Справа № 932/2334/21
провадження №1-кс/932/1211/21
19 березня 2021 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська - ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро клопотання слідчого СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпро ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12021040030000219, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України,-
18 березня 2021 р до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищевказане клопотання, відповідно до якого слідчий просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення огляду приміщення на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 , а саме: системних блоків: марки «Dell», у кількості 4 штук; марки «Siemens», у кількості 8 штук; марки «HP», у кількості 4 шт., марки «Gamemax», у кількості 1 шт; моніторів марки «Sumsung», у кількості 17 штук.
В обґрунтування клопотання зазначив, що в подальшому планується проведення судово-комп'ютерної експертизи, тому на тимчасово вилучене майно слід накласти арешт з метою збереження речових доказів.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просив розглянути клопотання без його участі.
Розглянувши клопотання, дослідивши надані додатки, приходжу до наступного.
Під час судового засідання слідчим суддею встановлено, що 12.01.2021 слідчим відділом ДРУГІ ГУНП в Дніпропетровській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040030000219 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
17.03.2021 приблизно о 16.57 год., на лінію -102- надійшло звернення, про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , на першому поверсі, виявлено приміщення, у якому невстановлені особи надають послуги з організація та функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей, які проводяться в мережі Інтернет.
В подальшому, слідчим СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , було проведено огляд місця події, а саме приміщення, у якому невстановлені особи надають послуги з організація та функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей, які проводяться в мережі Інтернет, що був розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено наступне майно:
системних блоків: марки «Dell», у кількості 4 штук; марки «Siemens», у кількості 8 штук; марки «HP», у кількості 4 шт., марки «Gamemax», у кількості 1 шт; моніторів марки «Sumsung», у кількості 17 штук.
В подальшому, вищевказане майно було вилучено до ДВП ГУНП в Дніпропетровській області.
18.03.2021 виявлені речі були визнані речовими доказами відповідною постановою слідчого.
Згідно з ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При оцінюванні правових підстав для арешту майна, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України, огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. При цьому, відповідно до ч.2 ст. 234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
Водночас слідчим, до клопотання не додано документів, на підставі яких було проведено огляд приміщенні.
Слідчим не виконано положення п.3 ч.2 ст. 171 КПК України оскільки клопотання не містить інформації та документів, щодо особи яка, є власником майна, яке слідчий просить арештувати.
Всупереч вимогам ст.170, 173 КПК України, звертаючись з клопотанням слідчим не вказано, яким чином буде досягнута мета накладення арешту, як це визначено ч.2 ст.170 КПК України, а обмежився лише формальним посиланням на доведення підстав, передбачених ст.170 КПК України.
Зважаючи, що огляд місця події було проведено без отримання дозволу слідчого судді або власника майна, крім того слідчим в клопотанні не доведено наявності підстав для накладення арешту на майно, окрім винесення формальної постанови про визнання вилученого майна речовими доказами, як і не доведено, чи маютьсистемні блоки значення для кримінального провадження, слідчим не деталізовано інформацію щодо майна яке було вилучене шляхом зазначення серійних номерів системних блоків та не зазначено відомостей щодо власника даного майна та власника приміщення в якому було проведено огляд. Також не доведено, що майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, містить інші відомості, які могли б бути використані як доказ у кримінальному провадженні.
Відсутність у клопотанні зазначених відомостей і документів дає підстави зробити висновок про не обґрунтованість доводів клопотання про арешт майна, а встановлені внаслідок проведеного слідчим 17.03.2021 огляду у приміщенні за адресою: м. Дніпро, вулиця Пастера, 1, докази, згідно вимог закону, є недопустимими та не можуть бути використані під час досудового розслідування та в ході судового розгляду, тому суд не вбачає підстав для накладення арешту на вилучене в ході огляду майно з метою збереження речових доказів.
Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпро ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12021040030000219, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України - відмовити.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1