Справа № 459/2072/15-ц
Провадження № 6/459/31/2021
22 березня 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Отчак Н.Я.
з участю секретаря судового засідання Савіцької Б.Б.
боржника ОСОБА_1
державного виконавця Стельмаха А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді заяву боржника ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, встановленого ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 09 листопада 2017 року у справі № 459/2072/15-ц,-
11.03.2021 р. боржник звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, встановлене ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 09 листопада 2017 року у справі № 459/2072/15-ц. В обґрунтування заяви послався на те, що вказаною вище ухвалою суду його обмежено у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетину державного кордону України до виконання зобов'язань у виконавчому провадженні №54789123 з примусового виконання виконавчого листа №459/2072/15-ц, виданого 22.02.2016 р. Червоноградським міським судом Львівської області. Ствердив, що згідно інформації про виконавче провадження, вказане вище виконавче провадження №54789123 є завершеним, а тому по відношенню до нього, у даному виконавчому провадженні, жодних виконавчих дій не проводиться. За таких обставин, пославшись на приписи ч.5 ст.441 ЦПК України, просить заяву задовольнити.
У судовому засіданні боржник підтримав заяву, з підстав вказаних у ній та суду пояснив, що не ухилявся від виконання судового рішення, проте заборгованість не сплачував, оскільки має четверо дітей, коштів від підзаробітку не вистачало, значні витрати йшли на комунальні послуги, бажає заробляти кошти за кордоном. Ствердив, що станом на сьогоднішній день заборгованість, за судовим рішенням, не сплачена.
Державний виконавець у судове засідання щодо задоволення заяви заперечив.
Стягувач у судове засідання не з'явився, подав пояснення в якому просив у задоволенні заяви боржника відмовити. Зазначив, що заява боржника невмотивована, з часу винесення рішення про стягнення з нього заборгованості минуло шість років і за цей час боржник не вчинено жодних дій, які б свідчили про його намір виконувати судове рішення. Ствердив, що з даною заявою боржник звертається вже не вперше, оскільки Червоноградським міським судом 13.03.2020 р. вже розглядалось аналогічне клопотання у задоволенні якого було відмовлено. З того часу жодних обставин не змінилось, боржник продовжує ухилятися від виконання судового рішення та сподівається, що заборгованість рано чи пізно просто зникне.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи учасників процесу, суд приходить до наступного висновку, виходячи з наступного.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 22.10.2015 р. у справі №459/2072/15-ц, задоволено позов кредитної спілки «Гільдія вуглекопів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Гільдія вуглекопів» заборгованість за кредитним договором №88 від 23.04.2012 р. у розмірі 18 220,71 грн., та судові витрати у розмірі 443,60 грн..
22.02.2016 р. за заявою позивача по справі суд видав виконавчі листи.
27.09.2017 р. державним виконавцем Червоноградського МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області, винесено постанови про відкриття провадження ВП №54789123, з примусового виконання вказаного вище судового рішення, та арешт майна боржника.
17.10.2017. державним виконавцем, відповідно до вимог ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про розшук майна боржника.
Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 09 листопада 2017 року у справі № 459/2072/15-ц,тимчасово обмежено громадянина України ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання зобов'язань у виконавчому провадженні № 54789123 з примусового виконання виконавчого листа № 459/2072/15-ц, виданого 22.02.2016 р. Червоноградським міським судом Львівської області.
В мотивувальної частині вказаного судового рішення зазначено, що боржник обізнаний з судовим рішенням та виконавчим провадженням, останньому скеровувалися виклики, попередження про обов'язкову явку. Проте жодних дій по виконанню своїх обов'язків боржник не вживає, вимоги державного виконавця не виконує, виконавчим провадження не цікавиться, документований паспортом для виїзду за межі України та здійснював перетин державного кордону. На думку суду, такі обставини свідчать про умисне ухилення боржника від виконання обов'язків у виконавчому провадженні».
18.12.2017 р. державним виконавцем, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про певернення виконавчого документа стягувачу.
Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 13 березня 2020 року, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 ро скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Відповідно до 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Згідно ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в"їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання.
Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи своєю власну.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов'язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 5 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Як видно з пояснень боржника та стягувача, після постановлення судом ухвали від 09.11.2017 р. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, боржник не здійснював виплат задля погашення заборгованості у виконавчому провадженні.
Окрім цього, із часу попереднього звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України обставини справи фактично не змінились, заявником не наведено жодних нових підстав для скасування застосованого судом обмеження, не надано жодних доказів за цей час на підтвердження вчинення ним дій з метою виконання рішення суду та повернення боргу кредитній спілці «Гільдія вуглекопів».
Наведені боржником аргументи щодо причин не виконання таких обов'язків є необґрунтованими. Заява про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України невмотивована.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для скасування встановлених обмежувальних заходів, а тому у задоволенні такої заяви слід відмовити.
Відповідно до частини 8 ст.441 ЦПК України відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Керуючись ст. 247, 354, 441 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 26.03.2021 р.
Суддя: Н. Я. