Житомирський апеляційний суд
Справа №282/216/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 183 КПК України Доповідач ОСОБА_2
24 березня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
підозрюваного: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Любарського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 до 26 квітня 2021 року без визначення розміру застави,
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні, кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, вчиненого за наступних обставин.
Близько 23 год. 23.02.2021 р. у кімнаті кухні житлового будинку по АДРЕСА_1 , під час спільного розпивання спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків між ОСОБА_6 , та ОСОБА_9 , з однієї сторони та ОСОБА_10 , з іншої сторони, виник словесний конфлікт.
Під час суперечки, будучи обуреними поведінкою ОСОБА_10 у ОСОБА_6 та ОСОБА_9 виник спільний злочинний умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 перебуваючи на кухні вище зазначеного будинку, діючи спільно, нанесли чисельні удари руками та ногами по голові та тулубу потерпілого спричинивши множинні травми органів грудної клітки та черевної порожнини, травматичний шок, внаслідок яких настала смерть ОСОБА_10 .
Слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а в матеріалах кримінального провадження містяться фактичні дані, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та які дають підстави вважати, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання ризикам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вказує, що слідчий суддя не врахував, те, що підозрюваний ОСОБА_6 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, має постійне місце проживання, виховує 13-літнього сина та проживає з матір'ю, яка страждає тяжкими хворобами.
Також, вказує, що стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили, що ОСОБА_6 має намір ухилятися від слідства і суду, впливати на потерпілих та свідків.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим заходом і він може бути застосованим тоді, коли жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
На думку колегії суддів висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_6 у вчиненні, кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, яке відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, відповідають фактичним обставинам провадження, оскільки підтверджуються матеріалами кримінального провадження долученими до клопотання, в тому числі протоколом огляду місця події та протоколом огляду трупа від 25.02.21 р., лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_10 №811 від 25.02.2021 р., протоколом допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , протоколами проведення слідчих експериментів за участю ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 26.02.21 р., протоколом затримання ОСОБА_6 , повідомленням про вручення підозри, а також і іншими доказами, які в сукупності дають підстави на цій стадії для розумної підозри.
Обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Слідчий суддя достатньо обґрунтував свої висновки про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з цими висновками погоджується і колегія суддів.
При цьому колегія суддів враховує обставини, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 (злочин віднесено до категорії особливо тяжких), дані про особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується негативно, має слабкі соціальні зв'язки, утриманців та законних джерел для існування не має, ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому цілодобовий домашній арешт на думку апеляційного суду не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Колегія суддів зважає і на те, що при розгляді питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі обвинуваченого. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
За таких обставин апеляційний суд вважає обґрунтованими та законними висновки слідчого судді про наявність достатніх підстав, згідно вимог ст. 194 КПК України для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Любарського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 до 26 квітня 2021 року без визначення розміру застави - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: