Миколаївської області
Справа №477/1599/20
Провадження №2/477/118/21
22 березня 2021 року Жовтневий районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого у справі судді - Глубоченка С.М.,
за участі секретаря судового засідання - Спіркіної М.Ю.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - Сімцис Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» та акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз»
про зобов'язання вчинення певних дій,
04 вересня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» та акціонерне товариство «Оператор газорозподільчої системи «Миколаївгаз» здійснити перерахунок за спожитий природний газ за період з 01 вересня 2018 року по 15 травня 2019 року, особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову вказав, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , який забезпечений газопостачанням в режимі використання газу для приготування їжі та опалення, облаштованого приладом обліку спожитого газу. За вказаною адресою на його ім'я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Він як пенсіонер та малозабезпечена особа по квітень 2018 року перебував на обліку в Департаменті соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації, отримував субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. В 2018 році співробітниками соціального захисту було надіслано запити до організацій надавачів послуг, однак з товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» надійшла відповідь, в якій було зазначено про наявність заборгованості по сплаті за спожити газ, через що субсидія нарахована не була. 15 травня 2019 року його будинок було відключено від газопостачання та складено акт на відключення газового обладнання. 24 грудня 2019 року Жовтневим районним судом Миколаївської області видано судовий наказ про стягнення з нього на користь відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» заборгованість за послуги з газопостачання, за період з 01 вересня 2018 року по 01 вересня 2019 року в сумі 8256,88 грн та судового збору на суму 192,00 грн, який 31 січня 2020 року ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області - скасовано. Розмір зазначеної відповідачем заборгованості не відповідає дійсності, зазначена заборгованість нарахована безпідставно та неправомірно, яка на сьогодні продовжує рахуватись за його особовим рахунком № НОМЕР_2 . Вважає, що підприємство з надання послуг з газопостачання надсилає неправдиві рахунки по завищеним тарифам, оскільки такі випадки були непоодинокі, в зв'язку з чим він змушений звернутись до суду із зазначеним позовом для захисту своїх прав як споживача побутового газу та з метою усунення розбіжностей при нарахуванні суми заборгованості за спожитий природний газ.
12 жовтня 2020 року від відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» надійшов відзив. Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначив, що відповідач здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газорозподільних систем». На підставі Ліцензії від 09 квітня 2015 року №1228 акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» здійснює діяльність із розподілу природного газу та є оператором газорозподільної системи. Величина об'єму та обсяг розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», а питання правильності визначення обсягів спожитого позивачем природного газу не є ліцензованою діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут», а є виключною компетенцією акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз». Відповідно до типового договору постачання природного газу побутовим споживачем, споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, які визначені договором. У зв'язку з тим, що позивач, в порушення типового договору, вчасно не здійснив оплату за спожитий природний газ, тому у нього виникла заборгованість на суму 8390,84 грн, у зв'язку з чим позивачу 15 травня 2019 року було припинено газопостачання.
19 жовтня 2020 року від акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зазначив, що відповідно до правил постачання природного газу постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. Указував, що правові підстави для здійснення перерахунку заборгованості за спожитий газ відсутні, оскільки заборгованість нарахована правомірно. Позивачем не оскаржувались дії відповідача в частині правомірності припинення розподілу природного газу. Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» здійснює всі нарахування за спожитий природний газ відповідно до персоніфікованих даних про фактичний обсяг спожитого газу за кожним споживачем, наданих газорозподільним підприємством. Акціонерними товариством «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» не нараховувалась заборгованість, оскільки відповідач не є постачальником природного газу, а здійснює лише функцію його розподілу, тому відповідно й здійснити перерахунок заборгованості не може. Крім цього, позивач при зверненні до суду з позовом не зазначив яким саме чином акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» порушило його права та не довів факт такого порушення.
10 грудня 2020 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Константиновської Н.П. надійшли відповіді на відзиви, в яких представник просила позов задовольнити повністю та відхилити доводи відповідачів.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовну заяву підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити з підстав викладених в ній та вказав, що зазначена заборгованість виникла з вини соціальних служб, де він перебував на обліку, оскільки останні вчасно не повідомили його про перелік необхідних документів для автоматичного призначення субсидії на опалювальний період.
Представник позивача - адвокат Константиновська Н.П. у судовому засіданні підтримала позицію позивача, вказувала на розбіжність в сумах нарахованої відповідачами заборгованості в порівнянні з судовими наказами, просила позов задовольнити з підстав, що викладені в позовній заяві та відповідях на відзиви.
Представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Представник відповідача акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» - адвокат Сімцис Ю.В. у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 19 жовтня 2020 року.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до частини шостої статті 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, -не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Складання повного рішення судом відкладено до 26 березня 2021 року.
Заслухавши вступні слова та пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені по справі докази в їх сукупності, суд установив наступне.
Позивач ОСОБА_1 зареєстрований за місцем проживання в АДРЕСА_1 з 21 серпня 1996 року та на його ім'я відкрито особовий рахунок за № НОМЕР_1 (а.с.5, 11).
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути договори або інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно статті 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язується вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виконують з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу визначені Законом України «Про ринок природного газу».
Згідно статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Згідно Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2494, порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об'ємів і обсягів) по об'єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором газорозподільної системи, та з урахуванням вимог цього Кодексу.
Розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об'єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором газорозподільної системи за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором газорозподільної системи, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та між опалювальний періоди (абзац 1 пункту 13 Розділ ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2496).
Згідно пункту 2 Розділу ІІІ Правил постачання природного газу постачання природного газу постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за згодою постачальника відповідно до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
За пунктом 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.
У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об'єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань. Група споживання по кожному об'єкту побутового споживача, який розраховується за лічильником газу, визначається Оператором ГРМ згідно з цим Кодексом. Номер групи споживання зазначається Оператором ГРМ в персоніфікованих даних заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу та в рахунках Оператора ГРМ про сплату послуг за договором розподілу природного газу.
Дорученням на припинення газопостачання товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» від 27 березня 2019 року №5473.0-Кл-3492-0319, доручено публічному акціонерному товариству «Миколаївгаз» припинити газопостачання побутовому споживачу ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , у зв'язку із наявною заборгованістю за спожитий природний газ на суму 8390,84 грн (а.с.12).
Згідно акту на відключення газового обладнання від 15 травня 2019 року споживача ОСОБА_1 відключено від газопостачання, газопровід опломбовано на вводі (а.с.24).
Як вбачається з відомостей обходу абонентів у позивача зафіксовано 05 жовтня 2018 року фактичні показання лічильника газу 7338 куб.м., а 02 березня 2019 року - 8525,16 куб.м. (а.с.56-57).
Указана обставина не заперечувалася позивачем та його представником під час пояснень у судовому засіданні, а тому в силу частини першої статті 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.
З пояснень позивача вбачається, що ним не оскаржувалося правомірність припинення розподілу природного газу та вимог про відновелення газопостачання ним не пред'являлося.
Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 21 листопада 2019 року скасовано судовий наказ від 01 листопада 2019 року про стягнення з позивача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» заборгованості за спожитий природний газ в сумі 10747,17 грн (а.с.85).
Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 31 січня 2020 року скасовано судовий наказ від 24 грудня 2019 року про стягнення з позивача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» заборгованості за спожитий природний газ в сумі 8256,88 грн (а.с.85).
Згідно виписки-витягу з особового рахунка позивача на показання лічильника 8526,25 куб.м. утворилася заборгованість в сумі 8256,68 грн (а.с.11).
Як установлено в судовому засіданні, суми які зазначені відповідачем при поданні заяв про видачу судових наказів дійсно є різними, оскільки заборгованість сформована на підставі планових показників у першому випадку, та після фактично отриманих показників лічильника, у іншому.
Разом з цим, з огляду на приписи статті 82 ЦПК України обставини, зазначені в ухвалі про скасування судового наказу не мають для суду преюдиційного значення.
Посилання позивача на те, що заборгованість утворилася через неналежне виконання посадових обов'язків працівниками соціальних служб, які вчасно його не попередили про зміни умов надання субсидії, судом до уваги не приймається, оскільки таке посилання правового значення в межах предмета доказування не має.
Крім цього, відповідачі не несуть будь-якої відповідальності за дії або бездіяльність третіх осіб з приводу виконання ними своїх обов'язків, покладених відповідно до законодавства.
Отже, судом не встановлено порушень у нарахуванні заборгованості позивачу за спожитий природний газ, яка утворилася на показання лічильника газу 8526,25 куб.м.
Посилання позивача на ущемлення його прав, як споживача послуг з газопостачання по завищеним тарифам, що було встановлено рішенням Антимонопольного комітету України від 10 грудня 2019 року №793-р є неприйнятним, оскільки указане рішення 25 вересня 2020 року скасовано рішенням господарського суду міста Києва.
Також, є неспроможними посилання позивача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року у справі №826/9665/16, оскільки указане рішення скасовано постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2020 року.
Ураховуючи викладені обставини суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Керуючись статями 258-259, 263-265, 279 ЦПК України,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ;
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут», 54055, м. Миколаїв, вул. 7 Слобідська, 70В/1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 39589483;
відповідач - акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», 54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 159, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 05410263.
Повне рішення складено 26 березня 2021 року.
СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО