Справа №339/1/21
65
2/339/36/21
30 березня 2021 року м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Головенко О. С.
секретаря судового засідання Ганчар Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на житло,-
04 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати колишню дружину ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1 внаслідок не проживання у даному будинку понад рік (а.с.28).
При цьому, позивач не подав заяву про розгляд справи без його участі.
Ухвалою суду від 11 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.20-23)
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце цього засідання була повідомлена у встановленому законом порядку, (а.с.42,47), що згідно ч.1 ст.223 ЦПК України не перешкоджає проведення судового засідання без її участі.
Позивач та його представник у судові засідання, які призначені на 17 березня 2021 року, 30 березня 2021 року не з'явилися повторно, про причину неявки суд не повідомили, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку (а.с.40-41,46).
З будь-якими клопотаннями, позивач про відкладення судового розгляду справи в зв'язку з неможливістю прибуття з поважних причин до суду не звертався.
Таким чином, в силу ч.3 ст.131 ЦПК України суд визнає, що позивач та його представник не з'явився до суду повторно без поважних причин.
Вказані дії позивача свідчать про втрату ним юридичної заінтересованості в розгляді справи.
За змістом пункту 1 частини 1, 3 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 2 статті 223 ЦПК України встановлено вичерпний перелік підстав відкладення розгляду справи.
Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у зв'язку з першою неявкою в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Матеріалами справи підтверджено, що розгляд справи останнім складом суду відкладався за неявки позивача.
Згідно з частини 5 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно аналізу наведених норм права, умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є: повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; повідомлення позивача про судове засідання належним чином; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; нез'явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі “Юніон Аліментаріа проти Іспанії” зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Між тим, статтями 223, 257 ЦПК врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.
Так, згідно ч.5 ст.223, п.3 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. При цьому, закон жодним чином не пов'язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об'єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов'язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.
Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.
Згідно норм процесуального законодавства, залишення позову без розгляду не є перешкодою для повторного звернення до суду з таким позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 13, п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на житло залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя О.С. Головенко