Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позову без розгляду
30 березня 2021 р. Справа №200/1011/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.04.2019 № Ф-81948-46, -
27 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.04.2019 № Ф-81948-46 на суму 5308,32 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом встановлено, що в позовній заяві позивач зазначає, про порушення свої прав дізнався на початку квітня 2020 року. Вважає, що строк звернення до суду не був пропущений, враховуючи дію Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” 30 березня 2020 року № 540-IX, що набрав законної сили 02.04.2020 року, розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 такого змісту: “Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”.
Всебічно дослідивши матеріали справи, надаючи правову оцінку доводам сторін, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 з 24.11.2006 по 13.10.2014 був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, номер запису 22740000000013522. Місцезнаходженння: АДРЕСА_2 .
Відповідач у зазначеній справі Головне управління ДПС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, який реалізує владні управлінські функції у сфері оподаткування, які регулюються законами України та Податковим Кодексом України.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем сформована та направлена на адресу позивача Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05 квітня 2019 року № Ю- 81948-46 у якій зазначено, що станом на 31 березня 2019 року за позивачем обліковується сума боргу зі сплати єдиного внеску у розмірі 5308,32 грн., в тому числі штраф - 915,02 грн, пеня - 4393,30.
З відповіді ГУ ДПС у Донецькій області від 25.05.2020 №43382/10/05-99-10-03-14 на адвокатський запит від 18.05.2020 №103/2 судом встановлено, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 №Ф-81948-46 будо надіслано рекомендованим листом на адресу ОСОБА_1 , (згідно з даними інформаційної системи ДПС України), а саме: АДРЕСА_3 . Вказана кореспонденція (вимога) повернута поштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання» /а.с.13/.
Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, про наявність боргу по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивач дізнався від Центрального відділу ДВС у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в квітні цього року, коли не зміг скористатися пенсійними коштами, які надходять на розрахунковий рахунок у АТ КБ «Приватбанк», відкритий на ім'я позивача, внаслідок винесення постанови про арешт коштів боржника ВП №61448328 від 17.03.2020, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих розрахункових рахунках в банківських установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Відповідно до преамбули Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2464-VI) цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
За визначенням, наведеним у пункті 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною першою статті 2 Закону № 2464-VI встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.
Згідно з абзацами першим, другим, четвертим частини чотирнадцятої статті 25 Закону № 2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.
Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.
За правилами абзаців п'ятого, шостого, сьомого, дев'ятого частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Отже, вказаними положеннями визначено чіткий порядок дій платника в частині непогодження з отриманою вимогою про сплату єдиного внеску, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.
Пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
У справі, яка розглядається, судом встановлено, що про існування оскаржуваної вимоги позивач дізнався у квітня 2020 року..
В указаній вимозі зазначено, що її оскарження може бути здійснене до органу доходів і зборів вищого рівня або суду протягом 10 днів, що настають за днем отримання цієї вимоги, в порядку, визначеному частиною четвертою статті 25 Закону № 2464-VI.
При вирішенні питання про поновлення строку суд повинен надавати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позову.
Крім того, суд зазначає, що заходи впливу та стягнення єдиного внеску передбачені ст. 25 Закону № 2464-VI, якою встановлений 10 денний строк на оскарження податкової вимоги, який позивачем не дотриманий.
Вищезазначена позиція суду надійшла підтвердження у судовій практиці Верховного Суду, викладена у постановах: від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18, від 08.08.2019 року у справі №480/106/19, від 12 лютого 2020 року у справі №480/1192/19, від 19 березня 2020 року у справі №140/1757/19, від 28 травня 2020 року у справі №200/11547/19-а, від 17 грудня 2020 року у справі № 410/1195/19, від 22 січня 2021 року у справі № 440/4064/19.
Суд звертає увагу позивача на ту обставину, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” 30 березня 2020 року № 540-IX, що набрав законної сили 02.04.2020 року, розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 такого змісту: “Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” 18 червня 2020 року 731-IX, що набрав законної сили 17.07.2020 року, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Однак, вищезазначена норма могла бути застосована тільки до 07 серпня 2020 року, тобто до надходження цього позову до суду.
Поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до адміністративного суду та підтверджені належними доказами.
Тому суд не вважає поважними причини пропуску звернення позивачем до суду із позовними вимогами про визнання протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.04.2019 № Ф-81948-46 на суму 5308,32 грн.
У відповідності до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Визнати неповажними причини пропуску звернення ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.04.2019 № Ф-81948-46.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.04.2019 № Ф-81948-46 - залишити без розгляду.
Ухвала прийнята в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження та підписана 30 березня 2021 року.
Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання) в порядку, визначеному статтею 297 КАС України. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя М.М. Толстолуцька