Справа №694/298/21
провадження № 1-кс/694/164/21
29.03.2021 року м. Звенигородка
Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань приміщення суду в м.Звенигородка скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
До Звенигородського районного суду Черкаської області 22.02.2021 р. надійшла зазначена скарга. Скарга мотивована тим, що 18.02.2021 ним було подано до Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області заяву про вчинення кримінального правопорушення, але до цього часу слідчим невнесено відомостей до ЄРДР та не розпочате розслідування. Вказує, що згідно ухвали Звенигородського районного суду Черкаської області від 02.09.20219 року справа № 694/1465/19 суд постановив: «Скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність начальника СВ Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 щодо невнесення відомостей до ЄРДР задовольнити та зобов'язати начальника СВ Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 внести до ЄРДР відомості про скоєння злочину, викладені у повідомленні ОСОБА_3 як законного представника ОСОБА_4 від 06.06.2019 року, зареєстрованого у Звенигородському ВП ГУНП в Черкаській області 09.08.2019 року без номера. Згідно даної ухвали СВ Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області було внесено до ЄРДР кримінальне провадження за №12019250140000752 від 03.09.2019 року, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч.1 ст.358 КК України, а саме: « про те, що працівники Хлипнівської сільської ради видали довідку №649 від 11.09.2006 року з ознаками підробки», а тому відповідно до ст.55 КПК України визнано ОСОБА_4 потерпілою особою. Постановою слідчого СВ Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 від 06.06.2020 року вказане кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України в зв'язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення, де в третьому абзаці зазначеної постанови вказано, що під час допиту свідка ОСОБА_7 повідомила, що дійсно 05.04.2018 року нею у присутності ОСОБА_8 , ОСОБА_9 складено акт про те, що у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 ніхто не проживає. Окрім цього, в абзаці 4 зазначено, що в акті присутні різні почерки, оскільки присутні особи під час його складання давали короткі доповнення та бажали викласти їх власноручно, після чого вони підписали, зазначене підтверджується протоколами допитів в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Вказує, що свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 взагалі ніякого відношення до вищевказаного кримінального провадження не мають, а довідку за №649 від 11.09.2006 року видали посадові особи Хлипнівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, а саме: сільський голова ОСОБА_10 та секретар ОСОБА_11 , яка власноручно своїм почерком видала дану довідку, які не опитані на протокол допиту як свідків. З урахуванням викладеного, проведеними досудовим розслідуванням забезпечено повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження та надаючи їм належну правову оцінку, забезпечуючи прийняття законного і неупередженого процесуального рішення вбачається, що будь-яких об'єктивних та фактичних даних, які б свідчили про наявність в діях Хлипнівської сільської ради та чи інших осіб ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України не встановлено, а можливість подальшого здобуття таких слідчим шляхом у ході проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні вичерпано. Вважає, що закриваючи кримінальне провадження слідчим умисно не дотримано вимог закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, оскільки існує ряд нез'ясованих обставин, на які він вказував як скаржник-потерпілий. Зокрема на даний час органом досудового розслідування не надано кримінально-правової оцінки діянням ОСОБА_10 , який будучи сільським головою с.Хлипнівка Звенигородського району та ОСОБА_11 , яка будучи секретарем сільської ради умисно видали та посвідчили довідку №649 від 11.09.2006 року, яка є недостовірною, яку в подальшому було подано до нотаріуса для прийняття спадщини за законом на ОСОБА_12 від 21.11.2005 року, зареєстрованого в реєстрі за №4141, тому посадовими особами Хлипнівської сільської ради перевищено свої повноваження щодо видачі даної неправомірної довідки. Тому на його думку, такі діяння окремими інспекторами СД Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, які в змові з окремими працівниками
прокуратури є умисні, оскільки зловживаючи службовим становищем перевищили свої службові повноваження та приховали злочин, вчинений організованою групою осіб по кримінальному провадженню № 1201925014000752, та в їх діях вбачається склад злочину, за який передбачена кримінальна відповідальність за ст.365 КК України.
Станом на 22.02.2021 року відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 17.02.2021 року, поданою до Звенигородського РВП 18.02.2021 року не внесені. У зв'язку з чим заявник змушений звернутися до суду зі скаргою на бездіяльність СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення.
Просить зобов'язати уповноважених осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області у порядку ст.214 КПК України внести відповідні відомості до ЄРДР за поданою ним заявою про вчинення кримінального правопорушення від 17.02.2021.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді справа передана слідчому судді ОСОБА_1
22.02.2021 року за скаргою було відкрито провадження і призначено судовий розгляд на 24.02.2021 року, який було відкладено на 01.03.2021.
01.03.2021 року скаржник ОСОБА_3 подав заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_1 .
Ухвалою Ватутінського міського суду Черкаської області від 18.03.2021 року, яка надійшла до Звенигородського районного суду 24.03.2021 року, у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 відмовлено.
Розгляд даної скарги призначено на 29.03.2021 року.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, про що в справі є підтвердження.
Представник СВ Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду повідомлений належним чином.
Прокурор ОСОБА_13 в судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд скарги без його участі. Просить в задоволенні скарги відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 107 КПК України, рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, за виключенням вирішення питання про проведення негласних (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Клопотань від учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів фіксування не надходило, відтак фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
П. 1 ч. 1 ст. 303 КПК передбачає можливість оскарження на стадії досудового розслідування бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
За змістом ст. 214 КПК реєстрації в ЄРДР підлягають із подальшим здійсненням досудового розслідування не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Як зазначено у ч. 1 ст. 214 КПК, «слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань».
Тобто, згідно з вимогами ч. 1 ст. 214 КПК, до ЄРДР вносяться відомості про вчинення кримінального правопорушення лише за наявності інформації про існування обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (реальність конкретної події: часу, місця, способу та інших фактів), а не будь-яких даних, повідомлених заявником.
При цьому, відповідно до п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, «відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК
України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення».
Таким чином, якщо обставини, повідомлені в заяві про вчинення кримінального правопорушення, не містять відомостей про вчинення будь-яких дій чи бездіяльності, які можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення, інформація щодо них не має вноситися до ЄРДР і досудове розслідування не повинно стосовно таких подій проводитися. Й оцінюючи обставини, повідомлені в заяві, слідчим, прокурором враховуються положення діючого КК, які визначають, що саме вважається кримінальним правопорушенням (злочином). При цьому, необхідно враховувати приписи ч.2 ст.4 КК, згідно з якою «кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння».
У заяві про злочин від 17.02.2021 ОСОБА_3 зазначає про необхідність внесення до ЄРДР відомостей про вчинення окремими інспекторами СД Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області та окремими працівниками прокуратури кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК. На думку заявника, окремими інспекторами СД Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області та окремими працівниками прокуратури було прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12019250140000752 без дослідження всіх обставин та не вчинено всі необхідні слідчі дії для розслідування вказаного кримінального правопорушення.
Водночас, як вбачається зі змісту заяви про злочин, жодних обставин та доказів, які б могли свідчити про зловживання владою або службовим становищем та про приховування злочину наведено не було. Зміст скарги зводиться виключно до незгоди з прийнятим процесуальним рішенням про закриття кримінального провадження.
Разом з тим скаржник не позбавлений можливості оскаржити постанову про закриття кримінального провадження у передбачений процесуальним законом спосіб.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_3 у заяві про злочин не вказано усіх відомостей, визначених положеннями ч. 5 ст. 214 КПК, про ймовірність вчинення окремими інспекторами СД Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області та окремими працівниками прокуратури кримінального правопорушення, передбаченого ст.365 КК України.
Отже, вищевказане свідчить про відсутність в уповноважених осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області підстав для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР за обставин, зазначених у заяві ОСОБА_3 від 17.02.2021.
Керуючись ст.ст. 214, 303-307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1