30 березня 2021 року Справа № 160/277/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,
05.01.2021 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить:
- стягнути суму податкового боргу в розмірі 75 000,00 грн. з фізичної особи ОСОБА_1 , код рнокпп НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що відповідач має податковий борг в загальній сумі 75 000,00 грн. з транспортного податку. Податковий борг виник внаслідок не сплати зобов'язань, нарахованих контролюючим органом. Податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу. У відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована та направлена відповідачу податкова вимога від 03.08.2018 р. №77892-17. Проте, сума боргу залишається не погашеною відповідачем у добровільному порядку. У зв'язку з чим, позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/277/21 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників за наявними у справі матеріалами.
Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі направлена сторонам у справі. Проте, конверт із вмістом вказаного поштового відправлення, адресованого відповідачу, повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення від 16.03.2021 р. «за закінченням терміну зберігання».
Виходячи з положень ст. 124, ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони у справі належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідачем відзиву на позовну заяву надано не було; жодних інших пояснень та/або заперечень по суті позову не надано.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як фізична особа, платник податків; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 .
Згідно з витягами з облікової картки платника (а.с.5-7) станом на 31.12.2018 р., 31.12.2019 р., 09.11.2020 р. за відповідачем рахується податковий борг у сумі 75 000,00грн. за платежем «транспортний податок з фізичних осіб», код класифікації 18011001.
Матеріалами справи встановлено, що заборгованість у розмірі 75 000,00грн. виникла за відповідачем за рахунок несплати по строку оплати нарахованих контролюючим органом зобов'язань з податку, а саме:
- у розмірі 25000,00грн. - податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» за податковий період 2016 рік, про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.03.2018 р. №6/1319;
- у розмірі 25000,0грн. - податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» за податковий період 2017 рік, про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.03.2018 р. №7/1319;
- у розмірі 25000,00грн. - податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» за податковий період 2018 рік, про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.03.2018 р. №966719.
Копії податкових повідомлень-рішень від 20.03.2018 р. №6/1319, 20.03.2018 р. №7/1319 та від 20.03.2018 р. №966719 направлено відповідачу (а.с. 8 зворотній бік).
На виконання положень ст.59 Податкового кодексу України 03.08.2018 р. відповідачу виставлена податкова вимога №77892-17 на суму 75 000,00грн., яка надіслана відповідачу (а.с.4).
На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми заборгованості надано не було.
Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).
Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Правове регулювання транспортного податку міститься в ст. 267 Податкового кодексу України, згідно пп. 267.1.1 п. 261.1 якої платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (п.267.4).
Згідно з п.267.6 ст. 267 ПК України (в редакції чинної на час спірних відносин) обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів. За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
Транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 267.8.1 ПК України).
Згідно з п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно з положенням пп.41.1.1. п. 41.1, п.41.4 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи;
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Згідно з пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи усі докази, досліджені судом у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
В ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сума податкової заборгованості, що заявлена позивачем у даній справі до стягнення, визначена відповідачу податковими повідомленнями-рішеннями від 20.03.2018 р. №6/1319 про нарахування податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» за податковий період 2016 рік у розмірі 25 000,00грн., від 20.03.2018 р. №7/1319 про нарахування податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» за податковий період 2017 рік у розмірі 25 000,00грн. та від 20.03.2018 р. №96671 про нарахування податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» за податковий період 2018 рік у розмірі 25 000,00грн.
Матеріалами справи підтверджено направлення відповідачу на адресу його реєстрації податкових повідомлень-рішень від 20.03.2018 р. №6/1319, від 20.03.2018 р. №7/1319 та від 20.03.2018 р. №96671 (а.с.8 зворотній бік).
Докази їх узгодження в адміністративному та/або в судовому порядку відсутні.
За таких обставин, сума визначеного контролюючим органом зобов'язання за податковими повідомленням-рішеннями від 20.03.2018 р. №6/1319, від 20.03.2018 р. №7/1319 та від 20.03.2018 р. №96671 набула статусу податкового боргу.
На виконання наведених положень чинного законодавства, контролюючим органом було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу №77892-17 від 03.08.2018 р. на суму 75000грн. (а.с.4).
За таких обставин, позивачем здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу.
Враховуючи викладене та відсутність відзиву відповідача щодо суті позову, в тому числі проплат на погашення існуючої заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а саме, кошти в розмірі 75000грн. підлягають стягненню з відповідача на користь державного бюджету.
Керуючись ст.ст.9, 72-77, 242-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43145015) до фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення суми податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути суму податкового боргу в загальному розмірі 75 000,00грн. (сімдесят п'ять тисяч гривень 00 копійок) з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь держави.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук