Справа № 184/2241/20
Номер провадження 2/184/165/21
24 березня 2021 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - Малашиної Ю.Б.,
за участю секретаря - Попівніч Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Молчанова Наталія Володимирівна до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА», треті особи - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Представник позивача звернулась до суду із вищевказаним позовом та просить суд визнати виконавчий напис від 08.07.2020 року № 10075 вчинений ОСОБА_2 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС Україна» заборгованості в розмірі 34160,00 гривень, таким, що не підлягає виконанню.
Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним, що він помітив, що в нього утримують із заробітної плати кошти, у зв'язку з чим в усні формі він звернувся до бухгалтерії ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 , де проходить військову службу з 13.06.2020 року та ТОВ «МАКСІПРОМ ГРУП» та дізнався, що на його ім'я прийшли Постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника реєстраційний номер виконавчого провадження №628011500 від 06.10.2020р. та від 05.10.2020р. видана приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р.В., на підставі виконавчого напису №10075 від 08.07.2020р. виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С.. Але до цього ніяких письмових вимог про наявність боргу та його усунення позивач не отримував. 01.12.2020 року представник позивача отримав відповідь від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р.В., з копіями документів (виконавчого напису №10075 від 08.07.2020р., заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження від 13.07.2020р., договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту №1256265 від 09.09.2019р., Постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 05.10.2020р., Постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 06.10.2020р.). 01.12.2020 року представник позивача отримав відповідь від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», з копією договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 09.09.2019р., з яких вбачається, що 08.07.2020р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. вчинено виконавчий напис №10075 про стягнення з позивача на користь ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» боргу в розмірі 34160,00 гривень. На підставі виконавчого напису №10075 було відкрито виконавче провадження № 628011500 від 13.08.2020р., яке видане приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р.В.. Оскаржуваний виконавчий напис приватного нотаріуса вчинений з численним порушенням законодавства. Приватний нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився в безспірності заборгованості по кредитному договору, а саме, що відповідач не надав засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості. Надані документи не відображають інформацію щодо здійснення боржником останньої оплати по кредиту, не вбачається яким саме чином нараховувались відсотки за користування кредитними коштами та не можливо встановити дійсний розмір заборгованості. Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. не повідомив позивача про те, що до нього звернулися з заявою про вчинення виконавчого напису, що створює ситуацію коли боржник не міг ніяким чином заперечувати проти незаконно нарахованих сум і відповідно нотаріус не мав вчиняти виконавчий напис оскільки ним не була перевірена безспірність вимог кредитора, тобто відповідача. Наслідки такого неповідомлення зазначені в узагальненні ВССУ від 07.02.2014р. про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні. А саме в п. 10 вказаного узагальнення вказано, що неповідомлення боржника про вимогу кредитора є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Як вже зазначалося вище, такого повідомлення відповідачем здійснено не було, що свідчить про спірність суми боргу. Як вбачається з документів, наданих відповідачем, нотаріусу для вчинення останнім оскаржуваного виконавчого напису, надання яких відповідачем перед судом не спростовано належними та допустимими доказами, такий напис вчинений на підставі розрахунку заборгованості за вказаним договором, а не на підставі засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості, як того вимагає Перелік документів №1172.
Представник відповідача в свою чергу надав відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти задоволенні позову у повному обсязі, оскільки, вважає позов необґрунтованим, завідом безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на наступне. Вся процедура укладення з Товариством Договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах споживчого кредиту, відбувається відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, але не виключно до Законів України «Про фінансові послуг та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про електронну комерцію», а також відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (надалі - Правила) та проходить в онлайн-режимі. Так, позивач заповнив заявку на отримання кредиту на сайті Товариства. За результатами розгляду заявки надіслало позивачу пропозицію укласти електронний договір (оферту), який містить усі істотні умови, шляхом розміщення його у особистому кабінеті Клієнта. Позивач, погодився з пропозицією (офертою), натиснувши кнопку «ПОГОДЖУЮСЬ» у особистому кабінеті, після чого Товариство надіслало засобами зв'язку, на вказаний Клієнтом при заповненні заявки на отримання кредиту номер +3 80992268673, одноразовий ідентифікатор у вигляді коду (код: М724733), який позивачкем введено та підписано Договір. При введенні коду на сайті Товариства цим самим направлено Товариству електронне повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти), підписане одноразовим ідентифікатором, що являється датою укладення Договору. Дата та час отримання Товариством електронного повідомлення (дата укладення договору) була зафіксовані Договорі у розділі «Реквізити та підписи сторін» (Дія відбулася 09.09.2019 06:20:18). Товариство протягом 15 хвилин після одержання електронного повідомлення прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) відправило Клієнту примірник Договору у формі електронного документу за вказаною адресою електронної пошти та розмістило Договір в особистому кабінеті Клієнта. 09.09.2019р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНЇСТИІ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1256265 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту у розмірі 10000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку клієнта. Разом з цим, згідно Кредитного договору, сторони погодили істотні умови договору, а саме: строк договору - 30 днів, знижену процентну ставку Кредиту - 0,90 % від суми позики за кожен день користування позикою (328,50 % річних) та стандартну процентну ставку - 1,80 % від суми позики за кожний день користування позикою (657,00 % річних). Відповідно до п.1.1. Договору, позивач зобов'язався повернути кошти кредиту у строк встановлений Договором, сплатити відсотки за користування коштами та виконати зобов'язання за кредитним Договором, однак Клієнтом належним чином не було виконано договірні зобов'язання, а саме: не повернуто кошти в строк на умовах, встановлених Кредитним договором та не сплачено відсотки. У зв'язку з тим, що Клієнтом належним чином не виконано умови Договору Товариством Клієнту направлено Письмову вимогу про усунення порушень від 22.05.2020р. вих. №1256265-5-2020, на адресу яку вказана в кредитному договорі. У вимозі, зокрема, зазначено суму заборгованості та одночасно проінформовано, що у випадку невиконання вимог повідомлення, це буде підставою для передачі вашої справи до нотаріуса для вчинення виконавчого напису та початку и щодо примусового стягнення заборгованості. Таким чином, позивачу було доведено інформацію про наявну заборгованість кредитному договору та повідомлено, що у разі не виконання письмової вимоги про усунення порушень, Товаритсвом буде розпочато дії щодо примусового стягнення заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. З метою надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником та для захисту порушених цивільних прав Товариство звернулось до нотаріуса із заявою для вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Для вчинення виконавчого напису, Товариством направлено нотаріусу документи, які передбачені Переліком та Порядком, а саме заяву про вчинене виконавчого напису від 07.07.2020р. вих. № б/н з наступними документи: - кредитний договір № 1256265 від 09.09.2019р.; - копії реєстру поштових відправлень рекомендованих листів; - розрахунок суми заборгованості; - копія довіреності представника. Загальна сума стягнення, разом з понесеними відповідачем витратами ж вчинення виконавчого напису, складає 34160 грн. 00 коп. Таким чином, Товариством надано нотаріусу Виписку з особового рахунку за Кредитним Договором № 1256265 ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, яка підлягає стягненню у примусовому порядку та є безспірною. Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, твердження позивача про те, що виконавчий напис вчинено з порушенням норм законодавства не відповідає дійсності, є необґрунтованим та безпідставним. Також, позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування свого позову щодо факту підтвердження (або спростування) безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріусом. Таким чином, з урахуванням вищевикладеного вважаємо, що нотаріусом правомірно вчинено виконавчий напис № 10075 від 08.07.2020р. у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, враховуючи нескладність справи, ціну позову, принципи співмірності, розумності судових витрат, відповідач вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. є абсолютно необґрунтованим, завищеними та не є спів мірним із вчиненими діями та ціною позову, а тому не підлягають задоволенню.
Представник позивача надала відповідь на відзив, згідно якої даний відзив на позовну заяву не спростовує доводів позивача, щодо спірності виконавчого напису, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження заборгованості, адже інструкцією нотаріуса не передбачено надання як доказу паперову копію електронного документа. Також відповідачем не надано доказів щодо вручення ОСОБА_1 вимоги про заборгованість, лише список №17304-244-11 про направлення без відмітки про вручення листа позивачу. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка боржника на письмовому повідомленні про його отримання. Таким чином, позивачу не було доведено інформацію про заборгованість по кредитному договору та не повідомлено, що у разі не виконання письмової вимоги про усунення порушень, відповідачем буде розпочато дії щодо примусового стягнення заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Виконавчий напис було вчинено 08.07.2020 року, в період часу, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі або в електронній формі, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14. Укладений між відповідачем та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, та навіть не був підписаний позивачем власноруч, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Як вбачається з документів, наданих Відповідачем нотаріусу для вчинення останнім оскаржуваного виконавчого напису, надання яких відповідачем перед судом не спростовано належними та допустимими доказами, такий напис вчинений на підставі розрахунку заборгованості за вказаним договором, а не на підставі засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості, як того вимагає Перелік документів №1172. Наведене вказує на вчинення нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису з порушенням вимог, визначених ст.88 Закону України «Про нотаріат», за якими нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Також відповідачем не надано жодних доказів щодо здійснення 09.09.2019р. перерахування коштів на банківську картку ОСОБА_1 НОМЕР_2 , яку вказано Клієнтом особисто в заяві на отримання Кредиту. Відповідач не надавав жодного документального підтвердження видачі кредитних коштів позивачу. Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, виконавчий напис вчинено з порушенням норм законодавства не відповідає дійсності, є необгрунтованим та безпідставним. Отже виконавчий напис № 10075 від 08.07.2020р. спірний, вчинений з численними порушеннями та не підлягає виконанню. Щодо витрат на правову допомогу позивача у розмірі 6 000,00 грн., сума відповідає складності справи та до суду було надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а саме копія договору про надання правової допомоги, акту приймання передачі наданих послуг, копія розрахунку витрат, копія рахунок-фактури. На підставі вищевикладеного та враховуючи дану відповідь на відзив на позов та задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.
17.12.2020 року ухвалою Орджонікідзевського міського суду по справі № 184/2241/20 було задоволено клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено стягнення, яке проводилось на підставі виконавчого напису № 10075 вчиненого 08.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С..
Позивач та представник позивача у судове засідання, не з'явились, проте надали письмову заяву, згідно якої просять суд розглянути справу за їхньої участі та наполягають на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте у відзиві на позовну заяву просив розглянути справу за без їхньої участі.
Треті особи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Заяв та клопотань не надали.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 08.07.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було вчинено виконавчий напис №10075 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №1256265 від 09.09.2019 р., укладеним з ТОВ «Авентус Україна», заборгованості у сумі 33360,00 грн. (в тому числі, простроченої заборгованості за сумою кредиту 10000,00 грн.; по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 20960,00 грн.; строкової заборгованості за штрафами і пенями 2400,00 грн.) за період 06.02.2020 р. по 22.05.2020 р. (а.с. 21).
Підставою для вчинення зазначеного виконавчого напису стала відповідна заява ТОВ «Авентус Україна» від 07.07.2020 р., до якої було додано кредитний договір №1256265 від 09.09.2019 р., копії реєстру поштових відправлень рекомендованих листів; розрахунок заборгованості; копія довіреності представника ТОВ «Авентус Україна».
Пізніше, на підставі постанов приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. від 05.10.2020 р. та 06.10.2020 р. у ВП №62801500 було звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с. 24-26).
При вирішенні вказаного цивільного спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
З моменту прийняття даної постанови та до 10.12.2014р. була чинна редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно. 10.12.2014р. набула чинності постанова КМУ від 26.11.2014р. №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», відповідно до якого дозволено вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено заборгованість, для чого стягував повинен надати: оригінал кредитного договору та засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням заборгованості.
Водночас, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. по справі №826/20084/14, яка залишена в силі ухвалою колегія суддів Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р., про визнання незаконним та нечинним п.1 та п.2 постанови КМУ від 26.11.2014р. №662, визнано незаконним та нечинним, зокрема, розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє у попередній редакції, яка не передбачає можливості вчинення виконавчого напису на нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.
Як вбачається із матеріалів справи, укладений між позивачем та відповідачем договір №1256265 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 09.09.2019 р., що був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, і відтак виконавчий напис був вчинений з недотриманням вимог чинного законодавства.
Крім того, у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 р. у справі №6-887цс17 міститься правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і фактів подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржник згідно з Переліком №1172. Для правильного застосування положень ст.ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перерити, установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.
Проте, подані приватному нотаріусу документи для вчинення виконавчого напису, на думку суду, не свідчать про безспірність суми заборгованості.
Зокрема, з наявного в матеріалах справи кредитного договору №1256265 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 09.09.2019 р., укладеним позивачем з ТОВ «Авентус Україна» вбачається, що сторонами погоджено знижену процентну ставку, яка становить 0,90% від суми позики (10000,00 грн.) за кожен день користування позикою, яка видається на 30 днів; у випадку неможливості виконання зобов'язань до договором у повному обсязі та у встановлений строк клієнт має право ініціювати продовження строку користування позикою, шляхом подання відповідної заяви та сплативши нараховані проценти; у такому випадку позичальник має право продовжити строк користування кредитними коштами на 30 днів із застосуванням стандартної процентної ставки у розмірі 1,80 % від суми позики за кожен день (п.1.2 - 1.7 Договору; а.с. 22-23).
Проте, нотаріусу не надавалась та останнім не перевірялась наявність відповідної заяви ОСОБА_1 на продовження строку користування позикою, від якої залежить можливість позикодавця застосовувати підвищену процентну ставку; розрахунок заборгованості не містить розміру процентної ставки застосованої відповідачем, період її виникнення, розрахунку штрафних санкцій. Крім того, розрахунок заборгованості проведений за 06.02.2020 по 22.05.2020 р., тобто за межами строку дії договору.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.18 р. у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Крім того, судом враховуються висновки, що містяться у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі №910/3033/17, відповідно до яких допустимими доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформленні у відповідності до вимог ст..9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо). Відповідні первинні документи до нотаріуса не надавались.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, висновок у виконавчому написі приватного нотаріуса про безспірність суми заборгованості є необґрунтованим.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст..137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, позивач просить стягнути на свою користь судові витрати в сумі 6000,00 грн., які були понесені ним при звернення до суду.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених ним витрат надано: договір про надання правовою (юридичної) допомоги №06/11/20 від 17.11.2020р.; акт приймання передачі по договору про надання правової (юридичної) допомоги № 06/11/20 від 17.11.2020р.; розрахунок витрат на правову допомогу про надання правової (юридичної) допомоги № 06/11/20 від 17.11.2020р.; рахунок-фактуру №32; квитанція до прибуткового касового ордера №б/н від 10.12.2020 р.; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої (правової) допомоги (а.с. 28-34).
Ознайомившись з наведеними документами, суд приходить до переконання, що розмір витрат на оплату послуг адвоката підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача частково у сумі 5000 грн., оскільки такі витрати є співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим адвокатом на виконання даних робіт та надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову.
Разом з тим, витрати, пов'язані із представленням інтересів позивача у суді (заявлено до стягнення 1000 грн. за 60 хв.), не підлягають стягненню із відповідача, оскільки за час розгляду справи у суді представник позивача у жодне судове засідання не з'явився, та більше того, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Водночас, ознайомившись із клопотанням відповідача щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, оскільки такий розмір витрат є неспівмірний та не підтверджений доказами, які наявні в матеріалах справи, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки такі твердження відповідача жодним чином не підтверджені та спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Наведений висновок викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі N 755/9215/15-ц.
Так, із матеріалів справи слідує, що відповідно до п.4.2., 4.1. договору про надання правової (юридичної) допомоги №06/11/20 від 17.11.2020р., укладеного між позивачем (Клієнт) та Адвокатським бюро «Молчанової Наталії» (Адвокат), гонорар є формою винагороди Адвоката за надання правової допомоги Клієнту. За правову допомогу, передбачену п.1.2 договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди адвоката при наданні правової допомоги складає 1000 грн. за годину роботи Адвоката.
Відповідно до акту приймання-передачі та розрахунку витрат на правову допомогу, адвокатом було надано наступні послуги: ознайомлення із документами ( 30 хв. - 500 грн.); вивчення та аналіз судової практики та нормативно-правових актів (60 хв. - 1000 грн.); складання та направлення адвокатських запитів (30 хв. - 500 грн.); складання позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (120 хв. - 2000 грн.); засвідчення копій документів, формування та направлення позову до суду (60 хв. - 1000 грн.); представлення інтересів в суді (60 хв. - 1000) грн.
Вказані послуги адвоката були оплачені позивачем у сумі 6000 грн., що підтверджується відповідною квитанцією до прибуткового касового ордера №б/н від 10.12.2020 р..
При цьому суд враховує, що матеріалами справи підтверджується складання, підписання та направлення до суду адвокатом позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню разом із заявою про забезпечення позову та клопотанням про витребування документів. Також у процесі розгляду справи адвокатом підготовлено та направлено до суду відповідь на відзив, клопотання про доручення доказів та клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його повноважного представника. Крім того у матеріалах справи міститься адвокатські запити, які були складені та направлені представником позивача.
З огляду на наведене, твердження відповідача щодо необґрунтованості, безпідставності та не співмірності заявлених позивачем витрат на правову допомогу, судом оцінюються критично.
Відповідно до ст..141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір підлягає стягненню із відповідача на користь держави.
Згідно ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Молчанова Наталія Володимирівна до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА», треті особи - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.
Визнати виконавчий напис №10075 від 08.07.2020 року вчинений ОСОБА_2 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС Україна» (місцезнаходження: 03062, м. Київ, пр.. Перемоги, буд. 90-А, ЄДРПОУ 41078230) заборгованість в розмірі 34160 (тридцять чотири тисячі сто шістдесят) гривень 00 копійок, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС Україна» (місцезнаходження: 03062, м. Київ, пр.. Перемоги, буд. 90-А, ЄДРПОУ 41078230), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривні 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Відповідно до ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення буде складено 29.03.2021 року.
Суддя Орджонікідзевського міського суду Ю. Б. Малашина