Справа № 472/380/20
Номер провадження1-кп/473/72/2021
ЄРДР № 12020150180000047
Категорія: ч.2 ст.289 КК України
іменем України
"29" березня 2021 р. місто Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Бузинове Іванівського району Одеської області, громадянина України, освіта базова загальна середня, не працює, сімейний стан - одружений, на утриманні дітей не має, військовозобов'язаний, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 01 червня 2018 року Київським районним судом міста Одеси за ч.2 ст.187, ч.3 ст.289, ч.1 ст.70 КК України до 07 років 01 місяця позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна /єдиний унікальний номер судової справи №520/157/16-к, провадження №1-кп/520/405/18/, звільненого з місця відбування основного покарання 30 січня 2020 року умовно - достроково в порядку ст.81 КК України на підставі ухвали Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 січня 2020 року з невідбутим строком основного покарання 09 місяців 19 днів позбавлення волі /єдиний унікальний номер судової справи №473/193/20, провадження №1-в/473/36/2020/,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України в редакції Закону №2903 - ІV від 22 вересня 2005 року, із змінами, внесеними згідно із Законом №270 - VІ від 15 квітня 2008 року
Учасники процесу:
прокурор ОСОБА_6 ,
потерпіла /цивільний позивач/ ОСОБА_7 ,
представник потерпілої /цивільного позивача/ ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 ,
захисник адвокат ОСОБА_9 ,
обвинувачений /цивільний відповідач/ ОСОБА_10 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
30 січня 2020 року біля 15 години 00 хвилин в селі Поріччя Веселинівського району Миколаївської області обвинувачений ОСОБА_10 знаходився на території домоволодіння своєї дружини ОСОБА_11 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , поруч з яким знаходився припаркований транспортний засіб - легковий автомобіль моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 633932 гривні 98 копійок, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 17 січня 2018 року, виданого територіальним сервісним центром НОМЕР_3 , належав громадянину ОСОБА_12 , що є чоловіком потерпілої ОСОБА_7 . Діючи умисно та повторно, з метою незаконного заволодіння даним транспортним засобом для тимчасового використання у власних потребах, обвинувачений ОСОБА_10 запустив двигун легкового автомобіля моделі «TOYOTA RAV4», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , за допомогою ключа, який обвинувачений ОСОБА_10 раніше взяв у потерпілої ОСОБА_7 та поза її волею і без її дозволу, з місця події зник.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_10 .
Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_10 не визнав свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення та пояснив, що дійсно, вранці 30 січня 2020 року, він був звільнений з Державної установи «Вознесенська виправна колонія №72» умовно - достроково в порядку статті 81 КК України на підставі ухвали Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 січня 2020 року з невідбутим строком основного покарання 09 місяців 19 днів позбавлення волі. В цій виправній колонії, яка розташована в місті Вознесенську Миколаївської області, він відбував основне покарання в виді позбавлення волі за вироком Київського районного суду міста Одеси від 01 червня 2018 року за скоєння ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187 та ч.3 ст.289 КК України.
Після звільнення з місця відбування покарання в виді позбавлення волі, біля 10 - 11 години цього ж дня 30 січня 2020 року, він знаходився на автобусній зупинці в місті Вознесенську біля крамниці «Тиха гавань» на вулиці Одеська, з метою їхати в село Поріччя Веселинівського району Миколаївської області, де мешкає його дружина ОСОБА_11 . Коли він стояв на автобусній зупинці в місті Вознесенську Миколаївської області, біля нього зупинився легковий автомобіль сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . За кермом даного транспортного засобу знаходилась потерпіла ОСОБА_7 . Крім потерпілої ОСОБА_7 в салоні даного автомобіля знаходилась ОСОБА_13 , що була знайомою його дружини ОСОБА_11 . ОСОБА_13 повинна була позичити йому гроші на дорогу до села Поріччя Веселинівського району Миколаївської області. Але при цьому ОСОБА_7 , яка була за кермом автомобіля, запропонувала відвезти його з міста Вознесенська в село Поріччя Веселинівського району Миколаївської області. Він погодився, сів в салон даного автомобіля, і вони приїхали в село Поріччя Веселинівського района Миколаївської області. По дорозі ОСОБА_13 зателефонувала його дружині ОСОБА_11 та повідомила їй, що вони приїдуть втрьох, і щоб та накривала на стіл. Приїхавши в село Поріччя, вони під'їхали до житлового будинку АДРЕСА_2 , де мешкає його дружина ОСОБА_11 , при цьому ОСОБА_7 припаркувала транспортний засіб легковий автомобіль моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 біля території даного домоволодіння. Був післяобідній час доби - 30 січня 2020 року, коли вони зайшли до будинку, всі четверо сиділи за столом, розмовляли та пили спиртні напої, як державного так і домашнього виробництва. При цьому вони де - кілька разів виходили на подвір'я, де палили цигарки та також продовжували вживати спиртні напої. При цьому ОСОБА_7 відкривала задній капот кузова легкового автомобіля моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , вмикала автомагнітолу в салоні даного автомобіля, і вони під музику танцювали біля даного автомобіля, на вулиці та на подвір'ї житлового будинку. Чергового разу після паління цигарок та танців на подвір'ї, ключ від автомобіля був залишений потерпілою ОСОБА_7 в замку заднього капоту салона автомобіля. При цьому потерпіла ОСОБА_7 , коли вони знову сідали за стіл, попросила його /тобто обвинуваченого ОСОБА_10 / закрити салон автомобіля. Таким чином ключ від автомобіля моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 опинився у нього. Коли вони продовжували сидіти за столом, він на пальцях рук крутив даний автомобільний ключ. З приводу цього ОСОБА_13 зробила зауваження ОСОБА_7 , щоб та забрала ключ від транспортного засобу у нього, на що ОСОБА_7 не погодилась, сказавши: «Хай собі пограється». Після чого, через деякий час, він та ОСОБА_7 знову вийшли з будинку перекурити. При цьому ОСОБА_7 поскаржилась йому, що закінчився коньяк, а вона не хоче пити самогон. Постоявши ще декілька хвилин та допаливши цигарку, потерпіла ОСОБА_7 стала повертатись до кімнати будинку. При цьому він /обвинувачений ОСОБА_10 / повідомив ОСОБА_7 , що поїде на її автомобілі та привезе ще пляшку коньяка. ОСОБА_7 не заперечувала проти цього. Він сів за кермо автомобіля моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та поїхав до смт Веселинове, щоб взяти там пляшку коньяка, оскільки у крамниці села Поріччя коньяк відсутній у продажу. Коли він під'їджав до смт. Веселинове, у нього виник план поїхати до міста Вознесенська в лікарню, щоб провідати там свою бабусю ОСОБА_14 , яка на той час знаходилась в даному медичному закладі на стаціонарному лікуванні. Він приїхав до лікарні міста Вознесенська, де провідав свою бабусю ОСОБА_14 , а після цього вирішив повертатися до села Поріччя. При цьому, коли він переїжджав автодорожній міст через річку Південний Буг, у нього спустило колесо, в зв'язку з чим він поміняв його на запасне. Коли він поїхав далі, на вулиці вже стемніло. Під час руху на даному автомобілі під його керуванням, коли він вже рухався по території Веселинівського району, його затримали працівники поліції, від яких він намагався втекти. Пляшку коньяка, яку він мав намір придбати в смт. Веселинове, він так і не купив. При затриманні його працівниками поліції, він не одразу зрозумів, що транспортний засіб під його керуванням переслідують працівники поліції на службовому автомобілі. В зв'язку з чим, він намагався відірватися від автомобіля, який його переслідував на території Веселинівського району Миколаївської області. Під час його переслідування працівниками поліції, він втратив керування транспортним засобом автомобілем моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , зачепив узбіччя дороги та пошкодив даний транспортний засіб. Вину не визнає, оскільки вважає, що керував автомобілем моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з дозволу та за згодою потерпілої ОСОБА_7 . Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 визнає повністю, так як визнає свою цивільну відповідальність перед потерпілою ОСОБА_7 , яка була користувачем даного транспортного засобу.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що в місті Вознесенську Миколаївської області біля 10 - 11 години 30 січня 2020 року, іі знайома, ОСОБА_13 , попросила підвезти її до автобусної зупинки біля крамниці «Тиха гавань» на вулиці Одеська. Вона там була повинна позичити гроші ОСОБА_10 , який цього ж дня звільнився з Вознесенської виправної колонії №72, де відбував покарання в виді позбавлення волі. ОСОБА_10 був чоловіком її знайомої ОСОБА_11 , яка мешкає в села Поріччя Веселинівського району Миколаївської області. При цьому вона /тобто потерпіла ОСОБА_7 / керувала транспортним засобом - легковим автомобілем моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який належав її чоловіку ОСОБА_12 , і даним транспортним засобом користувалась і вона. Коли вони з ОСОБА_13 під'їхали до крамниці «Тиха гавань» на вулиці Одеська, ОСОБА_10 вже стояв на автобусній зупинці. Вона /тобто потерпіла ОСОБА_7 / запропонувала ОСОБА_10 відвезти його в село Поріччя Веселинівського району Миколаївської області. ОСОБА_10 спочатку не погоджувався, але через декілька хвилин сів в салон автомобіля під її керуванням, і вони втрьох поїхали до села Поріччя Веселинівського району Миколаївської області. Коли вони приїхали до зазначеного села, то зупинились біля крамниці, де придбали продукти харчування та алкогольні напої. Після цього в селі вони під'їхали до житлового будинку АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_11 , яка є дружиною ОСОБА_10 . Вона /тобто потерпіла ОСОБА_7 / припаркувала транспортний засіб легковий автомобіль моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 біля території даного домоволодіння. Коли вони зайшли до будинку, всі четверо сіли за стіл, де розмовляли та вживали алкогольні напої. Коли вони виходили на подвір'я, де палили цигарки, вона відкривала задній капот кузова автомобіля моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , вмикала автомагнітолу, і вони танцювали біля автомобіля, на вулиці та на подвір'ї житлового будинку. Після паління цигарок та танців на подвір'ї, ключ від автомобіля був залишений нею в замку заднього капоту салона автомобіля. При цьому, коли вони знову сідали за стіл, вона попросила ОСОБА_10 закрити салон автомобіля. Таким чином ключ від автомобіля моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 опинився у обвинуваченого ОСОБА_10 . Коли вони продовжували сидіти за столом, він на пальцях рук крутив даний автомобільний ключ. Вона та ОСОБА_13 стали вимагати у ОСОБА_10 , щоб він повернув ключ від автомобіля, на що ОСОБА_10 не погоджувався. Вона /тобто потерпіла ОСОБА_7 / сказала присутнім: « ОСОБА_15 , собі пограється ключом від автомобіля», так як не відчувала в цьому ніякої небезпеки. Після цього, через деякий час, вона та обвинувачений ОСОБА_10 знову вийшли з будинку перекурити. При цьому між ними не було ніяких розмов та домовленостей, з приводу користування обвинуваченим ОСОБА_10 транспортним засобом автомобілем моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , та здійснення будь-яких поїздок на ньому обвинуваченим. Коли допалилася цигарка, вона повернулась до кімнати житлового будинку, сіла за стіл і побачила через вікно, що в автомобілі моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 запустився двигун, та автомобіль розпочав рух. ОСОБА_13 при цьому обурилась, та стала її лаяти, через те, що вона не забрала ключ від автомобіля у ОСОБА_10 . Вона /тобто потерпіла ОСОБА_16 / не придала цьому великого значення, та гадала, що ОСОБА_10 , лише перепаркував автомобіль, та повернеться до них за стіл. Але ОСОБА_10 до будинку не повертався. Почекавши, ще деякий час, вони втрьох, тобто вона, ОСОБА_13 та дружина обвинуваченого ОСОБА_10 - ОСОБА_11 вирушили пішком до крамниці села. Біля крамниці ні автомобіля моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ні обвинуваченого ОСОБА_10 не було. Вони ще почекали деякий час. На вулиці сутеніло. При цьому вони намагались зв'язатися за допомогою мобільного зв'язку з обвинуваченим ОСОБА_10 , але ні їй, ні ОСОБА_13 , ні дружині обвинуваченого ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , це надалось можливим встановити телефонний зв'язок з ним. Вона та ОСОБА_13 залишили будинок ОСОБА_11 в селі Поріччя Веселинівського району та дісталися на автомобілі якогось мешканця села Поріччя до смт. Веселинове, де в поліції нею було подано заяву про незаконне заволодіння транспортним засобом автомобілем моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , всупереч її волі, та без її згоди. Незабаром вона дізналась, що обвинувачений ОСОБА_10 був затриманий працівниками поліції, при керуванні автомобілем моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . Даний транспортний засіб був їй повернутий працівниками поліції, але зі значними механічними пошкодженнями.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною обвинуваченого ОСОБА_10 30 січня 2020 року, біля опівдня, вона знаходилась за місцем свого мешкання в селі Поріччя Веселинівського району Миколаївської області та чекала свого чоловіка ОСОБА_10 , якому допомагали дістатись до села після звільнення з в'язниці її знайома ОСОБА_13 та подруга ОСОБА_13 - потерпіла ОСОБА_7 . Вони втрьох під'їхали до житлового будинку АДРЕСА_2 , де мешкає вона /тобто свідок ОСОБА_11 / При цьому потерпіла ОСОБА_7 припаркувала транспортний засіб легковий автомобіль моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 біля території подвір'я даного житлового будинку. Вона /тобто свідок ОСОБА_11 / запросила їх пройти до будинку, де вони вчотирьох сіли за стіл, який був вже накритий посеред однієї з кімнат житлового будинку. Автомобіль, який був припаркований біля житлового будинку, було видно через вікно кімнати будинку. Через півгодини, всі присутні повиходили на вулицю, де підійшли до автомобіля. Потерпіла ОСОБА_7 відкривала задній капот кузова автомобіля моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , вмикала автомагнітолу, і вони танцювали біля автомобіля на вулиці та палили цигарки. Після цього вони знову стали повертатися за стіл до кімнати житлового будинку. При цьому на вулиці залишалась потерпіла ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_10 , які, напевно, вдвох закривали автомобіль, бо коли вони також разом повернулись до кімнати за стіл, то в руках ОСОБА_10 був ключ від автомобіля, який він крутив на пальці своєї руки. При цьому ОСОБА_13 обурилась та сказала потерпілій ОСОБА_7 , щоб вона забрала ключ від автомобіля у ОСОБА_10 , але потерпіла ОСОБА_7 проігнорувала зауваження ОСОБА_13 . Вони вчотирьох продовжували сидіти за столом та святкувати звільнення з в'язниці ОСОБА_10 . Через хвилин двадцять після цього потерпіла ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_10 знову вдвох вийшли із будинку палити цигарки. Через деякий час потерпіла ОСОБА_7 повернулась до будинку сама, без ОСОБА_10 . При цьому вона /тобто свідок ОСОБА_11 / не чула звуку, характерного для шуму від'жджаючого автомобіля, оскільки в кімнаті працював телевізор. Вони продовжували відпочивати, але у відсутності ОСОБА_10 , який поїхав на автомобілі у невідомому напрямку. Потерпіла ОСОБА_7 лягла на ліжко, де гралась із кімнатною твариною - собакою, та занепокоєння з приводу відсутності автомобіля, який був у її користуванні не висловлювала. Але при цьому ОСОБА_13 лаяла потерпілу ОСОБА_7 , за те, що вона допустила таку ситуацію, при якій ключ від автомобіля опинився в руках ОСОБА_10 . Почекавши ще деякий час повернення ОСОБА_10 , який не повернувся, вони втрьох, тобто вона, потерпіла ОСОБА_7 та ОСОБА_13 вирушили до крамниці села Поріччя. Біля крамниці автомобіля моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , на якому поїхав обвинувачений ОСОБА_10 , не було як і самого обвинуваченого. Вони намагались зв'язатися з обвинуваченим ОСОБА_10 по її мобільним телефонам, які були з ОСОБА_10 , але це їм не вдавалось. Після цього, ОСОБА_13 та потерпіла ОСОБА_7 , коли стало сутеніти, залишили її будинок в селі Поріччя Веселинівського району та попутним транспортом вирушили до смт. Веселинове.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що в місті Вознесенську Миколаївської області біля 10 - 11 години 30 січня 2020 року, вона попросилу свою знайому потерпілу ОСОБА_7 підвезти її до автобусної зупинки біля крамниці «Тиха гавань» на вулиці Одеська. При цьому потерпіла ОСОБА_7 керувала транспортним засобом - легковим автомобілем моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . На автобусній зупинці біля крамниці «Тиха гавань» вона /тобто свідок ОСОБА_13 / мала намір позичити гроші ОСОБА_10 , який цього ж дня звільнився з Вознесенської виправної колонії №72, де відбував покарання у виді позбавлення волі, та був чоловіком її знайомої ОСОБА_11 . При цьому обвинувачений ОСОБА_10 повертався в село Поріччя Веселинівського району Миколаївської області, де мешкає його дружина ОСОБА_11 . Коли вони з потерпілою ОСОБА_7 під'їхали до крамниці «Тиха гавань» на вулиці Одеська, ОСОБА_10 вже стояв на автобусній зупинці. Потерпіла ОСОБА_7 запропонувала ОСОБА_10 відвезти його в село Поріччя Веселинівського району Миколаївської області. ОСОБА_10 погодився, та через декілька хвилин вони втрьох вирушили в салоні автомобіля під керуванням потерпілої ОСОБА_7 до села Поріччя Веселинівського району Миколаївської області. Коли вони приїхали до даного села, то зупинились біля крамниці, де придбали продукти харчування та алкогольні напої. Після цього в селі вони під'їхали до житлового будинку АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_11 . При цьому потерпіла ОСОБА_7 припаркувала транспортний засіб легковий автомобіль моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 біля території подвір'я даного житлового будинку. Вони зайшли до будинку та всі четверо сіли за стіл, де розмовляли та вживали спиртні напої. Коли вони виходили на подвір'я, де палили цигарки, потерпіла ОСОБА_7 відкривала задній капот кузова автомобіля моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , вмикала автомагнітолу, і вони танцювали біля автомобіля на вулиці та на подвір'ї житлового будинку. Після паління цигарок та танців на подвір'ї, ключ від автомобіля був залишений потерпілою ОСОБА_7 в замку заднього капоту салона автомобіля. При цьому, коли вони знову сідали за стіл, потерпіла ОСОБА_7 попросила ОСОБА_10 закрити салон автомобіля. Таким чином ключ від автомобіля моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 опинився у обвинуваченого ОСОБА_10 . Коли вони продовжували сидіти за столом, то обвинувачений ОСОБА_10 за столом бавився даним автомобільним ключем. Вона та потерпіла ОСОБА_7 стали вимагати у ОСОБА_10 , щоб він повернув ключ від автомобіля потерпілій ОСОБА_7 , на що ОСОБА_10 не погоджувався. Потерпіла ОСОБА_7 була в стані алкогольного сп'яніння та не відчувала в даній ситуації, коли ключ від автомобіля залишався в руках обвинуваченого ОСОБА_10 , будь-якої небезпеки, в тому числі і незаконного заволодіння транспортним засобом обвинуваченим. Через деякий час, потерпіла ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_10 знову вийшли з будинку перекурити. Після перекуру потерпіла ОСОБА_7 повернулася до кімнати житлового будинку та сіла за стіл. Обвинувачений ОСОБА_10 залишався на подвір'ї житлового будинку. При цьому через вікно вони побачили, що автомобіль моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням обвинуваченого ОСОБА_10 розпочав рух вперед. Вона, побачивши це, стала кричати на потерпілу ОСОБА_7 та лаяти її через те, що вона не забрала ключ від автомобіля у обвинуваченого ОСОБА_10 . Потерпіла ОСОБА_16 не придавала даній ситуації великого значення, та запевняла, що ОСОБА_10 зараз повернеться до них за стіл. Але ОСОБА_10 до будинку не повертався. Почекавши ще деякий час, вони втрьох, тобто вона, потерпіла ОСОБА_7 та ОСОБА_11 вирушили пішком до крамниці села. Біля крамниці ні автомобіля моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ні обвинуваченого ОСОБА_10 не було. Вони намагались зв'язатися з обвинуваченим ОСОБА_10 по мобільному телефону, але це надавалося можливим . Вона та потерпіла ОСОБА_7 залишили будинок ОСОБА_11 в селі Поріччя Веселинівського району та дісталися до смт. Веселинове, де в поліції потерпілою ОСОБА_7 було зроблено заяву про незаконне заволодіння транспортним засобом автомобілем моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , всупереч її волі, та без її згоди.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що вона є фізичною особою підприємцем, мешкає в смт. Веселинове Миколаївської області, але здійснює підприємницьку діяльність в селі Поріччя Веселинівського району, шляхом торгівлі в крамниці даного села. 30 січня 2020 року біля опівдня в районі крамниці села Поріччя зупинився автомобіль моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , в якому їхали двоє жінок та обвинувачений ОСОБА_10 . Вони зайшли до крамниці придбали продукти харчування та алкогольні напої, а також поцікавились як зручніше проїхати до будинку на АДРЕСА_2 де мешкає ОСОБА_11 . Після чого вони поїхали по вулиці Спортивна, де зупинились біля будинку ОСОБА_11 . Через декілька годин даний автомобіль моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , на великій швидкості біля крамниці поїхав в напрямку до смт. Веселинове, та більше в село Поріччя Веселинівського району цього дня 30 січня 2020 року не повертався. Приблизно через пів години після цього до крамниці знову прийшли ОСОБА_11 та ті двоє жінок, які приїхали з її чоловіком ОСОБА_10 на цьому ж автомобілі до села Поріччя, та цікавились у неї, чи не заходив до приміщення крамниці ОСОБА_10 , та чи не бачила вона в якому напрямку рухався автомобіль моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_10 .
Підстав для сумнівів в показаннях потерпілої ОСОБА_7 , а також свідків, які були безпосередньо допитані в судовому засіданні у суда немає, оскільки дані показання суд знаходить достовірними та логічними, які підтверджені за допомогою інших доказів, які суд знаходить належними, необхідними та достатніми, що були досліджені судом в судовому засіданні.
Протоколом від 30 січня 2020 року про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до якого, потерпіла ОСОБА_7 звернулася до посадової особи Веселинівського ВП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області, із вимогою прийняти міри щодо встановлення особи, яка 30 січня 2020 року біля 16 години в селі Поріччя Веселинівського району Миколаївської області викрала транспортний засіб - легковий автомобіль сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . /том №2, а.к.п. 31/.
Протоколом огляду предмета від 31 січня 2020 року, відповідно до якого слідчим СВ Веселинівського ВП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області в період часу з 10 годин 40 хвилин до 11 годин 00 хвилин був оглянутий електронний носій інформації, яким є DVD - R диск білого кольору з малюнком синього кольору та написом сірими літерами «VIDEX MAMBA» ємкістю 4,7 ПИ/120 min, на якому міститься відеозображення, при якому зафіксовано, як по вулиці Центральна в селі Поріччя Веселинівського району працівниками поліції переслідується транспортний засіб - легковий автомобіль сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням обвинуваченого ОСОБА_10 , з працюючими задніми ліхтарями. На 34 секунді після початку запису переслідування даного автомобіля, працівниками поліції на службовому автомобілі поліції, транспортний засіб - легковий автомобіль сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , збавляє швидкість, на 42 секунді - зупиняється, і після зупинки службового автомобіля поліції, відразу починає швидкий рух вперед. На 60 секунді /першій хвилині/ після початку запису переслідування даного автомобіля, працівниками поліції на службовому автомобілі поліції, транспортний засіб - легковий автомобіль сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , зупиняється біля правого узбіччя, але після зупинки службового автомобіля поліції, через три секунди починає швидкий рух вперед. Після попереджувальних звукових та світлових сигналів зі службового автомобіля поліції, транспортний засіб - легковий автомобіль сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 збільшує швидкість руху. На 121 секунді /на другій хвилині 01 секунді/ транспортний засіб - легковий автомобіль сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , знову зупиняється, при цьому працівник поліції підбігає до водійських дверей даного автомобіля та намагається їх відчинити, але транспортний засіб - легковий автомобіль сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , швидко розпочинає рух вперед. На 208 секунді /на третій хвилині 28 секунд/ транспортний засіб - легковий автомобіль сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , збільшує швидкість та відстань від службового автомобіля поліції та зникає з полю зору відеокамери. /том №2, а.к.п. 39, 38/.
Відповідно до постанови органу досудового розслідування від 31 січня 2020 року речовим доказом за кримінальним провадженням визнано: DVD - R диск білого кольору з малюнком синього кольору та написом сірими літерами «VIDEX MAMBA» ємкістю 4,7 ПИ/120 min, на якому міститься відеозображення, з відеозаписом переслідування транспортного засобу - легкового автомобіля сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , службовим автомобілем поліції, яке мало місце 30 січня 2020 року на території Веселинівського району Миколаївської області. /том №2, а.к.п. 40/.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 30 січня 2020 року з фототаблицею до нього, слідчим Веселинівського ВП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області в селі Поріччя Веселинівського району Миколаївської області з 19 годин 30 хвилин до 20 годин 15 хвилин оглянуто територію подвір'я житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а також прилеглу територію біля нього. Під час огляду місця події на подвір'ї даного житлового будинку та на прилеглій території виявлена відсутність будь-яких транспортних засобів. /том №2, а.к.п. 41 - 42/.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 30 січня 2020 року з фототаблицею до нього, слідчим Веселинівського ВП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області на відкритій місцевості на території Веселинівського району Миколаївської області між селами Поріччя та Звенигородка, на схід від села Поріччя, на автодорозі, між селами оглянуто транспортний засіб - легковий автомобіль сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . Під час огляду водійські дверцята знаходяться у відкритому стані, працює двигун автомобіля та ввімкнуто світло фар. Передній та задній бампери автомобіля пошкоджені. Також мають механічні пошкодження праві передні двері салону автомобіля та дверний поріг біля них. /том №2, а.к.п. 43 - 45/.
Відповідно до постанови органу досудового розслідування від 30 січня 2020 року речовим доказом за кримінальним провадженням визнано: транспортний засіб - легковий автомобіль сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який, відповідно до зберігальної розписки потерпілої ОСОБА_7 , повернутий їй, як законному користувачу даного транспортного засобу. /том №2, а.к.п. 46, 57/.
Відповідно до протоколу огляду транспортного засобу з фототаблицею до нього від 31 січня 2020 року, слідчим СВ Веселинівського ВП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області в період часу з 09 годин 10 хвилин до 09 годин 40 хвилин був оглянутий транспортний засіб - легковий автомобіль сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , При огляді в багажному відділенні даного транспортного засобу був виявлений та вилучений мобільний телефон моделі «Samsung» ІМЕІ - 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ - 2: НОМЕР_5 , без сім карти оператора мобільного зв'язку та без флеш-карти пам'яті. При огляді в салоні даного транспортного засобу був виявлений та вилучений мобільний телефон моделі «Nokia» ІМЕІ - 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ - 2: НОМЕР_7 , з двома сім картами оператора мобільного зв'язку «Київстар». /том №2, а.к.п. 48 - 53/.
Відповідно до постанови органу досудового розслідування від 31 січня 2020 року речовими доказами за кримінальним провадженням визнано: мобільний телефон моделі «Samsung» ІМЕІ - 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ - 2: НОМЕР_5 , без сім карти оператора мобільного зв'язку та без флеш карти пам'яті, а також мобільний телефон моделі «Nokia» ІМЕІ - 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ - 2: НОМЕР_7 , з двома сім картами оператора мобільного зв'язку «Київстар», які відповідно до зберігальної розписки ОСОБА_11 , повернутий їй, як законному власнику даних речей. /том №2, а.к.п. 55, 56/.
Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи транспортного засобу №20 - 158/159 від 08 квітня 2020 року з фототаблицею до нього, ринкова вартість автомобіля моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , складає 633932 гривні 98 копійок.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , складає 211272 гривні 34 копійки, а розмір збитків, спричинених в результаті незаконного заволодіння транспортним засобом складає 236628 гривень 50 копійок. /том №2, а.к.п. 64 - 79/.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 22 липня 2020 року з фототаблицею до нього, в селі Поріччя Веселинівського району Миколаївської області з 11 годин 00 хвилин до 11 годин 25 хвилин проведено слідчий експеримент з участю свідка ОСОБА_11 , під час якого нею були відтворені обставини вчинення кримінального правопорушення, яке мало місце 30 січня 2020 року в селі Поріччя Веселинівського району Миколаївської області, біля її житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , коли її чоловік ОСОБА_10 заволодів транспортним засобом - легковим автомобілем сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . /том №2, а.к.п. 80 - 84/.
Дані докази за кримінальним провадженням, суд знаходить належними, які прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному процесі, мають значення для кримінального провадження, є достовірними та допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України.
Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_10 в незаконному заволодінні транспортним засобом - легковим автомобілем сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , користувачем якого була потерпіла ОСОБА_7 , що мало місце 30 січня 2020 року в селі Поріччя Веселинівського району Миколаївської області.
Спростування позиції обвинуваченого ОСОБА_10 в частині невизнання вини.
Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_10 вину не визнавав та пояснював, що він скористався транспортним засобом - легковим автомобілем сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з дозволу її користувача, потерпілої ОСОБА_7 , яка сама передала йому ключ від даного транспортного засобу.
Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_10 в цій частині, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_7 , а також свідків, які були допитані в судовому засіданні, що не підтверджують версію обвинуваченого ОСОБА_10 , в частині того, що він користувався транспортним засобом - легковим автомобілем сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з дозволу її користувача потерпілої ОСОБА_7 та за домовленістю з нею.
Суд визнає неспроможними доводи сторони захисту в судовому засіданні про недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_10 в скоєнні ним кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним заволодінням транспортним засобом - легковим автомобілем сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходився в користуванні потерпілої ОСОБА_7 .
Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_10 , надані ним в судовому засіданні, щодо відсутності його вини у вчиненні кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним заволодінням транспортним засобом - легковим автомобілем сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .
Показання обвинуваченого ОСОБА_10 , надані ним в судовому засіданні, не можуть бути прийняті судом для обгрунтування вироку за кримінальним провадженням. Не визнання в судовому засіданні своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним заволодінням транспортним засобом - легковим автомобілем сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , суд вважає спробою обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності, а також відсутністю у обвинуваченого ОСОБА_10 критичного аналізу своїх умисних дій, небажанням визнати неправомірність своїх умисних дій, при вчиненні кримінального правопорушення, яке ним було вчинено повторно, та мало місце 30 січня 2020 року в селі Поріччя Веселинівського району Миколаївської області.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_10 в незаконному заволодінні транспортним засобом - легковим автомобілем сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».
Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» /рішення від 18 червня 2015 року, заява №10705/12/ ЄСПЛ визначив, що суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Отже, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні даного кримінального правопорушення, за обставин встановлених судом, повністю доведена і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які відповідають вимогам, передбаченим ст. ст. 85 - 87 КПК України, перевірених та оцінених у їх сукупності безпосередньо судом.
Наявність прямого умислу обвинуваченого ОСОБА_10 на незаконне заволодіння транспортним засобом - легковим автомобілем сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , підтверджується встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами, що підтверджені доказами, яким суд надав оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності цих доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття обґрунтованого рішення про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Визначальним при цьому є спрямованість умислу обвинуваченого ОСОБА_10 , його суб'єктивне ставлення до наслідків своїх дій при незаконному заволодінні та керуванні ним транспортним засобом - легковим автомобілем сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .
При спростуванні позиції обвинуваченого ОСОБА_10 , при якій в судовому засіданні він доводив, шо керував автомобілем моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з дозволу та за згодою потерпілої ОСОБА_7 , суд враховує ту обставину, що потерпілою ОСОБА_7 не було передано обвинуваченому ОСОБА_10 свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу, що є обов'язковою умовою, яка б підтверджувала згоду та дозвіл потерпілої ОСОБА_7 на право керування даним транспортним засобом обвинуваченим ОСОБА_10 .
Відповідно до пункту 2.1 Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху України, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Констатуючи факт наявності умислу обвинуваченого ОСОБА_10 на незаконне заволодіння транспортним засобом - автомобілем моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився в користуванні потерпілої ОСОБА_7 , суд виходить з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого обвинуваченим діяння, зокрема, із врахуванням ситуації, якою скористався обвинувачений ОСОБА_10 , щоб залишити при собі ключ від замка запалення автомобіля, поведінку обвинуваченого ОСОБА_10 до, під час і після вчинення злочину, його взаємовідносини з потерпілою ОСОБА_7 , що передували події, а також спосіб вчинення злочину.
Судом враховується, що обвинувачений ОСОБА_10 при вчиненні даного злочину, скористався тим, що потерпіла ОСОБА_7 була в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, суд вважає, що обвинуваченим була вигадана та штучно створена конструкція, якою він користувався в судовому засіданні, запевняючи при цьому суд, що потерпіла ОСОБА_7 скаржилась йому, що закінчився коньяк, і вона не хоче пити самогон. І саме в цей момент він повідомив ОСОБА_7 , що поїде на її автомобілі та привезе ще пляшку коньяка, на що вона надала свою згоду. Дані обставини в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 не підтверджувала. Крім того, при поверненні до села Поріччя Веселинівського району Миколаївської області, після вчинення даного злочину, обвинувачений ОСОБА_10 не придбав коньяк для потерпілої ОСОБА_7 та не мав таких намірів того дня 30 січня 2020 року. При його затриманні працівниками поліції, в вечірній час доби - 30 січня 2020 року в порядку ст.208 КПК України обвинувачений ОСОБА_10 не повідомляв їм та не зазначив в протоколі затримання, що він керував транспортним засобом - автомобілем моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився в користуванні потерпілої ОСОБА_7 , за згодою та за домовленістю з потерпілою ОСОБА_7 , тобто в законному порядку.
Суд визнає також неспроможними доводи сторони захисту в судовому засіданні, про надання потерпілою ОСОБА_7 неправдивих показань, а також мотивів з приводу яких вона 30 січня 2020 року звернулася до Веселинівського ВП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області із заявою про викрадення транспортного засобу - легкового автомобіля сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився в її користуванні. При цьому, на думку сторони захисту, мотивом цього звернення до правоохоронного органу була спроба потерпілої ОСОБА_7 забезпечити відшкодування заподіяної матеріальної шкоди при пошкодженні обвинуваченим ОСОБА_10 автомобіля, який знаходився в її користуванні. При зверненні потерпілої ОСОБА_16 до Веселинівського ВП Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області із заявою про викрадення транспортного засобу - легкового автомобіля сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , даний транспортний засіб ще не мав механічних пошкоджень, які виникли при не коректному керуванні даним транспортним засобом обвинуваченим ОСОБА_10 .
Сукупність всіх обставин вчиненого діяння свідчать про спрямованість дій обвинуваченого ОСОБА_10 саме на досягнення бажаного результату - незаконного заволодіння транспортним засобом - легковим автомобілем сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , без дозволу та згоди потерпілої ОСОБА_7 , для використання даного транспортного засобу в особистих інтересах, а саме для поїздки в Вознесенську лікарню з метою відвідування хворої бабусі обвинуваченого, яка знаходилась в даному медичному закладі на стаціонарному лікуванні.
Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_10 .
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_10 за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом - легковим автомобілем моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився в користуванні потерпілої ОСОБА_7 , суд кваліфікує за ч.2 ст.289 КК України в редакції Закону №2903 - ІV від 22 вересня 2005 року, із змінами, внесеними згідно із Законом №270 - VІ від 15 квітня 2008 року, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, що завдало значної матеріальної шкоди.
Мотиви зміни обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_10 .
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_10 за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом - легковим автомобілем моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився в користуванні потерпілої ОСОБА_7 , за обвинувальним актом у даному кримінальному провадженні /том №1, а.к.п. 2 - 4/ органом обвинувачення були кваліфіковані за ч.3 ст.289 КК України в редакції Закону №2903 - ІV від 22 вересня 2005 року, із змінами, внесеними згідно із Законом №270 - VІ від 15 квітня 2008 року, за кваліфікуючою ознакою завдання великої матеріальної щкоди. Дана кваліфікуюча ознака завдання великої матеріальної шкоди при незаконному заволодінні транспортним засобом - легковим автомобілем моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , в судовому засіданні не доведена.
Відповідно пункту 3 примітки до статті 289 КК України в редакції Закону №2903 - ІV від 22 вересня 2005 року, із змінами, внесеними згідно із Законом №270 - VІ від 15 квітня 2008 року, матеріальна шкода визнається значною у разі заподіяння реальних збитків на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а великою - у разі заподіяння реальних збитків на суму понад двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У даному кримінальному провадженні потерпілій ОСОБА_7 завдано матеріальної шкоди, яка визначається з урахуванням заподіяння реальних збитків, які складають 236628 гривень 50 копійок, що підтверджено висновком судової автотоварознавчої експертизи транспортного засобу №20 - 158/159 від 08 квітня 2020 року /том №2, а.к.п. 64 - 79/, а також позовною заявою потерпілої ОСОБА_7 /том №1, а.к.п. 175 - 178/.
Зазначена матеріальна шкода є значною, оскільки вона в 112,57 разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», який становив 2102 гривні.
Зазначена матеріальна шкода не є великою, оскільки вона не перевищує в 250 разів розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», який становив 2102 гривні, що в свою чергу не утворює правових підстав для кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_10 за ч.3 ст.289 КК України в редакції Закону №2903 - ІV від 22 вересня 2005 року, із змінами, внесеними згідно із Законом №270 - VІ від 15 квітня 2008 року, за кваліфікуючою ознакою завдання великої матеріальної щкоди.
Крім того, суд приходить до висновку, що умисні дії обвинуваченого ОСОБА_10 не можуть бути кваліфіковані за ч.3 ст.289 КК України в редакції Закону №2903 - ІV від 22 вересня 2005 року, зі змінами, внесеними згідно із Законом №270 - VІ від 15 квітня 2008 року, №2617 - VІІІ від 22 листопада 2018 року, №875 - ІХ від 09 вересня 2020 року, оскільки відповідно до ч.2 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
На підставі Закону №875 - ІХ від 09 вересня 2020 року, пункт 3 примітки до статті 289 КК України виключено з редакції даної статті КК України.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_10 .
Обставин, які б відповідно до ст. 66 КК України пом'якшували покарання обвинуваченому ОСОБА_10 судом не встановлено.
Обставин, як б відповідно до ст.67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_10 за обвинувальним актом відсутні.
Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.
При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , суд виходить з наступних обставин.
При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , суд враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров'я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними. Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_10 встановлено, що він має базову загальну середню освіту, не працює, одружений, на утриманні дітей не має, військовозобов'язаний, не перебуває на диспансерних обліках лікарів наркологів та лікарів психіатрів комунальних медичних закладів Одеської та Миколаївської областей, є судимим за скоєння тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мав намір мешкати за адресою: АДРЕСА_2 , був звільнений з місця відбування основного покарання 30 січня 2020 року умовно - достроково в порядку ст.81 КК України на підставі ухвали Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 січня 2020 року з невідбутим строком основного покарання 09 місяців 19 днів позбавлення волі /єдиний унікальний номер судової справи №473/193/20, провадження №1-в/473/36/2020/, та в той же день звільнення з Державної установи «Вознесенська виправна колонія №72» знову вчинив умисний тяжкий злочин розділу ХІ Особливої частини КК України проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, відсутність обставин, які б пом'якшували, а також обтяжували йому покарання, віктимну поведінку потерпілої ОСОБА_7 , при вчиненні даного кримінального правопорушення обвинуваченим.
З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість вчиненого обвинуваченим ОСОБА_10 злочину, його наслідки для потерпілої ОСОБА_7 та інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_10 повинно бути призначено основне покарання у виді позбавлення волі, в межах даного виду покарання, встановлених санкцією ч.2 ст.289 КК України в редакції Закону №2903 - ІV від 22 вересня 2005 року, із змінами, внесеними згідно із Законом №270 - VІ від 15 квітня 2008 року, з призначенням додаткового покарання у виді конфіскації всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
Суд вважає, що дані види, як основного покарання, так і додаткового, відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , будуть необхідними та достатніми для його виправлення, та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідно до ст.65 КК України, а також із змісту ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , суд застосовує вимоги та приписи ч.1 ст.71 КК України, щодо призначення покарання за сукупністю вироків.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, до призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_10 підлягає частковому приєднанню невідбута частина основного покарання за вироком Київського районного суду міста Одеси /єдиний унікальний номер справи №520/157/16-к, провадження №1-кп/520/405/18/, яким його було визнано винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.3 ст.289 КК України та засуджено до 07 років 01 місяця позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, та звільненого з місця відбування основного покарання 30 січня 2020 року умовно - достроково в порядку ст.81 КК України на підставі ухвали Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 січня 2020 року з невідбутим строком основного покарання 09 місяців 19 днів позбавлення волі /єдиний унікальний номер судової справи №473/193/20, провадження №1-в/473/36/2020/,
Підстави для задоволення цивільного позову /відмови у ньому, або залишення його без розгляду/.
Вирішуючи питання, що стосується цивільного позову, пред'явленого в порядку ст. ст. 127 - 128 КПК України потерпілою /цивільним позивачем/ ОСОБА_7 до обвинуваченого /відповідача/ ОСОБА_10 та підтриманого нею в судовому засіданні про стягнення з обвинуваченого /цивільного відповідача/ ОСОБА_10 на її користь в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 236628 гривень 50 копійок та спричиненої моральної шкоди в розмірі 50000 гривень /том №1, а.к.п. 175 - 178/, суд виходить з наступних обставин.
Цивільний позов у кримінальному провадженні, що пред'явлений до обвинуваченого /цивільного відповідача/ ОСОБА_10 про стягнення на користь потерпілої /цивільного позивача/ ОСОБА_16 заподіяної матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином у розмірі 286628 /двісті вісімдесят шість тисяч шістсот двадцять вісім/ гривень 50 копійок, підлягає повному задоволенню, оскільки в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 повністю визнав позовні вимоги потерпілої ОСОБА_7 .
Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково.
Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілої всі здійснені нею документально підтверджені процесуальні витрати.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 - 380 КПК України, суд
ОСОБА_10 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України в редакції Закону №2903 - ІV від 22 вересня 2005 року, із змінами, внесеними згідно із Законом №270 - VІ від 15 квітня 2008 року, та призначити йому покарання у виді 05 /п'яти/ років 06 /шести/ місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання, частково приєднати невідбуту частину основного покарання з додатковим покаранням за вироком Київського районного суду міста Одеси від 01 червня 2018 року /єдиний унікальний номер судової справи №520/157/16-к, провадження №1-кп/520/405/18/ та остаточно до відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_10 призначити покарання в виді 06 /шести/ років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна, що належить йому на праві приватної власності.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під вартою в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор», але на строк не більше 60 днів, а саме до 28 травня 2021 року включно, та обчислювати строк відбування основного покарання з 29 березня 2021 року, тобто з моменту ухвалення вироку, зарахувавши в строк відбування основного покарання тримання під вартою з 30 січня 2020 року по 28 березня 2021 року включно, за правилами ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України №2046 - VIII від 18 травня 2017 року, відповідно до якої попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задовольнити повністю.
Стягнути на користь потерпілої ОСОБА_7 з обвинуваченого ОСОБА_10 - 236628 /двісті тридцять шість тисяч шістьсот двадцять вісім/ гривень 50 копійок в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди та 50000 /п'ятдесят тисяч/ гривень - заподіяної моральної шкоди, пов'язаної із вчиненням злочину обвинуваченим, а всього 286628 /двісті вісімдесят шість тисяч шістьсот двадцять вісім/ гривень 50 копійок. /том №1, а.к.п. 175 - 178/.
Стягнути на користь потерпілої ОСОБА_7 з обвинуваченого ОСОБА_10 - 1500 /одну тисячу п'ятсот/ гривень в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу адвоката, які підтверджені в судовому засіданні, відповідно квитанції до прибуткового касового ордера №47 від 21 травня 2020 року. /том №2, а.к.п. 115/.
Речовий доказ за кримінальним провадженням: DVD - R диск білого кольору з малюнком синього кольору та написом сірими літерами «VIDEX MAMBA» ємкістю 4,7 ПИ/120 min, на якому міститься відеозапис переслідування транспортного засобу - легкового автомобіля сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , службовим автомобілем поліції, що мало місце 30 січня 2020 року на території Веселинівського району Миколаївської області - зберігати при матеріалах кримінального провадження. /том №2, а.к.п. 38/.
Речовий доказ за кримінальним провадженням: транспортний засіб - легковий автомобіль сірого кольору моделі «TOYOTA RAV4» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходився у користуванні потерпілої ОСОБА_7 та переданий їй на збереження відповідно до її зберігальної розписки - залишити у користуванні потерпілої ОСОБА_7 . /том №2, а.к.п. 46, 57/.
Речові докази за кримінальним провадженням: мобільні телефони моделі «Samsung» ІМЕІ - 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ - 2: НОМЕР_5 , без сім карти оператора мобільного зв'язку та без флеш-карти пам'яті, а також моделі «Nokia» ІМЕІ - 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ - 2: НОМЕР_7 , з двома сім картами оператора мобільного зв'язку «Київстар», які знаходились в користуванні ОСОБА_11 та передані їй на збереження відповідно до її зберігальної розписки - залишити в користуванні ОСОБА_11 . /том №2, а.к.п. 55, 56/.
Судові витрати, які документально підтверджені в судовому засіданні, на загальну суму 5556 /п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість/ гривень 96 копійок за проведення судової автотоварознавчої експертизи транспортного засобу №20 - 158/159 від 08 квітня 2020 року, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь держави в особі Вознесенської міської ОТГ, р/р UA128999980313090106000014446, код отримувача ЄДРПОУ: 38037770, банк отримувача: Казначейство України /ЕАП/, МФО банку: 899998, код класифікації доходів бюджету: 21081100. /том №2, а.к.п. 62, 63/
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3