29 березня 2021 року Справа № 160/2926/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Газавтосервіс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
26.02.2021 року (направлено засобами поштового зв'язку 23.02.2021 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Газавтосервіс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000150710 від 08.09.2020 року про застосування штрафних санкцій на суму 123 670,99 грн., яке прийнято Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації здійснюється на підставі первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факти здійснення господарських операцій. При цьому, відсутність накладних або їх неправильне оформлення не може бути віднесено до порушень встановленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Крім того, законодавством не передбачено порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. ГУ ДПС у Дніпропетровській області встановлено факт порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (зберігання). Разом з тим, податковим органом не надано жодного документа на підтвердження письмового витребування від позивача документів, на підтвердження обліку товарів у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання. Так само відсутні будь-які докази наявності безпосередньо необлікованих товарних запасів. Посилання в акті на опис нафтопродуктів, не можна вважати належним доказом, оскільки будь-яких пояснень з цього приводу у вповноважених осіб Товариства не відбиралось, жодних замірів фактичної наявності нафтопродуктів не здійснювалось. А отже відсутні підстави вважати обґрунтованим та фактично наявним дане порушення. Відтак, зміст та форма, наведених ревізорами-інспекторами розрахунків, свідчать про те, що вони складені нашвидкоруч, реквізити первинних документів не відтворені у повному обсязі, а з додатку 4 взагалі не зрозуміло, чи враховано рух товару на момент зняття фактичних даних з огляду на те, що такий не припинявся. Отже, складені відомості не є повними та об'єктивними. Копії додатків до акта перевірки, складені ревізорами-інспекторами, не були надані позивачу разом із актом перевірки, про що той повідомляв у запиті до контролюючого органу. Це не дозволило товариству сформувати і надати контролюючому органу аналіз відомостей та перелік первинних документів бухгалтерського обліку на товар. Так в рішенні прийнятому за результатом розгляду скарги Товариства на прийняте податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган в обґрунтування правомірності власної позиції зазначив про застосування процедури перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів шляхом співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №16-НП та №17-НП, даних РРО з фактичним вимірюванням залишків пального в резервуарах. Разом з тим, посилаючись на даний спосіб визначення неоприбуткованих нафтопродуктів, контролюючий орган так само не навів жодного документального свідчення щодо використання даних обліку звітів АЗС за формою №16- НП та №17-НП (за які дати взяти дані звіти, які числові показники в них відображені, які показання даних обліку та даних проведених фактичних вимірювань залишків пального в резервуарах покладено в основу висновку про наявність таких нафтопродуктів). Висновок про порушення Товариством порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання зроблений контролюючим органом, виходячи, зокрема, з нестачі товарів, тобто, невідповідності між залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей) за даними обліку та фактичними залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей), хоча сам по собі факт нестачі не свідчить про порушення порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання, оскільки може бути наслідком інших обставин (наприклад, з вини матеріально відповідальних осіб), однак відповідні обставини контролюючим органом не перевірялись. Сама по собі нестача товарно-матеріальних цінностей, що обліковуються, фактично унеможливлює реалізацію Товариством товару, який не облікований у встановленому порядку. Контролюючим органом безпідставно ототожнено нестачу товарів з таким порушенням як реалізація товарів, які не обліковані в установленому порядку. Отже, висновок контролюючого органу про те, що виявлена нестача товарів є свідченням здійснення товариством реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є помилковим. Застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР за нестачу товару, тобто за відсутній товар, є неправомірним, оскільки цією нормою передбачена відповідальність у разі реалізації необлікованих товарів, а не за те, що товарів менше, ніж вказано в облікових документах, адже за відсутності облікованих товарів їх реалізація є неможливою та не відбувається.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2021 року зазначена вище справа розподілена та 01.03.2021 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 03.03.2021 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
В період з 22.03.2021 року по 26.03.2021 року суддя Прудник С.В. перебував на лікарняному.
При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років».
Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Керуючись статтями 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Прийняти до свого провадження позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Газавтосервіс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та відкрити провадження в адміністративній справі.
Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 27 квітня 2021 року в приміщенні суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.
Роз'яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник