Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 березня 2021 р. Справа№200/11159/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85200, м.Торецьк, вул.Дружби, 22, код ЄДРПОУ 42170475) про
визнання протиправним та скасування рішення №789 від 02 листопада 2020 про відмову в перерахунку пенсії за стажем;
зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періодів роботи з 01.01.1996 по 13.04.1996 та з 27.10.1998 по 31.12.1998;
зобов'язання зарахувати до пільгового стажу час його перебування по інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом період з 17.08.1999 по 30.06.2011 як пільговий стаж шахтаря згідно ст.14 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;
зобов'язання повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії від 29.10.2020 із застосуванням гарантій, передбачених до ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80% середньої заробітної плати, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність,-
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст.8 ЗУ “Про підвищення престижності шахтарської праці”. Рішенням відповідача позивачу в перерахунку пенсії відмовлено, з посиланням на те, що період роботи з 01.01.1996 по 13.04.1996 у шахтобудівному управлінні №5 треста «Артемшахтобуд» в якості начальника дільниці, зайнятого на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік не зараховано до пільгового стажу роботи у зв'язку з тим, що відсутня довідка про виходи. спуски та виїзди в шахту; період роботи з 27.10.1998 по 31.12.1998 у шахтобудівному управліні №5 треста «Артемшахтобуд» не зараховано до пільгового стажу роботи позивача у зв'язку з тим, що не підтверджена зайнятість 50% на підземних роботах. З зазначеним рішенням відповідача не згодна, просила задовольнити позов.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволені позовних вимог.
Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що позивач перебуває на обліку в управлінні, 29.01.2020 звернувся з заявою про перерахунок пенсії по стажу. Рішенням відповідача позивачу відмовлено в перерахунку пенсії по стажу на підставі ст.24, ч.4 ст.42 Закону №1058. Позивачем не надано довідку про виходи спуска та виїзду в шахту за вказаний період по шахтоуправлінню №5 треста «Артемшахтобуд». Вважають прийняте рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону. Просили відмовити в задоволенні позову.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 23 грудня 1999 року Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації, АДРЕСА_1 .
Відповідач, Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, яке є юридичною особою та суб'єктом владних повноважень.
Згідно трудової книжки НОМЕР_3 позивач:
28.10.1983 прийнятий на гірничу дільницю підземних гірничим майстром з повним робочим днем в шахті на шахтобудівельне управління №5 треста «Артемшахтобуд» (нак.215к від 28.10.83);
22.05.1983 переведений начальником дільниці №3 (нак.133/к від 19.05.1983);
13.04.1996 звільнений за скороченням штату за ст.40 п.1 (нак.14/к від 13.02.96);
27.10.1998 прийнятий на роботу на ш. "Комсомолець" заступником начальника гірничої дільниці підземним (нак.62/к від 27.10.98).
Згідно довідки від 30.06.2011 позивач виконував гірничі роботи на шахтобудівельних і прохідних роботах ш. «Комсомолець» за посадою заступник начальника дільниці, зайнятий на підземних роботах 50% і більше робочого часу в році, що передбачено Списком №1 Постанови Кабміну України від 11.03.1994 №162 за період з 27.10.1998 по 17.08.1999 року 00 р 09 м 20 дн.
Згідно довідки позивач працював повний робочий день на шахтобудівельному управлінні №5 треста «Артемшахтобуд» за період з 28.10.1983 по 16.05.1986 виконувала гірничі роботи на шахтобудівльних і прохідних роботах за посадою заступник головного інженера по техниці безпеки, пов'язано з підземними роботами, що передбачено Списком №1 постанови Совміна СРСР від 22.09.1956 №1973, за період з 16.05.1986 по 22.05.1989 року 03 р 00 м 06 дн.; за період з 22.05.1989 по 13.04.1996 виконуваві гірничі роботи на шахтобудівних і прохідницьких роботах ш.ім.Артема за професією начальник дільниці зайнятий на підземних роботах 50% і більше робочого часу в році, що передбачено Списком №1 Постанови Кабміну України від 11.03.1994 №162 за період з 22.05.1989 по 13.04.1996 року 06 р 8 р 10 м 21 день.
В матеріалах справи наявні індивідуальні відомості про застраховану особу, в яких наявні відомості про відрахування сум заробітку для нарахування пенсії шахтобудівельним підприємством №5 треста «Артемшахтобуд» з 1999 року.
29.10.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою за призначенням/перерахунком пенсії.
Рішенням відповідача за результатом розгляду заяви позивача від 29.10.2020 про перерахунок пенсії по стажу відповідно до ст.42 п.4 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачу відмовлено в перерахунку пенсії по стажу відповідно до ст.24, п.4 ст.42 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В рішенні зазначено, що період роботи з 01.01.1996 по 13.04.1996 у шахтобудівному управлінні №5 треста «Артемшахтобуд» в якості начальника дільниці, зайнятого на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік не зараховано до пільгового стажу роботи у зв'язку з тим, що відсутня довідка про виходи, спуски та виїзди в шахту; період роботи з 27.10.1998 по 31.12.1998 у шахтобудівному управліні №5 треста «Артемшахтобуд» не зараховано до пільгового стажу роботи позивача у зв'язку з тим, що не підтверджена зайнятість 50% на підземних роботах. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу на час звернення за перерахунком страховий стаж позивача після перерахунку пенсії складає 0 років 00 місяців 00 днів.
Роз'яснено право оскарження рішення.
Відповідно до витягу з акту огляду у МСЕК №253702 позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності 16.08.1999 року.
Відповідно до витягу з акту огляду у МСЕК №266150 з датою огляду 28.08.2000 позивачу встановлено третю групу інвалідності з датою чергового переогляду 28 серпня 2001 року.
Відповідно до витягу з акту огляду у МСЕК №249461 з датою огляду 03.09.2001 позивачу встановлено третю групу інвалідності з датою чергового переогляду 03 вересня 2002 року.
Відповідно до витягу з акту огляду у МСЕК №051368 з датою огляду 08.10.2002 позивачу встановлено третю групу інвалідності з датою чергового переогляду 08 жовтня 2003 року.
Відповідно до витягу з акту огляду у МСЕК №127414 з датою огляду 17.11.2003 позивачу встановлено третю групу інвалідності з датою чергового переогляду 17 листопада 2004 року.
Відповідно до виписки з акту огляду у МСЕК №035167 з датою огляду 17.01.2005 позивачу встановлено третю групу інвалідності з датою чергового переогляду 17.01.2007року.
Відповідно до виписки з акту огляду у МСЕК №113794 з датою огляду 19.03.2007 позивачу встановлено третю групу інвалідності з датою чергового переогляду 19.03.2009року.
Відповідно до виписки з акту огляду у МСЕК №174975 з датою огляду 22.04.2009 позивачу встановлено третю групу інвалідності з датою чергового переогляду 22.04.2011року.
Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК до довідки серії 10ААА №417329 з датою огляду 11.08.2011 позивачу встановлено третю групу інвалідності, пов'язана з нещасним випадком на виробництві безстроково.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
За ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 22 Конституції України, передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом - Закон 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
З п. “а” ст.13 Закону 1788 вбачається, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону 1058: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
З п.2 Прикінцевих положень Закону 1058 вбачається, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі за текстом - Закон 1788).
За ст.1, п. 1 ст. 24 Закону 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У відповідності до ст.62 Закону 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконаної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним Фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
На підставі п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній Постановою Правління Пенсійного фонду від 10.11.2006 року №18-1 затверджений Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років. Вказаний Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.
Таким чином, основним документом, якій підтверджує стаж роботи на підприємстві є трудова книжка.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періодів роботи з 01.01.1996 по 13.04.1996 та з 27.10.1998 по 31.12.1998, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 8 Закону 345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Статтею 1 Закону № 345-VI передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно зі статтею 8 Закону № 345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Отже, виходячи з положень наведених норм, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28 січня 2014 року у справі № 21-455а13, від 24 червня 2014 року у справі № 21-236а14, від 20 січня 2016 року у справі № 459/6146/13-а та Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 392/17/17.
Як було вже зазначено вище та встановлено з матеріалів справи, позивач працював на підземних роботах в шахті 50 відсотків і більше робочого часу в році (в обліковому періоді):
з 01.01.1996 по 13.04.1996 - гірничі роботи на шахтобудівельних та прохідницьких роботах шахта ім.Артема за професією начальник дільниці, зайнятий на підземних роботах 50% і більше робочого часу в році,
з 27.10.1998 по 31.12.1998 - гірничі роботи на шахтобудівльних та прохідницьких роботах шахта Комсомолець 50% і більше робочого часу в році, що передбачено списком 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.
Отже, оскільки посада, на якій працював позивач, відноситься до пункту “г” підрозділу 1 розділу 1 Списку № 1, яким передбачено зайнятість на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді), то позивач права на отримання пенсії у розмірі, передбаченому статтею 8 Закону № 345-VI не має.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог позивача про зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періодів роботи з 01.01.1996 по 13.04.1996 та з 27.10.1998 по 31.12.1998 року.
При цьому посилання позивача на кількість спусків в шахту не має жодного значення, оскільки важливим є кількість часу, проведеного під землею. Як свідчать матеріали справи, посади, на яких працював позивач відноситься до пункту “г” підрозділу 1 розділу 1 списку №1, яким передбачено зайнятість на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді), тому дія Закону № 345-VI на позивача не поширюється.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання зарахувати до пільгового стажу час його перебування по інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом період з 17.08.1999 по 30.06.2011 року.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ (далі за текстом Закон №1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
З огляду на п.1 ч.1 ст.8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі за текстом Закон №1058) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
В розумінні абз.22 ст.1 Закону №1058 пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч.1 ст.10 Закону №1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Умови призначення пенсії за віком встановлені у статті 26 Закону №1058, а пенсії по інвалідності у статті 30 Закону №1058.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Згідно з ч.5 ст.56 Закону №1788 час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).
Зазначена гарантія встановлена і ч.4 ст.9 Закону України “Про охорону праці” від 14.10.1992 р. №2694-ХІІ.
Статтею 114 Закону №1058 та статтями 13, 14 Закону №1788 визначено умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно з п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017р. №2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
У силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017р. №2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017р.
Відтак, з 01.10.2017р. правила призначення пенсій за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: п. “а” ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції Закону України від 02.03.2015р. №213-VIII та п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017р. №2148-VIII.
Правила згаданих законів були повністю уніфікованими (ідентичними).
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020р. №1-р/2020 "У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII".
Пунктом 1 резолютивної частини названого судового акту визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII.
Відповідно до п.2 резолютивної частини названого судового акту стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з п.3 резолютивної частини названого судового акту застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам …".
Отже, з 23.01.2020р. в Україні існують два закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: п. “а” ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до Закону України від 02.03.2015р. №213-VIII та п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017р. №2148-VIII.
Таким чином, час перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення саме пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно акту шахтобудівельного управління №5 ВАТ «Артемшахтобуд» № 2 про нещасний випадок позивач отримав гостре отруєння рудничним газом середньої тяжкості.
Згідно ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.
Частиною 3 ст. 114 Закону № 1058 передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і пятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Положення аналогічного змісту містяться в ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що надані позивачем документи є належними, допустимим, достовірними та достатніми доказами пільгового стажу, який має враховуватися при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за період перебування на інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом період з 17.08.1999 по 31.05.2011 року.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії від 29.10.2020 та просив зарахувати період пільгового стажу зокрема з 17.08.1999 по 31.05.2011 року, а суд просить зарахувати період з 17.08.1999 по 30.06.2011 року.
Таким чином, суд зазначає, що вимоги позивача щодо зарахування місяця червня 2011 року відповідачем в спірному рішенні не розглядались а позивачем не заявлялись, а тому суд не може надати оцінку не вчиненим діям відповідача.
А тому, суд відмовляє у зарахуванні місяця червня 2011 року.
З огляду на вищевикладене, обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод”, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення №789 від 02 листопада 2020 про відмову в перерахунку пенсії по стажу; зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії з зарахуванням до пільгового стажу час перебування позивача на інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом період з 17.08.1999 по 31.05.2011 року.
Що стосується вимог позивача про застосування при повторному розгляді заяви про перерахунок пенсії гарантій, передбачених до ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80% середньої заробітної плати, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.8 Закону України “Про престижність шахтарської праці” мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.
Згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менше як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 процентів середньої заробітної плати шахтарям, але не менш як 3 розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по 1 року.
Статтею 10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що дія статті 8 Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.
Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія цього Закону поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.
Суд зазначає, що позивач не звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком на підставі Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а рішення відповідача №789 від 02 листопада 2020 винесено за результатом розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії по стажу відповідно до ст.42 п.4 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому вимоги позивача про застосування при повторному розгляді заяви про перерахунок пенсії гарантій, передбачених до ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80% середньої заробітної плати, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність, а тому не підлягають задоволенню.
Згідно абзацу другому частини 4 статті 245 КАС Україні у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
У відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тож, в зв'язку з частковим задоволенням позову, сплачена позивачем за квитанцією від 25.11.2020 сума судового збору у розмірі 840,80 грн. підлягає частковому стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 420,40 грн. (840,80грн. : 2 = 420,40грн.) на користь позивача.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85200, м.Торецьк, вул.Дружби, 22, код ЄДРПОУ 42170475) про визнання протиправним та скасування рішення №789 від 02 листопада 2020 про відмову в перерахунку пенсії за стажем; зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періодів роботи з 01.01.1996 по 13.04.1996 та з 27.10.1998 по 31.12.1998;зобов'язання зарахувати до пільгового стажу час його перебування по інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом період з 17.08.1999 по 30.06.2011 як пільговий стаж шахтаря згідно ст.14 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”; зобов'язання повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії від 29.10.2020 із застосуванням гарантій, передбачених до ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80% середньої заробітної плати, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85200, м.Торецьк, вул.Дружби, 22, код ЄДРПОУ 42170475) №789 від 02 листопада 2020 про відмову в перерахунку пенсії по стажу ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85200, м.Торецьк, вул.Дружби, 22, код ЄДРПОУ 42170475) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про перерахунок пенсії з зарахуванням до пільгового стажу час перебування позивача на інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом період з 17.08.1999 по 31.05.2011 року.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85200, м.Торецьк, вул.Дружби, 22, код ЄДРПОУ 42170475) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 420,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Аканов