Справа №345/1078/21
Провадження № 2/345/482/2021
29.03.2021 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Сухарник І.І.
з участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Калуш справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, суд -
встановив:
що позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мама ОСОБА_4 , яка за життя у 1990 році оформляла право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 ). При оформленні права власності на дане будинковолодіння, у свідоцтві не було поставлено печатку сільської ради, хоча не зважаючи на ці обставини, ОБТІ зареєструвало право власності на дане майно за її матір'ю, а згодом на свідоцтво було поставлено гербову печатку. У вересні 2019 року брат позивача та батько звернулись із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 та 02.09.2019 нотаріусом було заведено спадкову справу, однак після цього позивач теж, подала заяву про прийняття спадщини. Оскільки, спадкоємців, які прийняли спадщину було троє, тому всі уклали договір про поділ спадщини, згідно якого до позивача - у спадщину перейшов вказаний вище житловий будинок. 21.10.2019 нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право власності на садщиину, у зв'язку із тим, що у свідоцтві про право власності на спадкове будинковолодіння стоїть печатка з тризубом, а свідоцтво видане у 1990 році. Оскільки відповідачі не претендують на спадкове майно, то позивач пиросила визнати за нею право власності на спадкове майно за законом, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: в цілому на будинковолодіння по АДРЕСА_2 .
Представник позивача - адвокат Ясінець В.П. подав до суду заяву, в якій позов підтримав у повному обсязі, просив його задоволити, провести підготовче засідання без його та позивача участі, а у разі визнання позову відповідачами у підготовчому засіданні, не заперечив проти винесення рішення у ньому.
Відповідачі подали заяви у підготовче засідання, в яких позовні вимоги визнали, а справу просили розглянути без їхньої участі.
Суд, проаналізувавши докази по справі вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав:
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 200 ч. 3 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Оскільки у підготовчому судовому засіданні відповідачами позов визнано, тому у даному випадку за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка являється матір'ю позивача, яка до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована у помешканні за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 7, 12).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, про що свідчить витяг про реєстрацію у Спадковому реєстрі, виданий 02.09.2019 (а.с. 15).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За змістом ч. 1 ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу, або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Постановою № 985/02-31 від 21.10.2019 нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва на спадкове майно у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів
Відповідно до копії довідки № 224 від 18.09.2019, спадкодавиці ОСОБА_4 належав житловий будинок в АДРЕСА_3 ) і дана адреса була змінена відповідно до рішення виконкому Верхнянської сільської ради № 12 від 17.12.1997 (а.с. 13).
Згідно копії свідоцтва про право власності на жилий будинок від 10.04.1990, жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_4 (а.с. 8).
Із копії довідки № 196 від 12.08.2019 вбачається, що ОСОБА_4 дійсно проживала та була зареєстровна у АДРЕСА_2 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).
Отже, вказані вище документи дають підстави суду прийти до висновку, що спадкове житлове будинковолодіння за життя належало матері позивача - ОСОБА_4 .
Інших доказів, які б доказували, що дане спадкове будинковолодіння за життя - не належало ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сторонами не подано.
Однією з умов прийняття спадщини згідно положень ст. 1268 ЦК України, є постійне проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Обставина, яку нотаріус поклав в основу відмови у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом, на думку суду не доводить відсутності належності права власності спадкового будинковолодіння в АДРЕСА_3 ) - ОСОБА_4 , оскільки доказів протилежного - суду сторонами не надано.
Відповідачі, які разом із позивачем є спадкоємцями першої черги, на спадкове майно не претендують.
Оскільки, після смерті матері позивач вчасно прийняла спадщину, про що свідчать матеріали справи, інших спадкоємців, які б притендували на спадкове майно не має, тому суд прийшов до висновку, що позов підялгає до задоволення у повному обсязі.
На підставі ст.ст. 1268-1270, 1269, 1273 ЦК України та керуючись ст.ст. 200, 206, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на будинковолодіння в цілому по АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: