Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 березня 2021 р. Справа№200/2354/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та стягнення недоплаченої разової грошової допомоги, -
02 березня 2021 року (згідно з відбитком поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради про:
визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині недоплати разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам 3 групи відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам 3 групи за 2020 рік у сумі 8 306,00 грн відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Позовні вимоги вмотивовано тим, що позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок аварії на ЧАЕС та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, до яких відноситься виплата разової грошової допомоги до 05 травня в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, але всупереч Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 відповідач протиправно виплатив таку допомогу у неповному розмірі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
26 березня 2021 року представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що у 2020 році розміри разової грошової допомоги до 5 травня визначено постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»» від 19 лютого 2020 року № 112. Позивачеві виплачено разову грошову допомогу відповідно до вищезазначеної постанови, отже відповідач діяв у межах чинного законодавства.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю IIІ групи внаслідок аварії на ЧАЕС та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 17 квітня 2019 року.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС та особа з інвалідністю 3 групи внаслідок війни.
За 2020 рік позивачеві виплачено вказану допомогу в розмірі 3 160 грн, що підтверджується довідкою відповідача від 18 лютого 2021 року № 0.215/1481/21.
За відомостями листа відповідача від 19 лютого 2021 року № 0.2191/1547/21 разова грошова допомога до 5 травня виплачена в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 19 лютого 2020 року № 112, у межах, затверджених кошторисом асигнувань на зазначені виплати.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон № 3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлено статтею 13 вказаного Закону.
Вказану статтю було доповнено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (далі - Закон № 367- XIV) частиною четвертою наступного змісту: «щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».
Пунктом 20 Розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI (далі - Закон № 107-VI) згадану вище норму права викладено в такій редакції: «щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону № 107-VI.
За змістом пункту 5 вказаного Рішенням Конституційного Суду України положення Закону № 107-VI, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, що відповідає приписам частини другої статті 152 Конституції України.
Таким чином, на момент нарахування і виплати у квітні 2020 року позивачеві одноразової грошової допомоги діяла стаття 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367- XIV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю IIІ групи - 7 мінімальних пенсій за віком.
Паралельно правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня з 01 січня 2015 року було врегульовано пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України норми і положення […] статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» […] застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На реалізацію приписів цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»» від 19 лютого 2020 року № 112, абзацами 2-6 підпункту 1 пункту 1 якої передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4 120,00 гривень; II групи - 3 640,00 гривень; III групи - 3160,00 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За змістом пункту 2 вказаного Рішенням Конституційного Суду України положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, що відповідає приписам частини другої статті 152 Конституції України.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року позивач набув право на виплату разової грошової допомоги у розмірах статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367- XIV.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294 установлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року становить 1638,00 грн.
Отже, розмір разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи у 2020 році становить 11 466,00 грн (1638,00 грн х 7).
Відтак, виплата позивачеві в 2020 році разової грошової допомоги в розмірі 3 160 грн не відповідає статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367- XIV та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі. Недоплачена сума становить 8 306,00 грн.
Доводи відповідача про здійснення виплат в межах бюджетних асигнувань не приймаються судом до уваги, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо не можуть бути поставлені в залежність від видатків бюджету.
З огляду на викладене позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині недоплати разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам 3 групи відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам 3 групи за 2020 рік у сумі 8 306,00 грн відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» підлягають задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та стягнення недоплаченої разової грошової допомоги задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради в частині недоплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам 3 групи відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Стягнути з Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради (ЄДРПОУ: 26010987, місцезнаходження: вул. Машинобудівників, буд. 64, м. Дружківка, Донецька область, 84207) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня інвалідам 3 групи за 2020 рік у сумі 8 306,00 грн відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 30 березня 2021 року.
Суддя Ю.М. Льговська