Справа № 357/520/21
3/357/856/21
26.03.2021 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Шовкопляс О. П. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від взводу ТОР Батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква УПП у Київській області ДПП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: дані відсутні.
на підставі ст. 130 ч. 1 КУпАП,-
27.12.2020р. о 02год.55хв. водій ОСОБА_1 в м. Біла Церква по вул. Князя Володимира, керував транспортним засобом ВАЗ21112 державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання на неодноразові виклики не з”являвся з невідомих причин, судом вживалися усі необхідні заходи для належного повідомлення останнього про день та час розгляду справи. Письмові заперечення щодо адміністративного правопорушення до суду не надходили.
При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає що, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.
Беручи до уваги те, що норми Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить вимоги щодо обов'язкової участі в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд прийшов до висновку про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, що підтверджується наступними доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення від 27.12.2020 серії ДПР18 № 303407;
- рапортом поліцейського;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп”яніння;
- розпискою ОСОБА_2 ;
-поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;
-довідкою про отримання особою посвідчення водія на право керування транспортним засобом;
- постановою про накладення адміністративного стягнення від 27.12.2020року;
-відеозаписом з нагрудної камери камери з фіксуванням події, яка мала місце 27.12.2020 Відповідно до ст.252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за їх внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказані докази є належними і допустимими та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та винність ОСОБА_1 у його вчиненні.
Згідно із п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП настає, як за керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп'яніння, так із за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ст.130 ч.1КУпАП керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Як зазначено в абзаці другому п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному в присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. В даному випадку такі дії поліцейськими були виконані.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.266КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Пунктами 1, 12 розділу 2 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735, за наявності ознак алкогольного сп'яніння, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений постановою КМУ від 17.12.2008 №1103, визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами є адміністративне стягнення (ст. 23 КУпАП).
Враховуючи викладене, вважаю, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Судовий збір підлягає стягненню з особи, яка вчинила правопорушення на користь держави у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст. 130, 283 - 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та піддати його стягненню в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 10.200грн. (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в розмірі 454грн.00коп.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяО. П. Шовкопляс