Справа № 473/798/21
іменем України
"26" березня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання Багрін І.А.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,
у березні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, поданим в його інтересах представником адвокатом Врадій Л.М., до відповідача ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.03.2002 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_1 набув у власність вищевказаний житловий будинок.
Договір в цей же день було зареєстровано на Вознесенській універсальній товарно-сировинній біржі за № 357. Всі істотні умови договору купівлі-продажу були виконані, а саме продавець передав покупцю майно, а покупець прийняв його та сплатив за нього певну грошову суму, обумовлену сторонами договору.
Між тим вказаний договір потребує нотаріального посвідчення, що на даний час неможливе з об'єктивних причин, що створює перешкоди в реалізації права власності позивача, отже стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 , його представник адвокат Врадій Л.М. не з'явилися. Остання надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за його відсутності. Проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечував. Вказував, при цьому, про виконання умов договору купівлі - продажу, відсутність будь-яких претензій до покупця будинку та неможливість на даний час з об'єктивних причин посвідчити спірний договір у нотаріальному порядку.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до висновку про можливість застосування передбачених ст. 206 ЦПК України наслідків визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що 29.03.2002 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 , належний останньому на підставі договору дарування, посвідченого Другою Вознесенською державною нотаріальною конторою 06.10.1995 року.
В цей же день сторони зареєстрували письмовий договір купівлі-продажу вказаного житлового будинку на Вознесенській універсальній товарно-сировинній біржі (в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю внесено запис № 357), та позивач зареєстрував за собою право власності на обумовлене майно в КП "Вознесенське МБТІ".
Нотаріально договір сторони не посвідчували, ухилившись від цього, проте повністю виконали взяті на себе зобов'язання.
Так, відповідно до ст. 224 ЦК України ( в редакції 1963 року, який підлягає застосуванню до даних правовідносин) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин (ст. 227 ЦК України).
Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч.2 ст.48 цього Кодексу.
Водночас, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна з сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним (ст. 47 ЦК України).
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про визнання угод недійсними» №3 від 28 квітня 1978 року ( зі змінами), з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу. Якщо така угода виконана повністю або частково однією зі сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд, на підставі ч.2 ст.47 ЦК за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною.
Враховуючи, що сторони за угодою повністю виконали істотні умови договору, за яким продавець передав покупцю у власність обумовлене угодою нерухоме майно, а покупець передав останньому визначену грошову суму, але в наступному нотаріальне посвідчення угоди не відбулося, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12,13, 76-83, 259, 263 - 265, 272, 273 ЦПК України, суд
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним задовольнити.
Визнати ДІЙСНИМ договір купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , який укладений та зареєстрований на Вознесенській універсальній товарно-сировинній біржі, про що в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю внесено запис № 357, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Лузан