30 березня 2021 року ЛуцькСправа № 140/17611/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 23.10.2020 №032450002139 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», прийнятого за наслідками повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.05.2019; зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 18.04.1983 пo 24.09.1987 на посаді лаборанта, з 24.09.1987 пo 29.09.1988 на посаді ветлікаря хіміка-токсиколога, з 29.09.1988 пo 20.11.1989 на посаді ветлікаря I категорії токсиколога, біохіміка-радіолога, з 01.02.1994 пo 21.11.1995 на пocaдi ветлікаря-серолога у Іваничівській районній державній ветлабораторії, з 22.11.1995 пo 01.01.1997 нa посаді ветлікаря-серолога у Володимир-Волинській районній державній ветлабораторії та призначити пенсію за віком з урахуванням даного стажу починаючи з дня звернення, тобто з 29.05.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.05.2019 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, так як досягла 55 років, має 38 років 6 місяців 10 днів страхового стажу та більше 10 років пільгового стажу за Списком №2.
Листом від 25.09.2019 відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та повідомив, що період роботи з 18.04.1983 по 20.11.1989 та з 01.02.1994 по 21.11.1995 в Іваничівській районній державній ветлабораторії, з 22.11.1995 по 01.01.1997 року у Володимир-Волинській районній державній ветлаботорії зараховувати не має підстав, оскільки відсутні уточнюючі довідки, які підтверджували б пільговий стаж за Списком №2 та відсутня атестація робочих місць.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 7 липня 2020 року визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, оформлене протоколом №032450002139 (без зазначення дати), про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», прийняте за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.05.2019. Зобов'язано відповідача повторно в установленому законом порядку розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.05.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В ході повторного розгляду заяви від 29.05.2019 про призначення пенсії на пільгових умовах, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2020, було прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії, оформлене протоколом №032450002139 від 23.10.2020.
При цьому Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при ГУ ПФУ у Волинській області відмовлено у розгляді надісланих матеріалів, оскільки підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, можливе тільки у разі ліквідації підприємств, установ та організацій без визначення правонаступника (довідки повинні надаватись архівними установами).
Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки з 18.04.1983 по 24.09.1987 вона працювала на посаді лаборанта у Іваничівській районній державній ветлабораторії; з 24.09.1987 по 29.09.1988 переведена на посаду ветлікаря хіміка-токсиколога у Іваничівській районній державній ветлабораторії; з 29.09.1988 по 20.11.1989 працювала на посаді ветлікаря І категорії токсиколога, біохіміка-радіолога у Іваничівській районній державній ветлабораторії; з 01.02.1994 по 21.11.1995 працювала на посаді ветлікаря-серолога у Іваничівській районній державній ветлабораторії; з 22.11.1995 по 01.01.1997 працювала на посаді ветлікаря-серолога у Володимир-Волинській лабораторії державній ветлабораторії.
Робота на посаді лаборанта та ветлікаря відноситься дo пільгового стажу за Списком №2 відповідно дo постанови Кабінету Міністрів CPCP від 26.01.1991 №10, пocтaнoви Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, тaк як пpoвoдилa дiaгнocтикy на інфекційні захворювання спільні для тварин і людей, щo відносяться дo II гpyпи патогенності.
Щодо твердження відповідача про подання уточнюючої довідки, то позивач зазначає, що відповідач має право витребовувати уточнюючі довідки лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Однак, у трудовій книжці, яка була надана відповідачу, наявні усі необхідні записи, дані записи виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі, містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені, і немає підстав сумніватись у їх правильності чи неточності.
Також позивач зазначає, що питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 i №2 виpoбництв, poбiт, пpoфeciй, пocaд i показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерстві праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383.
Пунктом 3 даного Порядку передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Таким чином, з викладених законодавчих норм вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільговик умовах є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком №2. При цьому, за правилами застосування Списку №2, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31 грудня 1991 pоку, тo застосовується Список №2, затверджений постановою Ради Міністрів CPCP від 22.08.1956 №1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01 січня 1992 року або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11 березня 1994 року, тo застосовується Список №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів CPCP від 26.01.1991 №10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11 березня 1994 року або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16 січня 2003 pоку, тo застосовується Список №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162. При цьому, до пільгового стажу зараховується увесь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії дo Списків.
Позивач зазначає також, що 03.01.1995 було проведено атестацію робочих місць у Володимир-Волинській районній державній лабораторії ветеринарної медицини, яка затверджена наказом №3 вiд 03.01.1995 «Про результати атестації робочих місць за умовами праві на наступних 5 років». Робочі місця ветлікарів та лаборантів були визначені місцями з шкідливими умовами праці - працюють з мікроорганізмами І-ІІ груп небезпеки, професії яких дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Позивач вказує, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
ОСОБА_1 звертає увагу, що відповідно до пунктів 11-12 Порядку підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 (далі - Порядок №18-1), подала відповідачу заяву про підтвердження стажу роботи; копію наказу Головного управління ветеринарної медицини в Волинській області №5 від 23.01.2009 про ліквідацію Іваничівської лабораторії ветеринарної медицини; витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.10.2020; трудову книжку; копії наказів про прийняття на роботу та звільнення. Крім того, на запит відповідача в порядку статті 44 Закону №1058-IV, Головне управління статистики у Волинській області повідомило, що документи організації у архів не здані. Позивач посилається на те, що подала усі необхідні документи для розгляду Комісією питання щодо підтвердження стажу роботи, однак відповідач відмовив у розгляді надісланих матеріалів.
Крім того вказує, що на день звернення за призначенням пенсії позивач досягла 57 років, тому для призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку ОСОБА_2 необхідно мати 6 років пільгового стажу за Списком №2, тобто зменшення віку на 3 роки із розрахунку на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Спірний пільговий період за Списком №2 починаючи з 18.04.1983 по 20.11.1989 у Іваничівській районній державній ветлабораторії (6 р.7 м. 3д.), та з 01.02.1994 по 01.01.1997 у Володимир-Волинській районній державній ветлабораторії (2 р. 11м. 1д.), який не визнається відповідачем, становить 9 р. 6м. 4д.
З врахуванням наведеного, просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.54).
У відзиві на позов (а.с.57-62) відповідач його вимог не визнав з огляду на те, що відповідно до пункту 2 частини 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за списком №2 та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з яких не менше 10 років на таких роботах. Відповідно до пункту 2 частини 2 статі 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за cпиcкoм №2 та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з яких не менше 10 років на таких роботах. Працівники, які не мають стажу роботи з шкідливими та важкими умовами праці, передбаченого абзацом 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацом першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 1 частини 1 статті 26 цього 3акону: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Так, вказане свідчить про наявність обов'язкових умов, додержання яких необхідне для призначення пільгової пенсії особам, які працювали за Списком №2. Зокрема, такими умовами є: 1) наявність загального стажу роботи визначеної тривалості; 2) наявність спеціального стажу роботи, належно підтвердженого; 3) наявність атестації робочих місць за умовами праці (з 1992 року); 4) наявність відповідної посади в Списку №2; 5) підтвердження факту роботи за вказаною посадою повний робочий день; 6) досягнення встановленого Законом віку.
Порядок застосування списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджений наказом Мінпраці України від 18.11.2005 року №383, передбачає, що під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи.
На період роботи позивача були чинні Списки №1 і 2, затверджені постановами Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.
Списки №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, які були чинним на момент роботи ОСОБА_1 , не містять таких посад, як лаборант ветлаборагорії, ветлікар хімік-токсиколог, ветлікар І категорії токсиколог, біохімік-радіолог, ветлікар-серолог, які обіймала позивач згідно записів у трудовій книжці.
Враховуючи, що Списки №1 і №2 не містять посад, на яких згідно записів трудової книжки працювала ОСОБА_1 , а довідок, які б містили відомості, що підтверджують пільговий характер роботи, вона до Управління не надала, тому немає підстав для зарахування спірних періодів до пільгового страхового стажу.
Аналіз положень ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» свідчить про те, що пенсія призначається на підставі наданих заявником документів. Обов'язок щодо їх надання лежить на особах, які претендують на призначення пенсії.
Додатково зазначає, що окрім довідок на підтвердження пільгового характеру роботи, позивачем не надано до управління документів, які б підтверджували факт проведення атестації робочих місць за умовами праці з 01.02.1994 по 02.01.1995.
Стосовно відмови в розгляді заяви про зарахування періодів роботи до пільгового страхового стажу Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років при ГУ ПФУ у Волинські області, зазначає, що позивачем не було надано всіх необхідних документів, передбачених Порядком №18-1.
Окрім того, згідно інформації, отриманої від Головного управління статистики у Волинській області, встановлено, що Іваничівська лабораторія ветеринарної медицини ліквідована 26.05.2009 без правонаступника. Первинні документи даної організації в архів не здані, довідки про стаж та заробітну плату видані Іваничівською районною державною лікарнею ветеринарної медицини без посилання на перейменування/правонаступництво.
Оскільки не встановлено, що для надання таких документів у Іваничівської районної державної лікарні ветеринарної медицини були достатні правові підстави, в сукупності з іншими встановленими обставинами, для розгляду заяви позивача Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при ГУ ПФУ у Волинській області, немає підстав.
З наведених підставі відповідач просив в позові відмовити.
15.02.2021 на електронну адресу суду надійшли додаткові пояснення від представника позивача, в яких вона зазначає, що необхідно застосовувати правову позицію яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, згідно якої, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.140-141).
Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Суд встановив, що 29.05.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Іваничівського ОУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідно до розписки-повідомлення позивач до заяви додала диплом про навчання, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, довідку про місце проживання, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 №637, заяву про спосіб виплати пенсії, паспорт, свідоцтво про народження дитини та про шлюб, трудову книжку (а.с.109-110).
Протоколом ГУ ПФУ у Волинській області (Іваничівський район та м. Нововолинськ) №032450002139 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком (а.с.107-108).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі №140/6526/20 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, оформлене протоколом №032450002139 (без зазначення дати), про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», прийняте за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.05.2019; зобов'язано відповідача повторно в установленому законом порядку розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.05.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.17-22).
В ході повторного розгляду заяви від 29.05.2019 про призначення пенсії на пільгових умовах, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2020, відповідачем було прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії, оформлене протоколом №032450002139 від 23.10.2020 (а.с.127).
Листом від 25.11.2020 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що в ході повторного розгляду заяви від 29.05.2019 для отримання відомостей щодо ліквідації Іваничівської районної державної ветлабораторії та Володимир-Волинської районної державної ветлабораторії проведено запити до Державного реєстратора реєстраційної служби районного управління юстиції Іваничівської районної державної адміністрації, до органів Держпродспоживслужби у Волинській області та Головного управління статистики у Волинській області. Згідно інформації Головного управління статистики у Волинській області Іваничівська лабораторія ветеринарної медицини (правонаступник Іваничівської районної державної ветлабораторії) ліквідована 26.05.2009 без встановлення правонаступника. Документи організації в архів не здані.
08.10.2020 Нововолинським відділом обслуговування громадян (сервісним центром) надіслано документи на розгляд Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах ГУ ПФУ у Волинські області. Листом від 15.10.2020 було відмовлено у розгляді надісланих матеріалів вказаною Комісією, оскільки підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, можливе тільки у разі ліквідації підприємств, установ та організацій без визначення правонаступника (довідки повинні надаватись архівними установами). В результаті повторного розгляду заяви від 29.05.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на виконання Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 по справі №140/6526/20 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії (а.с.13-14).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Отже, обов'язковими умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах особам, які працювали за списком №2, є: досягнення встановленого законом віку; наявність у жінок страхового стажу не менше 25 років та пільгового стажу роботи 10 років (але не менше половини даного стажу); зайнятість повний робочий день на роботах зі шкідливими умовами праці за списком №2; проведення атестації робочих місць; наявність відповідної посади в списку №2.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За правилами частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За приписами пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (Додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише в разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, пенсійним органом приймаються уточнюючі довідки роботодавця або правонаступника.
Так, спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку з не зарахуванням відповідачем до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за списком №2 періодів з 18.04.1983 пo 24.09.1987 на посаді лаборанта, з 24.09.1987 пo 29.09.1988 на посаді ветлікаря хіміка-токсиколога, з 29.09.1988 пo 20.11.1989 на посаді ветлікаря I категорії токсиколога, біохіміка-радіолога, з 01.02.1994 пo 21.11.1995 на пocaдi ветлікаря-серолога у Іваничівській районній державній ветлабораторії, з 22.11.1995 пo 01.01.1997 нa посаді ветлікаря-серолога у Володимир-Волинській районній державній ветлабораторії та, як наслідок, відмовою у призначенні пільгової пенсії за віком.
При цьому ГУ ПФУ у Волинській області з обґрунтування своєї позиції вказує на те, що посади, на яких працювала позивач, відсутні у списку №2, позивач не подала уточнюючі довідки, що підтверджують пільговий характер роботи, та документів, які підтверджують факт проведення атестації робочих місць.
Вирішуючи питання наявності у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд виходить з такого.
Як встановлено судом та підтверджується підтверджується копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 (а.с.23-25), ОСОБА_1 працювала:
- з 18.04.1983 по 24.09.1987 на посаді лаборанта в Іваничівській районній державній ветлабораторії;
- з 24.09.1987 по 29.09.1988 переведена на посаду ветлікаря хіміка-токсиколога в Іваничівській районній державній ветлабораторії;
- з 29.09.1988 по 20.11.1989 на посаді ветлікаря І категорії токсиколога, біохіміка-радіолога в Іваничівській районній державній ветлабораторії;
- з 01.02.1994 по 21.11.1995 на посаді ветлікаря-серолога в Іваничівській районній державній ветлабораторії;
- з 22.11.1995 по 01.01.1997 на посаді ветлікаря-серолога у Володимир-Волинській районній державній лабораторії ветеринарної медицини.
