30 березня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1749/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо встановлення та обчислення пенсії за ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не за ч.3 ст.59 даного Закону; зобов'язання невідкладно здійснити переоформлення пенсії зі ст.54 на ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з одночасним проведенням перерахунку пенсії відповідно до ч.3 ст.59 даного Закону виходячи з 5-ти кратного розміру мінімальної заробітної плати та виплатити різницю в отриманій пенсії за період з 01.10.2017.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є інвалідом війни 3-ої групи, ліквідатором аварії на ЧАЕС 1-ої категорії Чорнобильської катастрофи та отримує пенсію на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 05.11.2020 позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області про проведення перерахунку пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У відповідь на вказану заяву відповідач листом від 19.11.2020 повідомив, що пенсія позивача не підлягає перерахунку, оскільки нараховується відповідно до ст.54 даного Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Постанова №1210).
Позивач вважає, що пенсійний орган протиправно призначив йому пенсію відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не ч.3 ст.59 даного Закону. При цьому вказує, що йому як особі, яка отримала інвалідність внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби, пенсія має обчислюватись за його бажанням відповідно до ч.3 ст.59 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 5-ти кратного розміру мінімальної заробітної плати без застосування формули, передбаченої Постановою №1210.
Також позивач зазначає, що 01.10.2017 за його заявою пенсія була переоформлена із Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у якій він просив переоформити пенсію відповідно до ч.3 ст.59 даного Закону, а відповідач протиправно та безпідставно призначив пенсію відповідно до ст.54 цього Закону та із застосуванням Постанови №1210, тим самим зменшивши розмір належної пенсії.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.23).
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.28-33) позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 30.10.2017 за заявою позивача про перерахунок пенсії ОСОБА_1 переведено на пенсію по інвалідності відповідно до ст.54 цього Закону в розмірі, передбаченому ч.3 ст.59. Стаття 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає порядок обчислення розміру пенсії по інвалідності особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в той час як стаття 54 цього Закону визначає умови, порядок призначення та розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тому безпідставими є твердження позивача про призначення пенсії за ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не за ч.3 ст.59 даного Закону.
Крім того, відповідач зазначив, що механізм обчислення розміру пенсії позивача врегульований Постановою №1210, яка повинна застосовуватись в даному випадку. Також вказав на пропуск позивачем строку звернення до суду, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Суд встановив, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 1-ої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.9).
Позивачу встановлено 3-ю групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та визначено ступінь втрати працездатності в розмірі 60%, про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №386468 (а.с.10-13).
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (а.с.8).
З 01.10.2009 позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії по інвалідності (а.с.37).
05.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити перерахунок його пенсії з 01.07.2019 відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з 5-ти кратного розміру мінімальної заробітної плати без застосування формули, передбаченої Постановою №1210 (а.с.17-18).
У відповідь на дану заяву ГУ ПФУ у Волинській області листом від 13.11.2020 повідомило позивача, що його розмір пенсії відповідає вимогам законодавства, а перерахунок пенсії є недоцільним, оскільки розмір пенсії зменшується (а.с.19-20).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону №1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Аналогічні приписи закріплено і у статтях 9, 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку (стаття 6 Закону №1788-XII).
Статтею 15 Закону №1788-XII визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Пунктом 13 Прикінцевих положень Закону №1058-IV встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 №833004, з 01.10.2009 позивачу призначено пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
30.10.2017 ОСОБА_1 звернувся в ГУ ПФУ у Волинській області із заявою, у якій просив перерахувати його пенсію відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII), яку обчислювати із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року (а.с.44).
Згідно з розпорядженням 7139 від 06.11.2017 позивача з 30.10.2017 переведено на пенсію відповідно до ст.54 Закону №796-XII (а.с.45).
Так, Закон №796-XII визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 9 Закону №796-XII визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Відповідно до статті 10 Закону №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі, проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Згідно примітки «*» тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Частиною першою статті 54 Закону №796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Отже, оскільки позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), та інвалідом ІІІ групи по захворюванню, що пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, то відповідно до статті 54 Закону №796-XII він має право на пенсію по інвалідності.
Особливості призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, передбачені у ст.59 Закону №796-ХІІ.
Так, статтею 59 даного Закону (у редакції з 01.10.2017) передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019 Справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19) було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Таким чином, словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях ч.3 ст.59 Закону №796-XII, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 25.04.2019.
З огляду на це чинними з 25.04.2019 є положення ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Тобто фактично в результаті ухвалення Рішення Конституційним Судом України змінено положення частини третьої статті 59 Закону, оскільки розширено раніше встановлений перелік осіб, на яких поширюється порядок обчислення пенсій по інвалідності, визначений цими положеннями Закону.
Отже, аналізуючи вищенаведені норми Закону №796-XII, слід дійти висновку, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності призначається за їх бажанням відповідно до ст.54 цього Закону та обчислюється в порядку, визначеному ч.3 ст.59 Закону №796-XII.
Відтак, позивачу правомірно за його заявою від 30.10.2017 призначено пенсію відповідно до ст.54 Закону №796-XII, а не ч.3 ст.59 цього Закону, оскільки остання визначає порядок обчислення, а не призначення пенсії по інвалідності.
З приводу доводів позивача про протиправність розрахунку пенсії по інвалідності, виходячи з 5-ти кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою, передбаченою п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок №1210), суд зазначає наступне.
В силу вимог пункту 9-1 Порядку №1210 (у редакції з 01.10.2017) за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:
П=Зс*Кзс*Кв/100%, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс=Зп(мін)*5/Зс1, де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.
Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.
У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Як установлено судом, відповідач при обчисленні пенсії виходив з того, що для розрахунку середнього коефіцієнта заробітної плати враховується п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) за попередній рік. При обчисленні пенсії позивача з 30.10.2017 ураховано розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2017.
Основний розмір пенсії позивача обчислено за формулою, визначеною пунктом 9-1 Порядку №1210, з таких складових:
1) Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески (визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки) - 3764,40 грн;
2) Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, розрахований шляхом ділення п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2017, в сумі 16000,00 грн (3200,00 грн х 5) на розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні враховано за 2016 рік, що становить 4482,35 грн, та визначений 3,56956;
3) Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках), що визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи, 60%.
Загалом основний розмір пенсії позивача склав 8062,351 грн.
Крім основного розміру пенсії, позивачу нараховано 435,60 грн - підвищення як особі з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни; 284,70 грн - щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі з інвалідністю ІІІ групи, 1 категорія з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобільській АЕС.
Загальний розмір пенсії позивача станом на 30.10.2017 становив 8832,65 грн (а.с.45).
При цьому станом на дату звернення ОСОБА_1 за перерахунком пенсії (05.11.2020) її основний розмір розрахований за формулою, визначеною пунктом 9-1 Порядку №1210, виходячи з показника Зс (середня заробітна плата (дохід), з якої сплачено страхові внески (середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, збільшений з 01.03.2019 на 17%, з 01.05.2020 - на 11%), який становить 4888,83 грн. Враховуючи доплати до основного розміру пенсії її загальний розмір становив 11318,88 грн (а.с.46-47).
Суд зазначає, що формулу, за якою обчислюється пенсія по інвалідності, у цьому випадку визначено пунктом 9-1 Порядку №1210. Цією нормою передбачено застосування для обчислення пенсії трьох складових: середнього показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014, 2015 та 2016 роки, середньомісячного коефіцієнта заробітної плати та розміру відшкодування фактичних збитків. При цьому, для обчислення середньомісячного коефіцієнта заробітної плати у розрахунок береться п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує відповідному року, тобто за попередній рік.
Відповідно до ч.3 ст.54 Закону №796-XII умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Так, пунктом 1 Порядку №1210 передбачено, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Перерахунок пенсії позивача проведений за формулою, що передбачена п.9-1 Порядку №1210 і наведені вище положення Порядку не скасовані та є чинними.
Застосування формули, передбаченої Порядком №1210, при обчисленні розміру пенсії узгоджується також зі змістом ч.3 ст.59 Закону №796-XII, що передбачає право особи на обчислення пенсії по інвалідності відповідно до цього Закону або за бажанням - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Тобто, за Законом №796-XII умови, порядок призначення пенсії по інвалідності визначаються актами Кабінету Міністрів України (ч.3 ст.54), і розмір пенсії може бути обчислений з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
При цьому, Закон №796-XII не містить положень про те, що пенсія по інвалідності розраховується саме в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, водночас передбачає проведення розрахунку пенсії у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, в якій однією зі складових є п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
У Рішенні №3-рп/2012 від 25.01.2012 року Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідногозакону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Отже, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Нормативно-правові акти, які видані Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень, підлягають обов'язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян.
З вищенаведеного слідує, що при обчисленні розміру пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону №796-XII, її розмір визначається відповідно до вимог ч.3 ст.59 цього Закону за бажанням особи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, та з урахуванням формули, передбаченої п.9-1 Порядку №1210.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №520/12609/19.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись статтями 243-263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій