Справа № 562/723/21
04.03.2021 року м.Здолбунів
Суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області Ємельянова Л.В. при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Здолбунівського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
04 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Здолбунівського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАА №251742 від 26 лютого 2021 року в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП.
Разом з тим, позивачем в адміністративному позові заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище, оскільки він та його дружина тимчасово не працюють, тому в них відсутні кошти для сплати судового збору.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.94, 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.8 ст.160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, суд виходить із наступного.
Положеннями статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір»).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «JedamskiandJedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Зазначені у позовній заяві обставини, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю скрутний матеріальний стан позивача, що перешкоджає йому виконати вимоги законодавства щодо оплати судового збору за подання позовної заяви.
Відомостей про не отримання ОСОБА_1 доходів, відсутності у власності рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів тощо матеріали справи не містять.
Констатація позивачем скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Позивач має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Звільнення, в даному випадку, позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви може розцінюватись як надання йому певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний судовий збір.
Зважаючи на викладене, та враховуючи, що за змістом ст.8 Закону України «Про судовий збір» звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, а відтак належить до його дискреційних повноважень, судом не вбачається достатніх правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлюється Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2021 року згідно ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" складає 2270 грн.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплати судовий збір у розмірі 454 (Чотириста п'ятдесят чотири) грн. 40 коп. за наступними реквізитами: ЗДОЛБУНIВСЬКА МІСЬКА ТГ отримувач: ГУК у Рівн.обл/Здолб.міс.тг/22030101, код отримувача (ЄДРПУО): 38012494 банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат), номер рахунку (IBAN): UA808999980313101206000017517, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).
Разом з тим, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Пунктом 4 ч.5 ст.160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позивач просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, винесену дільничим офіцером поліції відділення поліції №6 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області, а відповідачем в адміністративному позові зазначено Здолбунівське відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
Однак, позивачем не враховано положення ч.3 ст.46 та пункту 7 ч.1 ст.4 КАС України.
Так, відповідно до ч.3 ст.46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Всупереч вимог п.11 ч.5 ст.160 КАС України позовна заява не містить власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, статтею 94 КАС України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом; учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення вказаних вимог Закону позивачем подано письмові докази в копіях, які належним чином не засвідчені та не зазначено про наявність оригіналів письмових доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин.
Підстав для звільнення від доказування судом не встановлено.
Відповідно до положень ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.161 ЦПК України, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст.ст.94, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Здолбунівського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків заяви протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі не усунення вказаних недоліків адміністративного позову у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.