Справа № 202/1605/21
Провадження № 3/202/826/2021
25 березня 2021 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Волошин Є.В., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП -
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшов адміністративний матеріал, відповідно до якого 26 лютого 2021 року о 05 год. 10 хв. в м.Дніпрі, Індустріальний р-н., пр.Миру, буд.65, кв.145, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків із застосуванням спеціального технічного приладу Drager № із позитивним результатом - 1,25%о, чим порушив вимоги п.2.9а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні вищевказаного правопорушення визнав, із обставинами, викладеними в протоколі погодився.
Заслухавши правопорушника, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідальність, яка передбачена ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, відповідальність за ст.130 КУпАП наступає в наслідок порушення вимог Правил дорожнього руху.
Відповідно до вимог п. 2.9.а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ч.7 глави 2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ України за №1452/735 від 09.11.2015 - установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», на що останній погодився.
Відповідно до матеріалів справи, а саме алкотестеру «ДРАГЕР», тест №63, у ОСОБА_1 результат тесту 1,25 (‰) (алкогольне сп'яніння).
Крім того, винність ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №343420 від 26 лютого 2021 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений, скарг не мав, з результатом огляду був згоден, про що свідчить його підпис на даному акті, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також даними відеофіксації даної події, що були досліджені у судовому засіданні.
Отже суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з перевищенням допустимої норми алкоголю, тобто перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Разом з цим, відповідно довідки Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області згідно бази даних НАІС МВС України, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Відповідно до роз'яснень пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення, однак суди не вправі застосовувати його тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Тобто суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України є особа, яка керує транспортним засобом та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а наявність чи відсутність посвідчення водія у даної особи не є обов'язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно положень п.1.10 Правил дорожнього руху України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Санкція частини 1 ст.130 КУпАП (в редакції Закону, який діяв на момент вчинення правопорушення) передбачає стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік для водіїв, а також штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для інших осіб.
Отже ОСОБА_1 в розумінні ПДР України та ч.1 ст.130 КУпАП не є водієм та відноситься до інших осіб, для яких не передбачений такий вид стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, а тому визначаючи стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд накладає стягнення в межах санкції цієї статті для осіб, які не є водіями.
При визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне застосувати відносно нього адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції Закону, який діяв на момент вчинення правопорушення) у вигляді штрафу на користь держави.
Статтею 40-1 КУпАП встановлено, що судовий збір упровадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.33,40-1,130,283,284 КУпАП,-
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі шістсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Волошин Є.В.