Справа № 760/18365/20
4с-64/21
15 лютого 2021 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Степановій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця Вадима Валентиновича, заінтересована особа Акціонерне товариство «Альфа-Банк»,
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця В.В., заінтересована особа АТ «Альфа-Банк».
Свої вимоги мотивує тим, що 20 лютого 2020 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кравець В.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 61346247 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 191265 гривень.
02 березня 2020 року вона звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва зі скаргою на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця В.В. щодо строків пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2020 року відмовлено в задоволенні скарги.
20 серпня 2020 року під час ознайомлення з матеріалами справи, вона дізналась про наявність постанови приватного виконавця про арешт житла без права користування з додатками від 20 лютого 2020 року та витягу з Державного реєстру, в який були внесені записи зі спеціального розділу державним реєстратором Кравцем В.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 51324237 від 25 лютого 2020 року.
Просить суд визнати дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця В.В. незаконними, зобов'язати його зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та видалити запис із спеціального розділу про державну реєстрацію обтяжень, прийняти рішення про заборону продажу цієї квартири без відповідного рішення суду.
Скаржник у судовому засіданні підтримала скаргу та просила її задовольнити.
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кравець В.В. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлявся. Його неявка розгляду скарги не перешкоджає.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду скарги повідомлялась. Її неявка розгляду скарги не перешкоджає.
Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що 20 лютого 2020 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кравець В.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 61346247 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 191265 гривень 62 копійки.
20 лютого 2020 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кравець В.В. виніс постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме квартири АДРЕСА_1 (а.с. 50-52).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця В.В. від 20 лютого 2020 року накладено арешт нерухомого майна, належного ОСОБА_1 (а.с. 53).
Зі скарги вбачається, що ОСОБА_1 просить суд визнати дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця В.В. незаконними, зобов'язати його зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та видалити запис із спеціального розділу про державну реєстрацію обтяжень, прийняти рішення про заборону продажу цієї квартири без відповідного рішення суду.
Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У ч. 2 цієї статті визначено, що у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Вбачається, що законом передбачена процедура зняття арешту з майна в судовому порядку шляхом звернення до суду з відповідним позовом про зняття арешту з майна.
Крім того, рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому, належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (частина друга статті 26 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року № 367/2022/15-ц та постанові Великої палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року № 802/1340/18-а.
За таких обставин, в діях приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця В.В. відсутні ознаки неправомірності.
З огляду на наведене, проаналізувавши надані докази, суд вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 259, 263-264, 447-451 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця Вадима Валентиновича, заінтересована особа Акціонерне товариство «Альфа-Банк».
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повна ухвала складена 29 березня 2021 року.
Суддя: