справа № 2-н-2332/11
номер провадження № 6/216/65/21
04 березня 2021 року м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді Сидорак В.В.
за участі секретаря судового засідання Балі А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" Цвіркун Аліни Анатоліївни про видачу дубліката виконавчого документу по справі за заявою комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги теплопостачання, -
25 лютого 2021 року представник комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" Цвіркун А.А. звернулася з заявою про видачу дублікату виконавчого документа. В обґрунтування заяви посилається на те, що Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області видано судовий наказ № 2-н-2332/11 від 23.09.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь КПТМ "Криворіжтепломережа" заборгованості по оплаті за централізоване опалення та гаряче водопостачання за період з 01.11.2009 року по 01.09.2011 року в розмірі 5540,93 грн. 06 вересня 2017 року вищевказаний виконавчий документ був пред'явлений до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області. 12.09.2017 року відкрито виконавче провадження № 54694352. Відповідно до інформації від 30.12.2020 року, наданої на запит КПТМ "Криворіжтепломережа" про хід виконавчих проваджень 18.12.2017 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" по виконавчому провадженню № 54694352 з примусового виконання судового наказу № 2-н-2332 від 23.09.2011 року.
Станом на 27 січня 2021 року судовий наказ № 2-н-2332 від 23.09.2011 з ДВС на адресу КПТМ "Криворіжтепломережа" не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження" № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. Частиною 4 встановлено, що пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:
1) пред'явлення виконавчого документа до виконання;
2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Частиною 5 даної статті передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Судовий наказ № 2-н-2332 від 23.09.2011 року було пред'явлено повторно до виконання 06.09.2017 року. 18 грудня 2017 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу. Таким чином строк пред'явлення виконавчого документу до виконання переривається з 18.12.2017 року. Про факт винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу, а саме наказу № 2-н-2332 від 23.09.2011 року підприємству стало відомо лише під час аналізу акту звірки та надання відповіді ДВС. А тому, просить поновити строк пред'явлення наказу до виконання та видати дублікат судового наказу 2-н-2332 від 23.09.2011 року.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення не подавали.
У відповідності до ч. 3 ст. 433 ЦПК України неявка сторін, які беруть участь у справі, не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа.
Враховуючи викладене, суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст.247 ЦПК України.
Суд, дослідивши заяву, матеріли цивільної справи, прийшов до наступного.
Згідно п.17.4 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Оскільки строк звернення до суду із вимогою про видачу дубліката виконавчого документа законом не визначено, доцільність такого звернення зберігається лише в межах строків, встановлених для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки після їх спливу виконавче провадження не може бути відкрите.
Отже, вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого документа суду необхідно встановити чи звернувся заявник про видачу дублікату виконавчого документа в межах строку пред'явлення останнього до виконання, у разі пропуску такого строку чи звертався заявник із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання одночасно із заявою про видачу дубліката.
На думку суду, єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання є поважність причин пропуску строку та наявність необхідних доказів, щодо підтвердження факту втрати виконавчого документу.
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016 № 1404-VIII) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання органу державної виконавчої служби протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання, а про стягнення періодичних платежів протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» - строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Стягувач, який пропустив строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання, може звернутися із заявою до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання про поновлення пропущеного строку. Така заява розглядається судом у десятиденний строк і за наслідками розгляду постановляється відповідна ухвала. У разі пропуску строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання з поважних причин він може бути поновлений, якщо інше не встановлено законодавством. Поважними причинами визнаються такі обставини суб'єктивного і об'єктивного характеру, які перешкодили стягувачу вчинити у встановлений строк дії по пред'явленню виконавчого документа до виконання.
З матеріалів справи вбачається, що 23 вересня 2011 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу видав судовий наказ 2-н-2332, відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" стягнута заборгованість за послугу централізованого опалення та гаряче водопостачання за період з 01.11.2009 року по 01.09.2011 року в розмірі 5540,93 грн.
Судовий наказ набрав чинності 16 травня 2012 року, а видано представнику підприємства 06 червня 2012 року. Строк пред'явлення судового наказу до виконання становить 1 рік з дня набрання ним чинності.
Згідно листа старшого державного виконавця Центрально-Міського відділу ДВС у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сігай А. від 30.12.2020 року за вих. № 101780 до відділу ДВС на примусове виконання за заявою представника стягувача було пред'явлено судовий наказ № 2-н-2332 від 23.09.2011 року, виданий Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу, про стягнення з ОСОБА_1 на користь КПТМ "Криворіжтепломережа" борг в розмірі 5540,93 грн. 12.09.2017 року старшим державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за № 54694352. Оскільки майно, належне боржниці ОСОБА_1 в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем виявлено не було, 18.12.2017 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме судового наказу, строк пред'явлення його до виконання встановлено 1 рік з дня набрання ним чинності. До відділу ДВС вказаний судовий наказ був поданий КПТМ "Криворіжтепломережа"- 06 вересня 2017 року.
Тобто за судовим наказом щодо стягнення заборгованості відносно боржника ОСОБА_1 , банком було пред'явлено виконавчий лист до виконання з пропущенням понад 5 років.
Згідно листа старшого державного виконавця Центрально-Міського відділу ДВС у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сігай А. судовий наказ 2-н-2332 виданий 23.09.2011 року повернутий стягувачу згідно ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" 18.12.2017 року.
З вказаного вбачається, що з часу повернення судового наказу, а саме 18 грудня 2017 року по день звернення із заявою про видачу дублікату виконавчого документа КПТМ "Криворіжтепломережа" лише у грудні 2020 року звертався до відділу ДВС із запитами щодо надання інформації по виконавчим провадженням, на які отримали відповідь 30 грудня 2020 року.
Щодо посилань заявника в заяві на те, що трирічний строк на пред'явлення виконавчого документа до повторного виконання не пропущений, оскільки переривався шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання (згідно ст. 12 та ч. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 02 червня 2016 року), суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції від 06.05.2012 року чинній на момент набрання законної сили рішенням суду, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становив один рік.
Отже, за загальним правилом, виконавчий документ, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
05 жовтня 2016 року набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, а Закон України «Про виконавче провадження» від 06.05.2012 року втратив чинність.
Відповідно пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VIII «Про виконавче провадження»: строк пред'явлення виконавчих документів до виконання, виданих до 05 жовтня 2016 р. збільшено і відтепер становить три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 вказаного Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016 р.) виконавчі документи пред'являються до примусового виконання протягом трьох років.
Відповідно до статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Проте, положення статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 02 червня 2016 року, якою збільшено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, не застосовуються на повторне пред'явлення стягувачем виконавчих листів для виконання.
Положення вказаного Закону, в частині строків пред'явлення виконавчих документів до виконання, визначених у ч. 1 ст. 12 цього Закону, в аспекті положень пункту 5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, розповсюджуються виключно на виконавчі документи пред'явлені виконавцеві вперше.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2019 року по справі № 409/4751/12.
В даному випадку, судовий наказ вже пред'являвся стягувачем до виконання у 2017 році, тобто вже після набрання чинності новим Законом України «Про виконавче провадження», яким збільшено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, тому положення п. 5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року на дані правовідносини не розповсюджується.
Крім того, враховуючи, що заявником не наведено поважних причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та відповідно судом не встановлено обставин, які б вказували про наявність об'єктивних перешкод для пред'явлення судового наказу до виконання в строки, а безпідставне поновлення процесуальних строків є порушенням правової визначеності, необхідно дійти висновку про відсутність підстав для поновлення такого.
В зв'язку з вищевикладеним, оскільки представник заявника звернувся до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа після закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання та не навів поважні причини пропуску такого строку, суд вважає необхідним у задоволенні заяви відмовити.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 260, 354, 433 ЦПК України, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви представника комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" Цвіркун Аліни Анатоліївни про видачу дубліката виконавчого документу по справі за заявою комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги теплопостачання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: В.В. Сидорак