Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 березня 2021 р. Справа№200/12072/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Аляб'єва І.Г.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул.Героїв праці,6, м.Селидове, Донецька область, 85400, код ЄДРПОУ 41247274) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, у якій просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування до спеціального (пільгового) страхового стажу за провідною шахтарською професією «машиніст гірничих виймальних машин» часу перебування позивача на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві в кількості 06 років 04 місяці 18 днів;
- визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування до страхового (загального та спеціального) стажу періоду роботи позивача з 01.03.2010 по 31.12.2010 на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля»;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 4177 від 09.11.2020 про відмову в переведені ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком;
- зобов'язати відповідача, з урахуванням висновків суду у справі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 4177 від 06.11.2020 про перевід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. З ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням: до страхового (загального та спеціального) стажу періоду роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010 на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля»; до спеціального (пільгового) страхового стажу за провідною шахтарською професією «машиніст гірничих виймальних машин» часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, в кількості 06 років 04 місяці 18 днів;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору;
- слухати справу без участі позивача в судових засіданнях в порядку спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на момент звернення до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком, на думку позивача, його страховий стаж склав понад 27 років, що дає право на призначення пенсії за віком. Позивач зазначає, що як вбачається з рішення про відмову в переведені з пенсії по інвалідності на пенсію за віком до страхового та пільгового стажу не зараховано періоди роботи позивача на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 по 31.12.2010. Позивач вважає дії відповідача щодо відмови в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком протиправними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та порушує його право на пенсійне забезпечення, яке передбачено Конституцією України.
09.02.2021 через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач, серед іншого, зазначив, що рішенням № 4177 від 09.11.2020 позивачу відмовлено в переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу. Відповідач зазначає, що наявність такого страхового та пільгового стажу обумовлена несплатою щомісячних платежів про єдиному соціальному внеску за період з 01.03.2010 по 31.12.2010 підприємством ВП «Шахта Котляревська» ДП «Селидіввугілля», що є порушенням вимог ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідальність за своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування покладено на страхувальника. Пенсійний фонд не повинен нести відповідальність за невиконання обов'язків страхувальником, у зв'язку з чим, відповідач вважає, що він діяв у спосіб та у межах передбачених пенсійним законодавством і ним не було порушено права позивача.
Ухвалою суду від 24.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 13.01.2021.
13.01.2021 розгляд справи відкладено на 03.02.2021.
03.02.2021 розгляд справи відкладено на 17.02.2021.
Ухвалою суду від 17.02.2021 закрито підготовче засідання, розгляд справи по суті призначено на 02.03.2021.
Представники сторін до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 6-9).
Позивач перебуває на обліку у Селидовському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію по інвалідності.
06.11.2020 позивач звернувся до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До заяви про перехід на інший вид пенсії позивачем були надані наступні документи: заява, копія паспорту і ІНН, копія диплома від 05.06.2020 серія НОМЕР_3 , копія посвідчення №8723, пільгові довідки №04-14/2944 від 22.10.2020.
09.11.2020 Селидівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято спірне рішення № 4177 про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (а.с. 20).
Зі змісту рішення вбачається, що на день звернення страховий стаж позивача складає 21 рік 01 день. Пільговий стаж роботи складає 21 рік 01 місяць 28 днів, в тому числі по ст..14-25 складає - 04 місяці 19 днів, по ст..14-20 складає 11 років 07 місяців 21 день. За кожний повний рік роботи на провідних посадах додатково зараховано 3 місяці згідно з роз'ясненнями Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8, тобто за 11 років додатково зараховано 2 роки 09 місяців, період знаходження на інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання 06 років 04 місяці 18 днів.
Наявність такого страхового та пільгового стажу обумовлена несплатою щомісячних платежів по єдиному соціальному внеску по ПФУ за період з 01.03.2010 по 31.12.2010 підприємством ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», що не відповідає вимогам ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За таких обставин вирішено відмовити позивачу в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідних пільгового стажу.
Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 47 Закону № 1058 пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Системний аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави зробити висновок про те, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав визначених статтею 49 Закону №1058.
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону №1058).
За приписами ч. 6 ст. 20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058).
Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI ( далі Закон №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Зокрема ч.1 ст.4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.
Згідно з ч.2. ст.25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку ( п. 171.1 ст. 171).
Згідно ч.1 ст.16 Закону №1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі.
З аналізу наведених норм законів суд приходить до висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов'язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а(2а/208/245/16).
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач має право на включення до страхового та пільгового стажу період роботи з 01.03.2020 по 31.12.2010.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України «Про охорону праці» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.
Частиною 5 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).
Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Отже, вимога позивача про зарахування до спеціального (пільгового) страхового стажу за провідною шахтарською професією «машиніст гірничих виймальних машин» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві в кількості 06 років 04 місяці 18 днів обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та статтями 2, 9, 77, 133, 139, 241-246, 262, 263, 291, 371 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул.Героїв праці,6, м.Селидове, Донецька область, 85400, код ЄДРПОУ 41247274) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до спеціального (пільгового) страхового стажу ОСОБА_1 часу перебування позивача на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та періоду роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010 на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля».
Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 09.11.2020 № 4177 про відмову в переведені ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул.Героїв праці,6, м.Селидове, Донецька область, 85400, код ЄДРПОУ 41247274) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 06.11.2020 № 4177 про перевід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням: до страхового (загального та спеціального) стажу періоду роботи з 01.03.2010 по 31.12.2010 на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля»; до спеціального (пільгового) страхового стажу за провідною шахтарською професією «машиніст гірничих виймальних машин» часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул.Героїв праці,6, м.Селидове, Донецька область, 85400, код ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 гривень.
Рішення складене у повному обсязі 30 березня 2021 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.Г. Аляб'єв