ю ОСОБА_2 знято з квартирного обліку та зобов'язати вжити дії для поновлення сім"ї ОСОБА_2 на квартирному обліку згідно з направленням Житомирського обласного виконавчого комітету 1990 року та зверненням від 25.11.2013 потерпілої від аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради №198 від 28.01.2021 позивача знято з черги громадян, які потребують поліпшення житлових умов, з підстав забезпечення нормою рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею в м.Вінниці.
Наведене свідчить, що предметом спору у даній справі є спір про право позивача на включення до черги по квартирному обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов (житловий спір), який виник внаслідок винесення оскаржуваного рішення Виконавчим комітетом Вінницької міської ради №198 від 28.01.2021.
Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін.
Судом встановлено, що підставою для оскарження рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради №198 від 28.01.2021 є доводи позивача про те, що таким рішенням порушується його житлові права.
Відтак, зазначений позов спрямований на поновлення прав позивача у сфері житлових відносин, та є спором про право, з чого слідує, що вказаний спір не є публічно-правовим та не пов'язаний із захистом прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а випливає із захисту прав, свобод та інтересів позивача на право користування житлом, тобто, даний спір стосується цивільних прав, інтересів та свобод позивача у житлових правовідносинах сторін.
Житлові спори - особливий різновид спорів, що стосуються житлових прав та інтересів громадян і організацій.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно із пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування житловим приміщенням у будинку державного чи приватного житлового фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо).
Таким чином, житлові спори підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки, у такому випадку, звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, а отже такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов'язаний із вирішенням питання щодо права користування житлом. Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.
Незважаючи на той факт, що судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб, заявлений спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а справа не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції і повинна вирішуватись в порядку цивільного судочинства.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на його думку, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки пов'язані з порушенням права особи отримати житло, то такі спори відносяться до захисту цивільних (житлових) прав, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №161/5545/14-а, а також Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2019 року у справі №804/3718/18, в якій, зокрема, зазначила, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки пов'язані з реалізацією порушеного права особи на житло, то такі спори відносяться до захисту цивільних (житлових) прав, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.
Таким чином спір про захист права конкретної фізичної особи на житло є не публічно-правовим, а приватноправовим. Держава, юридичні особи публічного права можуть бути учасниками цивільних відносин, а розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.
У цьому випадку той факт, що відповідачем є суб'єкт владних повноважень не змінює правової природи спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскільки спірні правовідносини пов'язані із забезпеченням позивача житлом, цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у якому особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Підсумовуючи наведене, зважаючи на предмет спору у даній справі, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позивачу слід мати на увазі, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
На виконання вимог ч.6 ст.170 КАС України суд роз'яснює ОСОБА_1 , що розгляд справи за її позовом має здійснюватися відповідним загальним судом, визначеним за правилами підсудності, встановленими положеннями Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 4, 19, 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
ухвалив:
1.Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасуваня рішення, зобов'язання вчинити дії.
2. Роз'яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи за її позовом до Департаменту житлового господарства Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, віднесено до юрисдикції загальних судів, визначеного за правилами підсудності, встановленими положеннями Цивільного процесуального кодексу України.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
4. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко