30 березня 2021 р.Справа №160/4733/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши заяву про забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс» у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку,-
30 березня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.03.2021 року № 4459 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку товариства з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс»;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області надати в 30-денний строк з дня набрання законної сили рішення суду звіт про його виконання.
В мотивування означених позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення є протиправним та безпідставним, оскільки порушує права та інтереси позивача з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2021 року, зазначена вище справа була розподілена та 30.03.2021 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою суду від 30.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Слід зазначити, що одночасно із позовною заявою товариством з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс» подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд зупинити до набрання законної сили рішенням суду у цій справі дію рішення Комісії Головного управління ДПС в Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних № 4459 від 23.03.2021 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку товариства з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс» (код ЄДРПОУ 42950233).
Аргументи даної заяви зводяться до того, що оскаржуване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Крім того, заявник наголошує, що Рішення комісії взагалі не містить жодних мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Також, заявник звертає увагу, що рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є підставою для безумовного зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних і розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, як вказує заявник, такі наслідки носять для платника негативний характер, оскільки строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, сам по собі факт прийняття вказаного рішення покладає на платника додатковий обов'язок щодо надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної і розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, а також збільшення строку їх реєстрації. Крім того, заявник наголошує, що негативні наслідки виникають також у контрагентів платника податків, оскільки до реєстрації податкової накладної є неможливим формування ними податкового кредиту по господарських операціях, що також негативно впливає на господарську діяльність позивача та його взаємовідносини із контрагентами, ставить під загрозу здійснення господарської діяльності через розірвання ділових відносин з контрагентами. На переконання товариства з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс» дія оскаржуваного рішення призводить до погіршення ділової репутації, а також до прямих і непрямих збитків підприємства, шляхом виставлення штрафних санкцій контрагентами позивача. За вказаних обставин товариство не отримує прибуток, відсутні кошти на оплату оренди, виплати заробітної плати працівникам, сплати митних та податкових платежів, що, як наслідок, може призвести до припинення діяльності товариства. Заявник зазначає, що на сьогодні значно зменшились об'єми замовлень; припинення господарських відносин має своїм наслідком неотримання очікуваних доходів, що негативно впливало на фінансовий стан підприємства. При цьому, відновлення господарських зав'язків надалі могло бути ускладнено у зв'язку із тим, що контрагенти можуть змінити постачальника на іншого, який не визнаний податковим органом таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, і має можливість здійснювати реєстрацію податкових накладних у ЄРПН. Таким чином, на переконання товариства з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс» в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення заподіяна позивачу шкода внаслідок зупинення господарської діяльності товариства у зв'язку з неможливістю реєстрації податкових накладних при реалізації товарів та відмовою контрагентів від співпраці буде значно більшою, оскільки відновлення ділових відносин та нормалізація ведення господарської діяльності, з врахуванням також введення по усій території України карантинних заходів, що зумовило погіршення ведення бізнесу, призведе до значних зусиль та витрат. Крім того, заявник звертає увагу, що спірне рішення зачіпає права не тільки позивача, а і його контрагентів, оскільки у зв'язку з відсутністю реєстрації податкових накладних останні не мають можливості формувати податковий кредит.
Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 21.11.2018 року по справі №826/8556/17, від 26.04.2019 року по справі №826/16334/18.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що підставою для звернення позивача до суду слугували обставини прийняття контролюючим органом рішення від 23.03.2021 року № 4459 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку товариства з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс» на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
При цьому, на думку позивача, вказане рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню оскільки останнє не містять в собі будь-яких обґрунтувань його прийняття та посилання на будь-які документи, що стали підставою для його ухвалення.
Отже, вважаючи зазначене рішення відповідача протиправними та з огляду на обставини того, що таке рішення ускладнює ведення господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс», що призведе до понесення підприємством та його контрагентами значних збитків, оскільки прийняття останнього унеможливлює здійснення реєстрації податкових накладних, підприємство позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність. Також, вказано, що контрагенти відмовляються співпрацювати з товариства з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс», адже по взаємовідносинам з позивачем, вони позбавлені можливості сформувати податковий кредит. Окрім того, позивачем вказано, що по тим господарським операціям що були уже проведені, контрагенти відмовляються оплачувати за товари та послуги, мотивуючи свою відмову відсутністю реєстрації податкових накладних. У зв'язку з зазначеним товариства з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс» знаходиться в тяжкому фінансовому становищі, оскільки само в свою чергу позбавлене можливості здійснювати оплати по рахункам. Крім того, позивач зазначає, що дія оскаржуваного рішення призводить до погіршення ділової репутації, а також до прямих і непрямих збитків підприємства, шляхом виставлення штрафних санкцій контрагентами позивача. За вказаних обставин товариство не отримує прибуток, відсутні кошти на оплату оренди, виплати заробітної плати працівникам, сплати митних та податкових платежів, що, як наслідок, може призвести до припинення діяльності товариства. Відтак, на думку позивача, дії контролюючого органу спрямовані на повне блокування роботи товариства з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс». Прийняте рішення про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс» критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, якщо не вжити заходів по їх зупиненню, призведуть до визнання позивача неплатоспроможним.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із п.5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165, (далі - Порядок №1165) платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до положень п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що положеннями зазначеного порядку визначено право платника податку оскаржувати до суду рішення про віднесення його до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.
Водночас, суд зазначає, що включення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних / розрахунків коригувань, поданих платником.
Як встановлено судом зі змісту поданої до суду заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення, зазначене рішення контролюючого органу несе для підприємства негативний характер, оскільки строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а сам по собі факт включення платника податків до переліку ризикових платників податків покладає на платника додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів та за результатами їх розгляду комісією центрального рівня. Крім того, негативні наслідки виникають також у контрагентів платника податків, оскільки до реєстрації податкової накладної є неможливим формування податкового кредиту по господарських операціях.
Предметом спору за даним позовом є оскарження рішення Комісії Головного управління ДПС в Дніпропетровській області, яким товариства з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс» включено до переліку ризикових платників податків.
Позивач заперечує законність прийнятого рішення в частині його включення до переліку ризикових платників податків. Крім того, в оскаржуваному рішенні відсутні будь-які обґрунтування його прийняття, та посилання на будь-які документи, що стали підставою для його ухвалення.
Отже, спірне рішення впливає на обов'язок підприємства позивача, як платника податків, при постачанні товарів складати та подавати на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, які є підставою для нарахування контрагентами позивача сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а також покладає на підприємство додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів на підтвердження здійснення господарської операції.
На переконання суду, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, оскільки зупинення реєстрації податкових накладних призводить до негативних наслідків для товариства, зокрема, до неможливості здійснення господарської діяльності через зупинення реєстрації податкових накладних, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, покладення додаткового обов'язку на позивача щодо подання документів та погіршення ділової репутації, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності як платника податку на додану вартість.
При здійсненні судочинства суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини).
Згідно приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні Пантелеєнко проти України від 29.06.2006 року зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні Дорани проти Ірландії від 31.07.2003 року Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, зі змісту зазначених рішень Європейського суду з прав людини вбачаються висновки стосовно того, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що порушення свободи здійснення господарської діяльності товариства у зв'язку із зупиненням реєстрації податкових накладних внаслідок прийняття рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податків, є необхідними підставами, які свідчать про обґрунтованість та доведеність вимог заявника щодо забезпечення позову.
Водночас, суд зазначає, що заходи забезпечення адміністративного позову щодо зупинення дії оскаржуваного рішення, стосовно вжиття яких звернувся позивач, відповідають предмету позову, водночас вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскаржуваного рішення відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об'єктивного розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи.
Також суд зазначає, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Таким чином, приймаючи рішення про забезпечення позову, суд виходить з того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення заподіяна позивачу шкода внаслідок блокування господарської діяльності товариства у зв'язку з неможливістю реєстрації податкових накладних при реалізації товарів та відмовою контрагентів від співпраці буде значно більшою, оскільки відновлення ділових зв'язків та нормалізація ведення господарської діяльності з урахуванням введення по усій території України карантинних заходів призведе до значних зусиль та витрат.
Крім того, суд враховує і ту обставину, що спірне рішення порушує права не тільки позивача, а і його контрагентів, оскільки у зв'язку з відсутністю реєстрації податкових накладних останні фактично позбавлені права та не мають можливості формувати податковий кредит.
Європейський суд з прав людини у рішенні Пантелеєнко проти України від 29 червня 2006 року зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні Дорани проти Ірландії від 31 липня 2003 року Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у вищевказаних рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що наведені позивачем обставини ускладнять ведення останнім господарської діяльності, що може призвести до понесення підприємством та його контрагентами значних збитків.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача.
Керуючись ст.ст.150-154, 241, 243, 248 КАС України, суд, -
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс» про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити дію рішення Комісії Головного управління ДПС в Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних № 4459 від 23.03.2021 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку товариства з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс» (код ЄДРПОУ 42950233) до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» до 30.03.2024 року.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя С. В. Прудник