29 березня 2021 року Справа № 160/4151/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
22 березня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на підставі наданого Дніпропетровським ОТЦК та СП листа - повідомлення про настання підстав для перерахунку пенсії позивача та надання ним оригіналу довідки про розмір грошового забезпечення позивача від 02.02.2021 року №ФД 104983, станом на 05.03.2019 року, для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) станом на 05.03.2019 року та виплатити йому пенсію з 01.04.2019 року, виходячи з розрахунку 88% від грошового забезпечення для обчислення основного розміру пенсії, на підставі наданого Дніпропетровським ОТЦК та СП листа - повідомлення про настання підстав для перерахунку пенсії позивача та на підставі наданого ним оригіналу довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 02.02.2021 року №ФД104982 станом на 05.03.2019 року, для проведення перерахунку його пенсії з 01.04.2019 року, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням проведених платежів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
За приписами частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
У цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.18, 19 ч.1 ст.4 КАС України).
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст.160, 161 КАС України.
Норми ст.160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до ч.1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п.4 ч.5 ст.160 КАС України).
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Разом з тим, п.3 прохальної частини містить вимогу "зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )", при цьому, позивачем не зазначено за який період він просить виплатити компенсацію, що унеможливлює суду вирішиння питання про предмет даного позову.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити позовну заяву, а саме, в прохальній частині позову конкретизувати на підставі якого саме листа, вбачається протиправна бездіяльність відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії.
За правилами визначеними ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи), в якій позивачу необхідно привести свої позовні вимоги у відповідність до вимог п.4 ст.5 ст.160 КАС України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева