№ 207/3341/20
№ 1-кп/207/240/21
29 березня 2021 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у підготовочому судовому засіданні в залі суду м. Кам'янське кримінальне провадження № 12020040780000329 від 11.03.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч.2 ст.121 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,, -
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 календарних днів в зв'язку з тим, що є достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_7 вважають можливим обрати запобіжний захід більш м'який ніж тримання під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт, оскільки обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, а докази, проголошені прокуром є необгрунтованими.
Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 331 КПК України встановлено, що, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд враховує те, що ОСОБА_7 обвинувачується, у вчиненні тяжкого злочину, у кримінальному провадженні не допитані потерпілий та свідки, не розпочато судовий розгляд. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, більш того суд вважає, що існує ризики впливу на потерпілого та свідків з боку обвинуваченого. Також суд оцінює суспільну небезпечних кримінального правопорушенню, яке йому інкримінується, та імовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості його подальшого тримання під вартою до суду не надходило.
Обраний запобіжний захід відносно обвинуваченого узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо ОСОБА_7 обвинувачень, можливо виправдано вважати, що такий ризик існує. Але, враховуючи, що обвинувачений раніше до криінальної відповідальності не притягався, має вагітну дружину, має похзитивні характеристики, а також думку потерпілого, яку він наголосив в минулому засіданні, суд вважає за млжливе встановити розмір застави.
Згідно п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд вважає за можливе встановити заставу в розмірі 20 прожиткових мінумумів, що дорівнює 45 400,00 грн.
Згідно ч.2 ст. 182 КПК України застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно продовжити строк тримання під вартою не більше ніж на шістдесят днів, тобто по 27 травня 2021 року включно.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд, -
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення ч.2 ст. 121 КК України, до 27 травня 2021 року, включно.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави -45 400,00 гривень. У разі внесення застави на депозитний рахунок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, вважати, що до обвинуваченого ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні зобов'язання, які він повинен буде виконувати строком до 27.05.2021 року:
-з'являтися за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді суду, алежно від стадії кримінального провадження;
-не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу лідчого,прокурора, суда;
-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом пяти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1