Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про поновлення строку
звернення до адміністративного суду
19 березня 2021 р. Справа №200/10903/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання звіту поданим помилковим, скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
24 листопада 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС в області), надісланий на адресу суду 20 листопада 2020 року, в якому позивач просила:
- визнати звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахування єдиного внеску за 2018 рік (додаток 5) помилково поданим;
- скасувати копію вимоги ГУ ДПС в області про сплату боргу (недоїмки) від 11 березня 2020 року № Ф-48786-51;
- скасувати вимогу ГУ ДПС в області про сплату боргу (недоїмки) від 18 червня 2020 року № Ф-48786-51;
- відкоригувати інтегровану картку платника податку ФОП ОСОБА_2 шляхом видалення суми боргу (недоїмки) у розмірі 9 823,72 грн.
14 січня 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття 30 листопада 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/10903/20-а; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи; витребував у відповідача докази.
Питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, а в разі, якщо такий строк пропущено, - поважності причин його пропуску та наявності підстав для його поновлення, вирішив розглянути на стадії судового розгляду після встановлення відповідних фактичних обставин.
Надані сторонами письмові докази свідчать про таке.
11 березня 2020 року ГУ ДПС в області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-48784-51, згідно з якою станом на 29 лютого 2020 року у ОСОБА_1 існувала заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 9 823,72 грн (недоїмка, за відсутності штрафів та пені).
31 березня 2020 року вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11 березня 2020 року № Ф-48784-51 надіслана на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), проте поштове відправлення повернуто підприємством поштового зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання», про що свідчать фіскальний чек та конверт, в якому здійснено поштове підправлення.
16 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ДПС в області з заявою, в якій просила надати їй копію вимоги від 11 березня 2020 року.
У відповідь на звернення позивача ГУ ДПС в області разом з листом від 25 червня 2020 року № 53437/10/05-99-51-11 надало ОСОБА_1 копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11 березня 2020 року № Ф-48784-51.
Строк звернення до адміністративного суду визначений ст. 122 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з цим, ч. 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В силу положень п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) платник єдиного внеску, крім іншого, має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів.
Згідно з абз. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Отже, вказаними положеннями визначений порядок дій платника у разі незгоди з отриманою вимогою, яким є адміністративне чи судове оскарження.
Таким чином, для оскарження вимоги ст. 25 Закону № 2464 встановлений десятиденний строк, який підлягає застосуванню як у випадку адміністративного, так і у випадку судового оскарження.
Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а.
Позивач мав звернутися до суду впродовж десяти днів з дня, коли дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх права внаслідок формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11 березня 2020 року.
Наявні у справі письмові докази свідчать, що у березні 2020 року ОСОБА_1 цю вимогу не отримала, поштове відправлення повернуто на адресу відповідача з відміткою підприємства поштового зв'язку «за закінчення терміну зберігання».
Таким чином, про порушення своїх прав позивач об'єктивно повинна була дізнатися, отримавши лист ГУ ДПС в області від 25 червня 2020 року № 53437/10/05-99-51-11 разом з копією вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11 березня 2020 року № Ф-48784-51, тобто наприкінці червня - на початку липня 2020 року).
Вирішуючи питання щодо можливості поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з того, що сам по собі цей інститут має на меті полегшення надання учасниками процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.
Поряд із цим, право особи на судовий захист гарантується ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому має пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, при вирішенні судом питання щодо надання можливості його реалізації особою, якій воно надано.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з п. п. 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.
В п. 30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі «Балацький проти України» йдеться, що неможливо припустити, щоб п. 1 ст. 6 Конвенції детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов'язків буде остаточно вирішено.
Ст. 123 КАС України установлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
П. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України установлений карантин.
В подальшому Кабінет Міністрів України продовжував дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на всій території України з урахуванням епідемічної ситуації в регіоні.
Відповідно до п. 3 Розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 122 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, в тому числі строк звернення до суду, продовжуються на строк дії такого карантину.
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню конронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 731).
Згідно з п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 731 процесуальні строки, які були продовжені відповідно п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-ІХ від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Таким чином, в даному випадку строку звернення до суду, продовжений в силу положень п. 3 Розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України, сплинув 06 серпня 2020 року.
Позивач звернулася до суду 20 листопада 2020 року, про що свідчить штамп підприємства поштового зв'язку на конверті, в якому здійснено поштове підправлення, тобто після закінчення строку звернення до суду.
Відповідно до п. 3 Розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України в редакції, чинній на час звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Одночасно з поданням позовної заяви ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про поновлення строку звернення до суду у зв'язку з тим, що він був пропущений внаслідок карантину.
Оцінивши в сукупності повідомлені позивачем обставини та з метою забезпечення їй доступу до правосуддя суд дійшов висновку, що наведені ОСОБА_1 причини є поважними, а тому строк звернення до адміністративного суду підлягає поновленню.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
1. Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання звіту поданим помилковим, скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання звіту поданим помилковим, скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) та зобов'язання вчинити певні дії.
3. Ухвала постановлена і підписана суддею 19 березня 2021 року.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Кравченко