10.08.06 р. Справа № 34/132а
11годин 00 хвилин Зал судових засідань (кабінет № 212)
місто Донецьк, вулиця Артема 157
Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В. при секретарі судового засідання Тараненко Т.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Комсомольське рудоуправління" м. Комсомольське
до відповідача Державної податкової інспекції в Старобешівському районі Донецької області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21.04.2003 р. № 0001892351/2
Представники:
Від позивача Шутов Р.М. за довір.
Від відповідача Кіпалас В.В. за довір.
По справі була оголошена перерва на 10 серпня 2006 року на 10,00годин.
Заявлено позов Відкритим акціонерним товариством “Комсомольське рудоуправління» м. Комсомольське до Державної податкової інспекції в Старобешівському районі Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21.04.2003 р. № 0001892351/2 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 665600грн. та штрафних санкцій у сумі 129800грн.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що підприємством були допущені помилки при складанні декларації по прибутку за 3-й та 4-й квартал 2001 р. У сумі 646640грн. У декларації по податку на прибуток у 4-му кварталі 2001р. Загальна сума валових витрат перевищила суму валових доходів (негативне значення об'єкту оподаткування -213970грн.) об'єкт оподаткування занижено на 432670грн.(646640грн.-213970грн.)
Позивач зазначає, що ним самостійно було виявлено помилки та відображено в уточненій декларації по прибутку за 1-й та 2-й квартал 2002р., застосувавши ставку податку на прибуток по допущеним помилкам за 3-й та 4-й квартал 2001р. у розмірі 15% (432670грн.15%=649000грн.)
Прибуток, отриманий безпосередньо від господарських операцій 1-го та 2-го кварталу 2002року обкладалася податком за ставкою 30% (159360грн.30%=478100грн.). У цілому за 2-й квартал 2002р. Оподатковуваний прибуток складе 592030грн(432670грн.+159360грн.) податок на прибуток склав 112710грн. (649000грн.+478100грн.). Наростаючим підсумком з початку року з урахуванням передплати за перший квартал у сумі 57000грн. податок на прибуток складе 107010грн.
Позивач в декларації з податку на прибуток за 2-й квартал 2002р. Задекларував податок на прибуток у сумі 99990грн., отже недоїмка з податку на прибуток складе 70200грн.(107110грн.-99900грн.)
Як зазначає позивач, дії відповідача могли бути правомірними, що випливає з акту перевірки у тому випадку, якщо позивачем не була складена, надана, або відповідачем не була прийнята та зарахована уточнена декларація з податку на прибуток, або позивач мав усі документи по відображенню даної операції у відповідному звітному періоді.
Всі розрахунки відповідача за оцінкою структури валових витрат чотирьох податкових періодів вказують на те, що уточнююча декларація відповідачем прийнята та зарахована.
Таким чином, на думку позивача, в остаточному розрахунку податку на прибуток за 2001 рік погодившись з даними уточненої декларації з податку на прибуток, відповідачем була неправомірно застосована за актом перевірки ставка податку по прибутку у розмірі - 30% до бази оподаткування 2001року.
Відповідач у запереченнях від 31.05.2006р.№6321/8/10 (вхід. № 02-41/20372 від 01.06.2006р.), проти позовних вимог заперечує за тих підстав, що адміністративний позов від 12.05.2006року ґрунтується на тих же самих підставах, що були вказані в позовній заяві від 13.06.2003року та на підставі якої було відкрито провадження по справі №34/173а, та яке було розглянуто на всіх судових інстанціях. Тобто в даному випадку мова йде про визнання недійсним одного і того ж податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, по справі №34/173а за позовом ВАТ “Комсомольське рудоуправління» до ДПІ у Старобешівському районі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001892351/2 від 21.04.2003року в частині донарахування податку на прибуток у сумі 735800 грн. та штрафних санкцій у сумі 367900грн. є постанова Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2006р., яка набрала законної сили, та не була скасована в касаційному порядку.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та додатково надану документи суд встановив.
Позивач є юридичною особою, код ЄДРПОУ 20399702.
Відповідач здійснив планову документальну перевірку позивача по питанню дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2001року по 30.06.2002року, за результатами якої складено Акт перевірки №25 від 16.01.2003року.
На підставі Акту перевірки відповідачем було прийняте Рішення від 21.01.2002 р. № 35-23-1-00191827/460 про донарахування податку на прибуток у розмірі 735 800, 00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 367 900, 00 грн. та Податкове повідомлення - рішення №0001892351/0 від 21.01.2003року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 735800грн. та штрафної фінансової санкції 367900грн.
Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням №0001892351/0 від 21.01.2003року та оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової Адміністрації України. За результатами оскарження скарга позивача залишена без задоволення та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення №0001892351/2 від 21.04.2003 року, яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 735800грн. та штрафні санкції у розмірі 367900грн.
Позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ДПІ у Старобешівському районі про визнання недійсним рішення від 21.01.2003р. №35-23-1-00191827/460 у частині донарахування податку на прибуток у розмірі 735800,00грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 367900,00грн.
Рішенням від 26.02.2004р. господарський суд Донецької області позов ВАТ “Комсомольське рудоуправління» до ДПІ у Старобешівському районі задовольнив частково, визнав недійсним рішення від 21.01.2003р. №35-23-1-00191827/460 у частині донарахування податку на прибуток у розмірі 16610,00грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 8305,00грн., у іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2004р. апеляційну скаргу ВАТ “Комсомольське рудоуправління» залишено без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 26.02.2004р. у справі №34/173а без змін.
Вищий господарський суд України постановою від 28.07.2004р. касаційну скаргу позивача залишив без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 26.02.2004р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2004р. у справі №34/173а без змін.
Позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ДПІ у Старобешівському районі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001892351/2 від 21.04.2003р. в частині застосування штрафних санкцій за 2 квартал 2002 р. у розмірі 359595грн.
Господарський суд рішенням від 18.11.2004р. по справі №31/344а позов ВАТ “Комсомольське рудоуправління» до ДПІ у Старобешівському районі задовольнив частково, визнав недійсним податкове повідомлення-рішення №0001892351/2 від 21.04.2003р. в частині застосування штрафної санкції у сумі 215757грн., провадження у справі в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001892351/2 від 21.04.2003р. щодо застосування штрафних санкцій у сумі 71,92тис.грн.. припинено за відсутністю предмету спору, а в решті вимог в задоволенні відмовлено.
06.03.2006року ВАТ “Комсомольське рудоуправління» звернулося до господарського суду донецької області із заявою про перегляд судового рішення №34/173а за ново виявленими обставинами, такими обставинами заявник визначив Роз'яснення №02-5/451 від 12.05.95р. Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання та практики вирішення спорів за участю органів державної податкової служби», Роз'яснення №3019/10/15-013-3 від 04.03.04р. Державної податкової адміністрації у Донецькій області, Роз'яснення №2299 від 08.04.04р. Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва», Роз'яснення №1298/6/15-1116 від 23.02.2004р. Державної податкової адміністрації України, Постанова №15 від 08.10.04р. Пленуму Верховного суду України “Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, Роз'яснення №04-05/609 від 31.05.02р. Президії Вищого господарського суду України “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України, Лист №12711/7/15-1117 від 09.07.04р. “Про надання роз'яснення» Державної податкової адміністрації України.
Ухвалою від 06.04.2006 року господарський суд у задоволенні заяви ВАТ “Комсомольське рудоуправління» про перегляд судового рішення №34/173а за ново виявленими обставинами відмовив.
Господарський суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи із наступного.
Позивач оспорює податкове повідомлення-рішення №0001892351/2 від 21.04.2003р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 665600грн. та штрафних санкцій в сумі 129800грн., зазначене податкове повідомлення-рішення вже було позивачем оскаржене у судовому порядку та розглядалася справа №31/344а господарським судом Донецької області , рішення набрало законної сили 01.02.2005року.
Відповідно до статті 72 Кодексу Адміністративного судочинства України, обставини , встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Податкове повідомлення рішення , яке позивач просить визнати недійсним прийняте 21.04.2003року.
Суд розглядає спір із застосуванням Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАСУ).
Статтею 99 Кодексу дміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Основними засадами судочинства відповідно до ст. 129 Конституції України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Одним із принципів ( п.4 ст.7 КАСУ) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно до п.1ст.11 КАСУ розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п.4 ст.70 КАСУ обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно до приписів статті 86 КАСУ суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.
Відповідно до п.1 ст.2 цього Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно до ст.71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст.17-20,69-72,86,94,158-163,167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
У позові відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк заяви і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження адміністративного судочинства України.
Суддя Кододова О.В.
Надруковано 3 екз.:
1 - позивачу
1 - відповідачу
1 - у справу