Факт роботи позивача з 18.04.1983 по 22.11.1989, з 01.02.1994 по 21.11.1995 в Іваничівській районній державній ветлабораторії та з 22.11.1995 по 01.01.1997 у Володимир-Волинській районній державній лабораторії ветеринарної медицини підтверджується листом Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області від 11.08.2017 №3192/7.25 (а.с.114).
Згідно з листом Головного управління статистики у Волинській області (а.с.129-130) Іваничівська районна ветеринарна лабораторія зареєстрована як юридична особа 13.02.1992 та з 26.05.2009 припинила свою діяльність в результаті ліквідації. Водночас Володимир-Волинська державна лабораторія ветеринарної медицини зареєстрована як юридична особа 10.03.1993, з 19.03.2009 змінила назву на Володимир-Волинська міжрайонна державна лабораторія ветеринарної медицини, а з 14.09.2018 - на Володимир-Волинська міжрайонна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, та є діючою юридичною особою на даний час.
Суд встановив, що на час роботи позивача в Іваничівській районній державній ветлабораторії та у Володимир-Волинській районній державній лабораторії ветеринарної медицини чинним були Списки №1 і 2, затверджені постановами Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.
Відповідно до пункту 2 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383), встановлено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Згідно з пунктом 3 цього Порядку при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно із пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось (п.4.5 Порядку №383).
Суд встановив, що посади, які обіймала позивача в Іваничівській районній державній ветлабораторії та у Володимир-Волинській районній державній лабораторії ветеринарної медицини не передбачені вищезгаданими Списками.
В обґрунтування вимог адміністративного позову ОСОБА_1 зазначає, що робота на посаді лаборанта та ветлікаря відноситься до пільгового стажу за списком №2 відповідно до постанов Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, оскільки вона проводила діагностику на інфекційні захворювання спільні для тварин і людей, що відносяться до ІІ групи патогенності.
Так, дійсно у списках №2, затверджених постановами Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, до розділу ХХХІІІ «Загальні професії» позиції 23200000-1754б віднесено працівників, що безпосередньо виконують роботи з мікроорганізмами 1-2 груп небезпеки.
Разом з тим, суд зазначає, що визначення конкретних посад, які обіймають працівники, що безпосередньо виконують роботи з мікроорганізмами 1-2 груп небезпеки, відтак мають право на пільгове забезпечення, здійснюється при проведенні атестації робочих місць.
Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці визначений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41 (далі - Методичні рекомендації №41), відповідно до яких основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у сфері реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком на пільгових умовах за списками № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Відповідно до пункту 1 Порядку №442 атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно із пунктом 4 Порядку №442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій №41 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років; відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Пунктами 8, 9 Порядку №442 передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Отже, документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Суд встановив, що відповідно до наказу по Володимир-Волинській районній державній лабораторії ветеринарної медицини від 03.01.1995 №3 було проведена атестація робочих місць за умовами праці, за наслідками якої посади лаборантів та ветлікарів віднесено до робочих місць з шкідливими умовами праці - працюють з мікроорганізмами 1-2 груп небезпеки, професії яких дають право на пільгове пенсійне забезпечення (а.с.47).
Відтак, з 03.01.1995 підтверджено за результатами атестації робочих місць право ветлікарів та лаборантів на пільгове пенсійне забезпечення.
Разом з тим, враховуючи приписи пункту 4.3 Порядку №383 та беручи до уваги факт переведення позивача з Іваничівської районної державної ветлабораторії у Володимир-Волинську державну лабораторію ветеринарної медицини на ідентичну посаду - ветлікаря-серолога, слід дійти висновку про те, що увесь період роботи ОСОБА_1 на посадах лаборанта та ветлікаря у лабораторіях ветеринарної медицини зараховується до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
При цьому суд також враховує, що зайнятість позивача повний робочий день на посадах зі шкідливими умовами праці та виконання робіт з мікроорганізмами 1-2 груп небезпеки підтверджується довідкою Іваничівського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області від 28.05.2019 №41 (а.с.111), довідкою Володимир-Волинської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини від 14.06.2017 №54 (а.с.116), наказами про прийом та звільнення з роботи (а.с.117-125).
Отже, наявними у справі письмовими доказами підтверджується пільговий стаж роботи ОСОБА_1 з 18.04.1983 по 22.11.1989, з 01.02.1994 по 21.11.1995 в Іваничівській районній державній ветлабораторії та з 22.11.1995 по 01.01.1997 у Володимир-Волинській районній державній лабораторії ветеринарної медицини, який, беручи до уваги вищенаведені норми чинного законодавства України, безпідставно не врахований відповідачем при визначенні права позивача на пільгове пенсійне забезпечення.
Суд зауважує, що відсутність уточнюючих довідок про пільговий характер роботи не може бути безумовною підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, якщо інші подані заявником документи підтверджують роботу зі шкідливим умовами праці. Крім того, позивач не може бути позбавлений права на пільгову пенсію з тих мотивів, що роботодавець чи його правонаступник не надав уточнюючої довідки з метою уникнення подальшого відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату таких пенсій.
Приймаючи рішення у даній справі, суд зазначає, що обставини, які підлягали встановленню судом у даній справі і доказуванню, значно віддалені у часі, та враховує відсутність вини позивача щодо неможливості подання повного об'єму необхідних для реалізації її прав документів.
З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, в силу вимог пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах як така, що досягла віку 57 років, має більше 25 років страхового стажу та необхідний пільговий стаж на роботах зі шкідливим умовами праці, відтак відмова ГУ ПФУ у Волинській області у призначенні пенсії не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій по відмові позивачу у зарахуванні до пільгового страхового стажу періодів роботи на посадах лаборанта та ветлікаря з 18.04.1983 по 22.11.1989, з 01.02.1994 по 21.11.1995 в Іваничівській районній державній ветлабораторії, з 22.11.1995 по 01.01.1997 у Володимир-Волинській районній державній лабораторії ветеринарної медицини та, як наслідок, протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах до статті 114 Закону №1058-IV.
Беручи до уваги зібрані та досліджені судом докази в їх сукупності, враховуючи вимоги статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 23.10.2020 №032450002139 про відмову позивачу у призначенні пенсії, зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 з 29.05.2019 пенсію за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, зарахувавши до пільгового страхового стажу періоди роботи з 18.04.1983 по 22.11.1989, з 01.02.1994 по 21.11.1995 в Іваничівській районній державній ветлабораторії, з 22.11.1995 по 01.01.1997 у Володимир-Волинській районній державній лабораторії ветеринарної медицини.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як передбачено частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Отже, з врахуванням того, що позов ОСОБА_1 судом задоволено, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 840,00 грн, сплачений згідно з квитанцією від 24.12.2020 №75802 (а.с.1).
Щодо заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 5000,00 грн, то суд приходить до таких висновків.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.
Так, з матеріалів справи слідує, що 26.11.2020 між ОСОБА_1 та адвокатом Свередюк Ю.А. був укладений договір про надання професійної правничої допомоги адвокатом. Вказаним договором визначено фіксований розмір гонорару для вчинення окремої процесуальної дії, зокрема, за написання заяви по суті справи, в тому числі позовної заяви - 5000 грн (а.с.48).
Таким чином, розмір гонорару адвоката встановлений договором у фіксованому розмірі, отже є визначеним, та не потребує детального опису робіт, визначеного ч.4 ст.134 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.
Квитанцією до прибуткового касового ордера №55 від 24.12.2020 підтверджується отримання адвокатом від позивача 5000,00 грн готівкою згідно з договором про надання професійної правничої допомоги від 26.11.2020 за написання позовної заяви (а.с.51).
У пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 5000,00 грн є співмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг та підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати в загальній сумі 5840,80 грн, що складаються із суми судового збору та витрат на правничу допомогу.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області подати звіт про виконання судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Частиною другою статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, покладення на суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом (а не обов'язком) суду, при цьому можливість реалізації такого права розглядається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням фактичних обставин та наданих доказів.
Суд в даному випадку не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконання судового рішення, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю і в разі набрання законної сили даним рішенням суду ГУ ПФУ у Волинській області не має дискреції діяти на власний розсуд, а зобов'язане призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах.
Також суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали в порядку ст.249 КАС України.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України від 23.10.2020 №032450002139 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 з 29.05.2019 пенсію за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 18.04.1983 по 22.11.1989, з 01.02.1994 по 21.11.1995 в Іваничівській районній державній ветлабораторії, з 22.11.1995 по 01.01.1997 у Володимир-Волинській районній державній лабораторії ветеринарної медицини.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України судові витрати в сумі 5840,80 грн (п'ять тисяч вісімсот сорок грн 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826)
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій