м. Вінниця
17 березня 2021 р. Справа № 120/692/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку загального позовного провадження адміністративну справу справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІТАН" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІТАН" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що за результатами фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІТАН", Головним управлінням ДПС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 05.02.2020 № 0000563203 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 250000,00 грн. за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 25.02.2020 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 31.03.2020 о 13:00 год. Установлено учасникам справи строк для подання заяв по суті.
13.03.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зазначено, що право на проведення перевірок контролюючим органом, зокрема проведення фактичної перевірки працівниками Головного управління ДПС у Вінницькій області регламентовано підпунктом 75.1.3пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, відповідно до якого фактичною перевіркою вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Окрім того, Податковим кодексом України, зокрема статтею 80 визначено повний порядок проведення фактичної перевірки. У даному випадку, перевірка проведена на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, згідно з яким у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
У результаті проведеного доперевірочного аналізу баз даних Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, Єдиного реєстру акцизних накладних, Єдиного реєстру податкових накладних та АІС "Податковий блок/Аналітична система"/"Чеки РРО" встановлено порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального". Так як, до функціональних обов'язків підрозділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів належить здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю пальним та його зберігання, за місцем здійснення позивачем роздрібного продажу пального та його зберігання проведено контрольно-перевірочні заходи.
Таким чином, фактична перевірка проводилась незалежно від настання певних обставин, а реалізовуючи завдання, які покладені законом (в даному випадку підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті80 Податкового кодексу України) на контролюючий орган.
Окрім того, зазначено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії у розмірі 250000,00 грн. Отже, на переконання відповідача, податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії, прийнято правомірно та у відповідності з вимогами чинного законодавства у результаті виявлених під час перевірки порушень.
Ухвалою від 31.03.2020 відкладено підготовче засідання у даній адміністративній справі.
25.05.2020 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій останній звертає увагу на те, що у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб'єктом господарювання діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх опублікування. У разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується.
Ухвалою від 27.05.2020 призначено підготовче засідання на 02.06.2020 об 11:00 год.
Ухвалою від 02.06.2020 клопотання представника позивача про зупинення провадження задоволено та зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 120/679/20-а.
15.06.2020 представником відповідача подано заперечення на відповідь. В поданих запереченнях зазначено, що посилання позивача на недотримання суб'єктом владних повноважень строку надання (не менше як 2 місяці) на приведення діяльності товариства у відповідність не мають ніяких правових підстав, адже сфера дії Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" не стосується підакцизної групи товарів.
23.12.2020 представником позивача подано клопотання про поновлення провадження у даній справі.
Ухвалою від 12.01.2021 провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання у справі.
10.02.2021 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката, а також клопотання про застосування правових позицій Верховного Суду при вирішенні даного спору.
Ухвалою від 10.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.03.2021.
17.03.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про заміну первісного відповідача, яке ухвалою від 17.03.2021 задоволено, замінено Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454) його правонаступником Головним управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150).
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час та місце судового засідання учасники повідомленні належним чином.
Натомість 17.03.2021 представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження. Окремо зазначено, що останній просить задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача також у заяві від 17.03.2021 не заперечувала щодо розгляду справи в письмовому провадженні.
Відповідно до положень ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За наведеного вище, суд дійшов висновку про розгляд справи в письмовому провадженні за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини та обґрунтування, вказані у заявах по суті, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є роздрібна торгівля пальним (код КВЕД 47.30).
10.01.2020 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято наказ № 29 про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІТАН" за адресою: автогаззаправка, вул. 1-го Травня, 70/Б, м. Гайсин, Вінницька область з 13.01.2020 тривалістю 10 діб за період з 01.07.2019.
13.01.2020 відповідачем, на виконання наказу від 10.01.2020 № 29, видано направлення на перевірку № 46 та № 47 Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІТАН", що розташоване за адресою: автогаззаправка, вул. 1-го Травня, 70/Б, м. Гайсин, Вінницька область, тривалістю 10 діб.
13.01.2020 посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області у період часу з 10:50 год. до 12:00 год. проведено фактичну перевірку.
За наслідками проведеної перевірки, посадовими особами контролюючого органу складено акт фактичної перевірки від 13.01.2020 № 2/32/30641728, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (зі змінами і доповненнями). Перевіркою встановлено факт реалізації пального без наявності ліценції, а саме: у період з 01.07.2019 по 02.07.2019 здійснило реалізацію газу скрапленого (пального).
Також, посадовими особами контролюючого органу складено акт про відмову від підпису матеріалів перевірки від 13.01.2020 № 18.
На підставі висновків вказаного акта перевірки, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2020 № 0000563203, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії у розмірі 250000,00 грн.
Вважаючи вказане податкове повідомлення - рішення протиправним, з метою його скасування позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує наступне.
Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі Закон №481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
Статтею 1 Закону №481 серед іншого надано визначення наступним поняттям:
ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;
роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів;
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23 листопада 2018 року 2628-VІІІ внесені зміни до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: частини першу і четверту статті 15 викладено у такій редакції: "Імпорт, експорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності без ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у суб'єктів господарювання всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Роздрібна торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії".
Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №2628-VІІІ останній набирає чинності з 1 січня 2019 року, крім, зокрема, підпункту 6 (щодо змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"), підпункту 17 (щодо змін до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності") пункту 2 розділу II цього Закону, що набирають чинності з 1 липня 2019 року.
Одночасно Законом №2628-VІІІ доповнено частину другу статті 17 Закону №481, за якою до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.
За змістом статті 15 Закону №481, в редакції чинній з 01.07.2019 згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на п'ять років.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарської діяльності, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.
Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулює (встановлює, визначає) Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 2 березня 2015 року № 222-VIII.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону №222-VIII (в редакції з 01 липня 2019 року), ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як, зокрема, виробництво і торгівля пальним, яка ліцензується відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
Частиною першою статті 8 Закону №222-VIII (в редакції на 1 липня 2019 року) у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб'єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.
Згідно з абзацом четвертим пункту 4 частини першої статті 3 Закону №222-VIII у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці.
Частиною другою статті 20 Закону №222-VIII встановлено, що у разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується.
Згідно з підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №545 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" територіальні органи ДФС визначено органом ліцензування господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального. Вказана постанова набрала чинності 01 липня 2019 року.
Листом Державної фіскальної служби від 30 травня 2019 року за №17014/7/99-99-12-01-01-17 на виконання Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" доведено територіальним органам - головним управлінням ДФС в областях та м. Києві, що суб'єкти господарювання можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування для отримання відповідних ліцензії на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем роздрібної торгівлі пальним, починаючи з 12 червня 2019 року. При цьому Головні управління ДФС у областях та м. Києві мають видавати зазначені ліцензії суб'єктам господарювання, починаючи з 01 липня 2019 року.
Так, з 1 липня 2019 року набрали чинності норми Закону №481 щодо ліцензування оптової торгівлі пальним. З цієї дати оптова та роздрібна торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
У разі роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів 250 000 гривень.
Верховний Суд в постанові від 04.12.2020 у справі №160/10203/19 та у постанові від 01.12.2020 у справі № 580/1550/20 у подібних правовідносинах вказав на таке.
Зважаючи на положення абзацу четвертого пункту 4 частини першої статті 3, частини першої статті 8 Закону №222-VIII при запровадженні ліцензування роздрібної торгівлі паливом, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб'єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.
Закон №2628-VІІІ, яким внесені зміни в тому числі до Законів № 481, №222-VIII, прийнятий Верховною Радою України 23 листопада 2018 року, опублікований 12 грудня 2018 року, набрав чинності з 1 січня 2019 року, крім зокрема норм підпункту 6 (щодо змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"), підпункту 17 (щодо змін до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності") пункту 2 розділу II цього Закону, що набирали чинності з 1 липня 2019 року.
Отже законодавець при запровадженні ліцензування роздрібної торгівлі пальним дотримався принципів, встановлених Законом №222-VIII, щодо надання достатнього строку для реалізації прийнятих змін, який склав вісім місяців з дня прийняття Закону №2628-VІІІ.
Нечіткість врегульованих відносин, обґрунтовується це тим, що початок видачі ліцензії органом ліцензування та відповідальність за провадження оптової торгівлі пальним без ліцензії припадають на один день, що за позицією Судів є штучно створеною перешкодою в господарюванні для добросовісних платників.
При цьому, вищий орган виконавчої влади України з метою реалізації положень Закону № 481 в частині внесених змін Законом №2628-VІІІ, лише 19 червня 2019 року постановою №545 (набрала чинності 1 липня 2019 року) пункт 6 переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 року № 609 виклав в новій редакції, доповнивши його новим видом ліцензійної діяльності (зокрема роздрібна та оптова торгівля пальним, зберігання пального), визначивши орган ліцензування - ДФС, територіальні органи ДФС.
Так, фактично отримати ліцензію для здійснення роздрібної торгівлі пальним можливо було не раніше 1 липня 2019 року, що є днем набранням чинності норм Закону №2628-VІІІ щодо ліцензування, в тому числі й щодо відповідальності за торгівлю пальним без ліцензії.
Отже зволікання з боку держави в особі її органів виконавчої влади (КМУ, ДФС) щодо визначення органу ліцензування та відповідно зменшивши суб'єкту господарювання строк для реалізації права на отримання ліцензії до набрання чинності норм Закону №2628 щодо ліцензування, призвело б до необхідності зупинення діяльності суб'єкта господарювання. Зокрема, Підприємство мало 18 днів для подання відповідної заяви, в той час як органу ліцензування Законом надано 20 днів на розгляд заяви про отримання ліцензії.
Зазначені дії органів виконавчої влади є прикладом порушення ними принципу "належного урядування", які призвели до перешкод в господарюванні для добросовісних платників.
Суд визнає, що затримка в отриманні ліцензій на право торгівлі пальним була зумовлена виключно відсутністю законодавчо визначеного порядку отримання таких ліценцій станом на день набрання чинності Законом №2628-VIII.
Верховний Суд у постанові від 01.12.2020 у справі № 580/1550/20 у своїй позиції зробив висновок, що держава не створила правового регулювання і фактичних умов, за яких господарська діяльність позивача у спірний період могла б бути законною. Необхідний перехідний період був уведений в дію, проте ретроспективної дії таким положенням законодавець не надав. Отже, притягнення до відповідальності за таких умов не може бути визнане таким, що переслідує законну мету і є пропорційним.
За наведеного вище, суд вважає обгрунтованими доводи позивача щодо відсутності фактичних обставин, які б вказували на порушення останнім законодавства про ліцензування, тому не може бути притягнутий до відповідальності.
Щодо доводів відповідача, який вказує, що підставою для призначення фактичної перевірки стала податкова інформація із баз даних ІС "Податковий блок", яка була здійснена доперевірочним аналізом, шляхом складення додатку до акта фактичної перевірки, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 80.2.5 ст. 80 ПК, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи), у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Суд, дослідивши матеріали акта фактичної перевірки встановив, що такий складено посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області 13.01.2020 за №2/32/30641728. За результатами перевірки встановлено порушення, а саме що ТОВ "Вікітан" в період з 01.07.2019 та 02.07.2019 здійснювало роздрібну торгівлю газу скрапленого без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
До вказаного акта, що заповнений кульковою ручкою власноручно посадовими особами податкового органу, що відповідає меті фактичної перевірки, яка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника, додано сформований за допомогою комп'ютерної програми витяг з ІС "Податковий блок" підсистеми "Аналітична система" (чеки РРО) за період з 01.07.2019 по 02.07.2019 (А.с. 41).
Так, у вказаному додатку, ще до перевірки позивача було встановлено порушення - продаж газу скрапленого в період з 01.07.2019 по 02.07.2019. Тобто, йдучи на перевірку із сформованим висновком про виявлені правопорушення податковий орган був націлений на складення акта, виключного з передчасних мотивів, а не задля фактичної перевірки та встановлення порушень.
Використання інформації з АІС "Податковий блок" в ході даної фактичної перевірки, за відсутністю інших доказів, розцінюється судом як формальний підхід до встановлення фактичних порушень стосовно діяльності позивача. При цьому, суд зазначає, що витяги з ІС "Податковий блок" взагалі не були предметом перевірки, оскільки на місці фактичного контролю, вони не створювались та не формувались.
Щодо посилань позивача на практику Верховного Суду, зокрема по справі №826/17123/18, де у своєму рішенні судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступила від висновків щодо оскарження наказу перевірки на етапі допуску до перевірки, то суд зважає на наступне.
Так, зокрема серед доводів щодо протиправності податкового повідомлення-рішення, представник позивача покликається на протиправність підстав перевірки, що відображено у наказі на проведення перевірки.
Проте, згідно з матеріалами справи, позивач оскаржив наказ "Про проведення фактичної перевірки" за №29 від 10.01.2020 в судовому поряду.
Відповідно до рішення ВОАС від 28.04.2020 по справі №120/679/20-а, у задоволенні вимог ТОВ "Вікітан" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу за №29 від 10.01.2020 - відмовлено. Рішення у справі №120/679/20-а залишено без змін постановою від 08.10.2020 Сьомого апеляційного адміністративного суду.
На підставі наведеного, суд не вбачає підстав надавати оцінку наказу та його правомірності з огляду на те, що позивач наводив свої аргументи з приводу протиправності наказу відповідно в окремому судовому провадженні, за наслідками чого прийняті судові рішення, які набрали законної сили.
Більш того, Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі Правєдная проти Росії від 18 листопада 2004 року, у справі "Брумареску проти Румунії", №28342/95, п. 61, зазначає, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті.
Відтак, надавати оцінку, за умови того, що змінилась позиція Верховного Суду зі спірного питання суд не вбачає за доцільне, оскільки в межах даного спору спірним є виключно податкове повідомлення-рішення, а переглядати рішення І та ІІ інстанцій віднесено до компетенції суду касаційної інстанції.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04.12.2020 у справі №160/10203/19 та у постанові від 01.12.2020 у справі № 580/1550/20 у подібних правовідносинах, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та оцінивши доводи позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення - скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги, тому на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 3750,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката, що надійшла до суду 10.02.2021, представник позивача просив суд стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу, остаточний розмір яких, із відповідними доказами, будуть надані до суду перед судовими дебатами або протягом 5-ти днів після ухвалення рішення по справі.
Станом на день ухвалення рішення у даній справі - 17.03.2021 доказів понесених витрат до суду не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відтак, з огляду на відсутність доказів понесених витрат на правничу допомогу станом на дату ухвалення рішення, питання щодо їх стягнення буде вирішено судом у відповідності до ст. 262 КАС України, у разі подання таких доказів до суду.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІТАН" - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 05.02.2020 за №0000563203.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІТАН" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 3750 грн (три тисячі сімсот п'ятдесят гривень).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКІТАН" (код ЄДРПОУ - 30641728, місцезнаходження: вул. Тімірязєва, 44, м. Немирів, Вінницька область, 22800); Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП - 44069150, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна