Справа № 357/889/21
3/357/1045/21
16.03.2021 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Шовкопляс О. П. розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква УПП у Київській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: дані відсутні.
06.01.2021р. о 08год. 30хв. в м.Біла Церква вул. Гайок 221 керував автомобілем VOLKSWAGEN VENTO державний номерний знак НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп”яніння проводився в смт. Ставище вул. Цимбала Сергія 15/4 КНЗ «Ставищенська ЦРЛ». Висновок лікаря №5.Від керування відсторонено транспортний засіб шляхом передачі транспортного засобу тверезому водію, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1ст.130 КУпАП..
В судове засідання ОСОБА_1 з'явився, свою вину не визнав. Пояснив суду, що протокол не відповідає фактичним обставинам, вимогам Закону та «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп”яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». В стані наркотичного сп'яніння не перебував, оскільки останній раз палив коноплю на новий рік. Після зупинки йому було запропоновано пройти медичне обстеження на що він погодився, оскільки повністю був впевнений що наркотичні засоби не вживав протягом значного часу, після чого він з працівниками поліції проїхали всупереч вказаній інструкції до КНЗ «Ставищанська ЦРА», але не до найближчого закладу охорони здоров”я. В медичному закладі кров для проведення аналізу відібрано не було. Направлення для проходження огляду на стан сп'яніння йому не надавався. Просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що провадження у справі слід закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
У відповідності до ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається у протоколі.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права. Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР, передбачена ст. 130 КУпАП. Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, є зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного/наркотичного сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП необхідно встановити або: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В силу положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однак, здійснюючи провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 органи поліції не дотримались встановленого законом порядку фіксації правопорушення, зібрання і оформлення доказів.
Складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст.251 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Законодавець покладає обов'язок щодо збирання доказів на посадових осіб органів внутрішніх справ (Національної поліції) (ч. 2 ст.251, п. 1 ч. 1 ст.255 КУпАП).
З огляду на викладене поліцейський, як суб'єкт, уповноважений на складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП зобов'язаний збирати докази, у своїй службовій діяльності повинен вивчати нормативно-правові акти, які регулюють його діяльність та керуватися нормами КУпАП, інструкцій, які розроблені профільним міністерством, іншими нормативно-правовими актами в межах своїх повноважень, добросовісно здійснювати свою службову діяльність.
Наведені вище обставини мають суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки неправильне та неточне оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення унеможливлює визнання судом належними та допустимими здобутих по справі доказів у розумінні вимог ст. 251 КУпАП.
Так, відповідно до ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» застосування поліцією технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису є превентивним заходом.
Згідно п.5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Як встановлено в судовому засіданні до матеріалів адміністративної справи взагалі не надано відеозапис з нагрудної камери, осіб, які складали протокол про адміністративне правопорушення 06.01.2021 року.
Таким чином, працівниками патрульної поліції не дотримано процесуальних обов'язків, передбачених ст. 266 КУпАП.
У відповідності до пункту 4.1Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно з ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Враховуючи викладене, вважаю, що належних і допустимих доказів, яких вимагає закон для підтвердження факту перебування особи в стані наркотичного сп'яніння, а отже і висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що поставлене йому у вину, матеріали справи не містять.
За таких обставин, опираючись на принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважається невинною доти, поки інше не буде доведено в установленому законом порядку, суд приходить до висновку, що відповідно доч.1 ст.247 КУпАП провадження по даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Закрити справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст.130Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Строк пред”явлення постанови до виконання-три місяці.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст.32КУпАП, а також постанов прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяО. П. Шовкопляс