Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 березня 2021 р. Справа№200/11942/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з вимогами:
1) визнати неправомірними дії Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, щодо врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1 % при перерахунку пенсії позивачу з 01.10.2017 на підставі п.4.3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV;
2) зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виплачувати пенсію в основному розмірі за віком позивачу з 01.10.2017, в розмірі 7001,17 грн. та провести індексацію цього розміру пенсії на підставі Постанови КМУ №124 з 20.02.2019;
3) визнати неправомірними дії Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо неврахування до загального стажу періоду роботи позивача з 04.02.1989 по 12.09.1989 у колгоспі “Красний партизан” на посаді шофера;
4) зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до загального стажу період роботи позивача з 04.02.1989 по 12.09.1989 у колгоспі “Красний партизан” на посаді шофера та зробити перерахунок пенсії позивачу по стажу з урахуванням до загального стажу періоду роботи з 04.02.1989 по 12.09.1989 та зробити нарахування та виплату пенсії позивачу з врахуванням спірного стажу (з урахуванням виплачених сум) з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 08.07.2017.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що є пенсіонером за віком з 08.07.2017 та перебуває на обліку відповідача. Позивач вважає, що відповідачем протиправно не враховано до страхового стажу період роботи з 04.02.1989 по 12.09.1989 у колгоспі «Красний партизан» на посади шофера. Також спірним є питання щодо перерахунку пенсії з 01.10.2017 з застосуванням коефіцієнту стажу величини оцінки одного року страхового стажу 1%, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 3 (три) календарні роки (2014, 2015, 2016 роки). Позивач вважає, що йому протиправно зменшено величину оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1%, що призвело до зменшення пенсії, виходячи із принципу Верховенства права та його складових (правової визначеності, передбачуваності та якості закону) позивач вправі був розраховувати, що його розмір пенсії за віком після змін до законодавства буде обчислюватись за формулою, яка була чинна на час призначення пенсії. У зв'язку з чим просить суд позовні вимоги задовольнити.
Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди визначив в наданому до суду відзиві. За змістом відзиву не зараховано до страхового стажу роботи позивача періоди роботи з 04.02.1989 по 12.09.1989 у колгоспі «Красний партизан», оскільки стаж роботи не підтверджено даними про кількість відпрацьованих трудоднів, не надано довідку, що підтверджує період роботи з урахуванням відпрацьованих трудоднів. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03.10.2017 № 2148-VIII, який набрав чинності з 01.10.2017 до частини першої статті 25 Закону України № 1058 були внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного страхового стажу дорівнює 1 %. З урахуванням внесених Законом № 2148-VIII змін до ст. 42 Закону України № 1058 з 01.10.2017 для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. З урахуванням внесених змін, ОСОБА_1 було проведено масовий перерахунок пенсії з 01.10.2017 та розмір пенсії склав - 7184,85 грн. Зазначає, що відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах ...., покладено функції по призначенню(перерахунку) і виплаті пенсії. Вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом. З урахуванням наведеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 30.12.2020 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 28.01.2020 замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Ухвалою суду від 02.03.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач та представник відповідач до судового засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
На підставі ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 30.10.2002 Іллічівським РВ УМВС України в місті Маріуполі), та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком з 08.07.2017.
З протоколу щодо призначення позивачу пенсії вбачається, що з 08.07.2017 йому призначено пенсію за віком у загальному розмірі 7149,45 грн., з яких 710,77 грн. розмір пенсії за віком і 183,68 грн. доплата за понаднормовий стаж. При цьому, коефіцієнт стажу становить 0,49250, а коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 становить 0,66488.
Відповідно до розпорядження №802988 від 26.06.2019 був проведений перерахунок 01.09.2017, вид перерахунку - уточнення сер.зарплат по н/г. Коефіцієнт стажу з урахування кратності -0.66488.
Відповідно до розпорядження №802988 від 03.05.2019 був проведений перерахунок 01.10.2017, вид перерахунку - масовий перерахунок (індивідуальний). Розмір пенсії становить - 7184,85 грн.
23.02.2019 проведений масовий перерахунок (індексація заробітку з 01 березня). Коефіцієнт стажу з урахування кратності (591/100*12)*1. Зазначено, що з 01.03.2019 розмір пенсії за віком складає 6067,63 грн., надбавка за понаднормовий стаж - 183,68 грн., розмір пенсії з надбавками - 7184,85 грн.
03.05.2019 проведений перерахунок пенсії. Коефіцієнт стажу з урахування кратності (591/100*12)*1. Зазначено, що з 01.04.2019 розмір пенсії за віком складає 6067,63 грн., надбавка за понаднормовий стаж - 183,68 грн., розмір пенсії з надбавками - 7184,85 грн.
24.06.2019 проведений масовий перерахунок у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму. Коефіцієнт стажу з урахування кратності (591/100*12)* 1-0.49250. Зазначено, що з 01.07.2020 розмір пенсії за віком складає 6067,63 грн., надбавка за понаднормовий стаж - 218,96 грн., розмір пенсії з надбавками - 7184,85 грн.
07.08.2019 проведений перерахунок у зв'язку з уточненням даних ЕПС, 01.08.2019. Коефіцієнт стажу з урахування кратності (637/100*12)* 1-0.053083. Зазначено, що з 01.08.2020 розмір пенсії за віком складає 6359,86 грн., надбавка за понаднормовий стаж - 281,52 грн., розмір пенсії з надбавками - 7184,85 грн.
Згідно листа Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 29.10.2020 №797-1961/Т-04/8-0580/20 з 08.07.2017 позивачу призначено пенсію за віком відповідно п.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі- Закон). Страховий стаж, який враховано по 30.06.2017, складає: 49 років 3 місяці 3 дні з них за списком 1-18 років. Коефіцієнт страхового стажу склав 0,49250 ((49*12)+3))/1200. Вартість одного року страхового стажу збільшена на 1,35 %, при цьому коефіцієнт стажу складає 0,66488 (0,49250 х 1,35 згідно ст. 25 Закону). Розмір пенсії з 08.07.2017 склав 7184,85 грн. з них: 7001,17 грн. - розмір пенсії за віком (10529,97 грн.*0,66488), ст.27 Закону; 183,68 грн. - доплата за понаднормативний стаж, 14 років (1312,00 *14%), ст.28 Закону працюючому. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII внесено зміни в Закон №1058-ІV, що передбачає низку змін у призначенні пенсій. Отож, проведено перерахунок пенсій із застосуванням середнього показника заробітної плати в Україні в розмірі 3764,40 грн. Також застосовували показник величини оцінки одного року стажу в розмірі один відсоток. Коефіцієнт страхового стажу позивача склав 0,49250 ((49*12)+3))/1200.
Розмір пенсії з 01.10.2017 склав 7184,85 грн. з них: 5186,01 грн. - розмір пенсії за віком (10529,97 грн.*0,49250), ст.27 Закону; 183.68 грн. - доплата за понаднормативний стаж, 14 років (1312,00 *14%) ст.28 Закону працюючому; 1815.16 грн. - доплата до старого основного розміру пенсії (01.10.2017).
З 01.03.2019 року проведено індексацію пенсії. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 12320,07 грн. (2,79725 *(3764,40 грн. (середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, шо передують року звернення за призначенням пенсії)* 17% індексації)=4404,35 грн).
Розмір пенсії з 01.03.2019 склав - 7184,85 грн., з них: 6067,63 грн. - розмір пенсії за віком (12320,07 грн.*0,49250), ст.27 Закону; 183,68 грн. - доплата за понаднормативний стаж, 14 років (1312,00 *14%) ст.28 Закону працюючому; 933,54 грн. - доплата до старого основного розміру пенсії (01.10.2017). 01.08.2019 проведено перерахунок пенсії ч.4 ст.42 Закону. Страховий стаж, який враховано по 30.04.2019, складає: 53 роки 1 місяць 6 днів з них за списком 1 - 20 років. Коефіцієнт страхового стажу склав 0,53083 ((53*12)+1))/1200.
З 01.05.2020 року проведено індексацію пенсії. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 13675,28 грн. (2,79725 *(4404,35 грн. (середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії)*11% індексації)=4888,83 грн).
Розмір пенсії з 01.05.2020 склав - 7554,09 грн., з них: 7259,25 грн. - розмір пенсії за віком (13675,28 грн.*0,53083), ст.27 Закону; 294,84 грн. - доплата за понаднормативний стаж, 18 років (1638,00 *18%) ст.28 Закону не працюючому.
З 01.07.2020 проведено перерахунок у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму.
Розмір пенсії з 01.07.2020 склав - 7567,41 грн., з них: 7259,25 грн. - розмір пенсії за віком (13675,28 грн.*0,53083), ст.27 Закону; 308,16 грн - доплата за понаднормативний стаж, 18 років (1712,00 *18%) ст.28 Закону не працюючому.
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 наявні наступні записи:
№7 - 04.02.1989 року прийнятий у колгосп «Красний партизан» на посаду шофера;
№8 - 06.06.1989 переведений механіком до швейного цеху у колгоспі «Красний партизан»;
№ 9 - звільнений за власним бажанням.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд приходить до наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-V «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закону №1058-V).
Відповідно до частини 2 статі 24 Закону №1058-V, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
При обчисленні страхового стажу позивача, до складу якого входять період роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-V, а саме трудовою книжкою та положеннями Закону №1788-ХІІ.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Щодо зарахування періоду роботи з 04.02.1989 по 12.09.1989 в колгоспі «Красний Партизан» до страхового стажу позивача, суд зазначає наступне.
Як встановлено з наявних в матеріалах справи документів, та не заперечується відповідачем по справі, відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 04.02.1989 по 12.09.1989 в колгоспі «Красний Партизан».
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що підставою для не зарахування вказаного періоду роботи позивача є не підтвердження даними про кількість відпрацьованих трудоднів, не надання довідки, що підтверджує період роботи з урахуванням відпрацьованих трудоднів.
Статтею 56 Закону України №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У такій довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з ч.3 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Суд зауважує, що в трудовій книжці належно відображений період роботи позивача з 04.02.1989 по 12.09.1989 в колгоспі Красний Партизан. Запаси виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі, містять інформацію про період роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені, тому надання позивачем довідок на підтвердження пільгового стажу не має бути обов'язковою умовою для такого підтвердження.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 13 Основних положень відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідності до статуту та правилами трудового розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність. З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06 лютого 2018 по справі №677/277/17 провадження № К/9901/1298/17.
Таким чином, посилання відповідача в рішенні на відсутність в трудовій книжці позивача записів щодо кількості трудоднів за кожний рік є таким, що не може створювати негативних наслідків для позивача, зокрема, щодо його права на пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 12 березня 2019 року по справі № 2а/349/28/16 провадження № К/9901/30494/18.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо неврахування до загального стажу періоду роботи позивача з 04.02.1989 по 12.09.1989 у колгоспі “Красний партизан” на посаді шофера та, як наслідок, вважає за необхідне задовольнити похідні позовні вимоги про зобов'язання Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до загального стажу періоду роботи позивача з 04.02.1989 по 12.09.1989 у колгоспі “Красний партизан” на посаді шофера та зробити перерахунок пенсії позивачу по стажу з урахуванням до загального стажу періоду роботи з 04.02.1989 по 12.09.1989, зробити нарахування та виплату пенсії позивачу з врахуванням спірного стажу, з урахуванням раніше виплачених сум, з моменту звернення із заявою про призначення пенсії - з 08.07.2017.
Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дії Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, щодо врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1 % при перерахунку пенсії позивачу з 01.10.2017 на підставі п.4.3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV та зобов'язання Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виплачувати пенсію в основному розмірі за віком позивачу з 01.10.2017, в розмірі 7001,17 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.03.2003 за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
При цьому, положеннями ч.1 ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.24 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно ст.1 Закону №1058 коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Приписами ч.1 ст.25 Закону України Про загальнообов'язкове пенсійне страхування визначено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс): (100% х 12), де
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85 (ч.2 ст.25 Закону №1058).
Суд зазначає, що 11.10.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017, яким внесені зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003.
Відповідно до ст.4-3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Згідно п.4-4 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
Отже, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, згідно з положеннями пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
З матеріалів справи встановлено, що на даний момент пенсія позивачу розрахована згідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, як пенсія за віком, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу, який дорівнював 1,35% відповідно до ст.25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058 - IV.
При цьому, як вбачається з положень ч. 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
З матеріалів справи встановлено, що пенсія позивачу була призначена 08.07.2017 відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", у зв'язку з чим у відповідності до вище вказаних положень пенсія підлягала перерахунку з 01.10.2017 з врахуванням частини 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Суд зазначає, що вказані норми не було визнано неконституційними в установленому законодавством порядку, а отже у відповідача були відсутні підстави для їх не застосування.
Крім того, суд звертає увагу на те, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. Таким чином, вказані зміни не погіршили умов отримання пенсії позивачем.
Вищевказаним спростовуються доводи позивача про те, що застосування відповідачем при обчисленні пенсії позивача величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% в порівнянні із 1,35% призведе до звуження вже набутих позивачем прав та рівня соціальної захищеності.
Крім того, позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що внаслідок проведеного перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 % відбулось зменшення розміру виплачуваної пенсії.
Посилання позивача на порушення Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже Закон України №2148-VIII від 03.10.2017 не визнано неконституційним Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
У рішенні від 09.10.1979 у справі «Ейрі проти Ірландії» Європейський суд з прав людини констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення від 12.10.2004 у справі «КйартанАсмудсон проти Ісландії» ).
З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
З огляду на вищевикладене суд вважає, що відповідач правомірно здійснив перерахунок пенсії позивачу 01.10.2017 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Як наслідок, також не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача провести індексацію основного розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019, який позивач просив виплачувати з 01.10.2017, які похідні.
Відповідно до ст.19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо неврахування до загального стажу періоду роботи позивача з 04.02.1989 по 12.09.1989 у колгоспі “Красний партизан” на посаді шофера та зобов'язання Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до загального стажу періоду роботи позивача з 04.02.1989 по 12.09.1989 у колгоспі “Красний партизан” на посаді шофера та зробити перерахунок пенсії по стажу з урахуванням до загального стажу періоду роботи з 04.02.1989 по 12.09.1989, зробити нарахування та виплату пенсії позивачу з врахуванням спірного стажу, з урахуванням раніше виплачених сум, з моменту звернення із заявою про призначення пенсії - з 08.07.2017.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн.
Таким чином, відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає відшкодуванню сума судового збору у розмірі 420,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171861, адреса: 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27а) про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо неврахування до загального стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 04.02.1989 по 12.09.1989 у колгоспі “Красний партизан” на посаді шофера.
Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 період роботи з 04.02.1989 по 12.09.1989 у колгоспі “Красний партизан” на посаді шофера та зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 по стажу з урахуванням до загального стажу періоду роботи з 04.02.1989 по 12.09.1989, зробити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням спірного стажу, з урахуванням раніше виплачених сум, з моменту звернення із заявою про призначення пенсії - з 08.07.2017.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Повне судове рішення складено 30.03.2021.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Т.В.Загацька