Справа № 476/538/20
Провадження № 2/476/27/2021
16.03.2021 року с.м.т. Єланець
Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Чернякової Н.В.
за участю секретаря Минаєвій Н.П.
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "УНО КАПІТАЛ", треті особи без самостійних вимог - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
14.08.2020 року представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ТОВ "Фінансова компанія "УНО КАПІТАЛ", треті особи без самостійних вимог - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський О.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 14.03.2012 року між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 1001377012 (далі кредитний договір) на загальну суму 7745,92 грн. на строк 24 місяці, до 14.03.2014 року, розмір процентної ставки - 7% річних.
20.02.2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В. вчинив виконавчий напис № 2654 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "УНО КАПІТАЛ" заборгованості у сумі 12893,62 грн.
19.03.2020 року на підставі вищевказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження № 61599436.
Із отриманої 04.08.2020 року від ФГ «Переверьзєва О.В.», в якому працює позивач, копії постанови приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, ОСОБА_1 дізнався, що з нього на користь відповідача стягується борг в сумі 12893,62 грн., витрати за проведення виконавчих дій - 600 грн., основної винагороди приватного виконавця - 1289,36 грн.
Вважає, що виконавчий напис № 2654 від 20.02.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. вчинено з порушенням вимог законодавства, що регулюють правовідносини щодо вчинення виконавчих написів, зокрема, зазначила про відсутність кредитних правовідносин між ОСОБА_1 та ТОВ "Фінансова компанія "УНО КАПІТАЛ", водночас, виконавчий напис вчинений без належної перевірки безспірності боргу та вчинення виконавчого напису за межами строку позовної давності.
Посилаючись на вказані обставини, просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 20 лютого 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., зареєстрований в реєстрі за № 2654, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "УНО КАПІТАЛ" заборгованості в розмірі 12893,62 грн.
Ухвалою від 20.08.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
20.08.2020 року ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області зупинено стягнення в межах виконавчого провадження № 61599436 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. від 20.02.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №2654, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "УНО КАПІТАЛ" заборгованості у сумі 12893,62 грн. за кредитним договором від 14.03.2012 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "ОТП Банк" до набрання рішенням законної сили.
12.10.2020 року ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. матеріали нотаріальної справи з вчинення виконавчого напису від 20.02.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №2654, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "УНО КАПІТАЛ" заборгованості у сумі 12893,62 грн. за кредитним договором від 14.03.2012 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "ОТП Банк", або належним чином завірені копії з них та від відповідача належним чином завірену копію кредитного договору №1001377012 від 14.03.2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "ОТП Банк", з усіма додатками до нього і нотаріально посвідчений договір про відступлення прав вимоги з відповідними нотаріально посвідченими додатками до нього, з яких би вбачалося придбання права вимоги до ОСОБА_1 в ПАТ "ОТП Банк" за кредитним договором №1001377012 від 14.03.2012 року.
В судове засідання позивач не з'явився, хоча належним чином повідомлений про слухання справи.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача у визначений строк відзив до суду не направив, у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому, у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, за клопотанням представника позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Треті особи без самостійних вимог - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський О.В. у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до наступного висновку.
Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.
Як вбачається з матеріалів справи 14.03.2012 року між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" та позивачем ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту за умовами якого останньому надано 7745,92 грн. кредиту під 7% річних. Договором визначено також строк кредитування - 24 місяці, до 14.03.2012 року (а.с. 117-121).
20.02.2020 року представник ТОВ "Фінансова компанія "УНО КАПІТАЛ" звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. з заявою про вчинення виконавчого напису (а.с. 114).
20.02.2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький І.В. вчинив виконавчий напис № 2654 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "УНО КАПІТАЛ" заборгованості у сумі 12893,62 грн. за кредитним договором від 14.03.2012 року, укладеним між позивачем та ПАТ "ОТП Банк". Також стягнуто з позивача плату за вчинення виконавчого напису нотаріуса в розмірі 40 грн. (а.с. 87, 113).
19.03.2020 року на підставі вищевказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. відкрито виконавче провадження № 61599436 (а.с. 88-89).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського О.В. від 26.03.2020 року звернуто стягнення на доходи позивача ОСОБА_1 (а.с. 95-96).
Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів врегульована Главою 14 Закону України "Про нотаріат" та Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Згідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
Відповідно до п.19 ст.34 Закону України "Про нотаріат", виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Згідно із ст.87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до приписів якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Відповідно до п.п.1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172 затверджений Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Зокрема, для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався нотаріально посвідчених договорів.
При цьому стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Як роз'яснено у п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" при вирішенні справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України "Про нотаріат", виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
При цьому, у виконавчому написі № 2654 вчиненому 20.02.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "УНО КАПІТАЛ" заборгованості у сумі 12893,62 грн. за кредитним договором від 14.03.2012 року, укладеним між позивачем та ПАТ "ОТП Банк" не вказано на підставі яких документів останній було вчинено.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача в ході розгляду справи зазначала, що позивач не згоден з розміром заборгованості за кредитним договором, оскільки вважає його спірним. Зазначає також, що позивач повернув кошти в повному обсязі.
Крім того, в судовому засіданні представник позивача пояснила, що як вбачається з кредитного договору, строк повернення грошових коштів визначено до 14.03.2014 року. А тому вважає, що строк звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про стягнення заборгованості за даним кредитним договором закінчився 14.03.2017 року. Проте, відповідач звернувся до нотаріуса за межами цього строку - 20.02.2020 року. При цьому в заяві та у виконавчому написі вказано, що вимоги відповідача розраховуються за період 31.07.2017 року до 05.02.2020 року.
Відповідно до ст. 257-258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Разом з тим відповідач не надав нотаріусу доказів отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень виконання зобов'язання, що позбавило останнього як права заперечити проти вчинення виконавчого напису, так і подати нотаріусу докази на підтвердження своїх заперечень.
В судовому засіданні представника позивача зазначала, що ОСОБА_1 не отримував письмової вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором. Вказані доводи не спростовано відповідачем та не надано суду належних доказів, що підтверджують отримання позивачем письмової вимоги ТОВ "Фінансова компанія "УНО КАПІТАЛ" від 14.03.2012 року про погашення заборгованості.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
З огляду на викладене, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за поданими стягувачем документами, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
А тому, з урахуванням ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 05 липня 2017 року в справі № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).
Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Таким чином, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру як зазначено у виконавчому написі, чи направлено та отримано позивачем вимогу відповідача про сплату заборгованості за кредитним договором, чи отримав відповідач право вимоги за кредитним договором, який укладено між ПАТ "ОТП Банк" і позивачем.
Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів представника позивача.
За таких обставин, суд вважає, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом та вчинив виконавчий напис за межами визначеного законодавством трирічного строку, чим порушив норми Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи те, що відповідачем не надано жодних відповідних доказів, які б спростовували твердження представника позивача, суд приходить до висновку, що вимоги позивача пред'явлені до ТОВ "Фінансова компанія "УНО КАПІТАЛ" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є правомірними, а тому позов підлягає задоволенню.
Також представником позивачки заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000 грн.
Так, відповідно до ч.ч.1,3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, по в'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи(частина 4 статті 137 ЦПК України).
У разі задоволення позову судові витрати, в тому числі і витрати на правничу допомогу, покладаються на відповідача (пункт 2 частини 2 статті 141 ЦПК України).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, в тому числі і витрат на правничу допомогу, суд, зокрема, враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову (частина 3 статті 141 ЦПК України).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги №10/1 від 10.08.2020 року, додаткову угоду № 1 до вказаного договору від 10.08.2020 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру №10 від 14.08.2020 року, розрахунок вартості послуги (гонорару) за надану правову допомогу, за період з 10.08.2020 року по 13.01.2021 року, додаткову угоду № 2 від 12.10.2020 року до договору про надання правової допомоги №10/1 від 10.08.2020 року, акт № 1 про прийняття-передачу наданої правової допомоги до вказаного договору від 14.08.2020 року, акт № 2 про прийняття-передачу наданої правової допомоги до вказаного договору від 13.01.2021 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру №21 від 13.01.2021 року, розрахунок вартості послуги (гонорару) за надану правову допомогу, за період з 10.08.2020 року по 19.01.2021 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру №22 від 19.01.2021 року, акт № 3 про прийняття-передачу наданої правової допомоги до вказаного договору від 19.01.2021 року, із яких слідує, що позивачкою сплачено 8500 грн. в рахунок витрат на правничу допомогу (а. с. 28-30, 136-141, 156-159).
Суд вважає розрахунок витрат на правничу допомогу обґрунтованим, співмірним складності справи, витраченого адвокатом часу, обсягу наданих послуг і виконаних робіт.
Враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, то вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 9000 грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у даній справі, які складаються з суми сплаченого ним судового збору (за подання позову 840,80 грн. та за подання клопотання про забезпечення позову 420,40 грн.) в сумі 1261,20 грн. (а.с. 31-32), підлягають відшкодуванню відповідачем у повному обсязі, оскільки вказані витрати фактично понесені позивачем та підтверджені відповідними письмовими доказами, що повністю відповідають вимогам ст. 137 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "УНО КАПІТАЛ", треті особи без самостійних вимог - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 20 лютого 2020 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігором Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за № 2654, про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "УНО КАПІТАЛ" (01042 м. Київ вул. Івана Кудрі, буд. 39, код ЄДРПОУ 39669296) заборгованості в розмірі 12893 (дванадцять тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 62 коп. за кредитним договором від 14.03.2012 року, укладеним з ПАТ "ОТП Банк".
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "УНО КАПІТАЛ" на користь ОСОБА_1 10261 (десять тисяч двісті шістдесят одну) грн. 20 коп. в рахунок відшкодування судових витрат по справі.
Заочне рішення може бути переглянуте Єланецьким районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення буде виготовлено 26.03.2021 року.
Суддя Н.В.Чернякова