Ухвала від 29.03.2021 по справі 295/2726/21

Справа №295/2726/21

Категорія 75

2/295/1439/21

УХВАЛА

29 березня 2021 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Перекупка І.Г., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ" про визнання незаконним наказу про звільнення, його скасування, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати незаконним наказ № 293-к/тр від 27 січня 2021 року «Про припинення трудового договору (контракту)» та скасувати його; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ" поновити ОСОБА_1 на посаді оператора верстатів з програмним керуванням виробничого відділу з 28 січня 2021 року; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ" на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу - з 28 січня 2021 року по день фактичного поновлення на посаді; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 17 160,00 грн.; допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на посаді та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ" на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Згідно відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області від 22.03.2021 року, які надійшли до суду 23.03.2021 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим в м. Житомирі не значиться.

Пред'явлена заява підлягає залишенню без руху, оскільки виявлено недоліки, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується (ч.1 ст. 176 ЦПК України).

Подана заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки позивачем ціна позову не визначена, хоча і заявлена вимога по стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Проте, даних про середній заробіток позивача позовна заява не містить, доказів про суми отриманого заробітку на час звільнення не надано, документів про нараховані суми заробітної плати не долучено, з клопотанням щодо витребування доказів позивач до суду не звертався, та не надав відповідних доказів шо такі дані (документи) не може отримати, чи є труднощі в їх отриманні.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем при поданні позовної заяви до суду надано оригінал квитнації ПН 215600426655 від 27.02.2021 року про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн.

Із матеріалів позовної заяви слідує, що предметом спору у цій справі є, зокрема, майнові вимоги про визнання незаконним наказу про звільнення, його скасування, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа № 910/4518/16), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

З огляду на викладене, позивач не звільняється від сплати судового збору в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто, позивачу рекомендується сплатити судовий збір в сумі 908,00 коп. за вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову.

Оскільки, позивач крім стягнення заробітної плати ставить вимогу про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.

В Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року по справі №761/11472/15 Верховний суд дійшов висновку, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Проте, позивачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу про відшкодування моральної шкоди (як за вимогу майнового характеру) в сумі 908,00 грн.

Позовна заява містить дві вимоги майнового характеру, а тому позивачу рекомендується сплатити судовий збір в сумі по 908,00 грн. за кожну вимогу, що разом становить 1816 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху і надати строк для усунення наведених у ній недоліків шляхом сплати судового збору за позовні вимоги майнового/немайнового характеру та приведення позовної заяви у відповідність з вимогами ст. 175 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ" про визнання незаконним наказу про звільнення, його скасування, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди залишити без руху, надати строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення копії ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.

Ухвала в частині розміру судових витрат може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом протягом п'ятнадцяти днів.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.Г. Перекупка

Попередній документ
95866807
Наступний документ
95866809
Інформація про рішення:
№ рішення: 95866808
№ справи: 295/2726/21
Дата рішення: 29.03.2021
Дата публікації: 31.03.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Богунський районний суд м. Житомира
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них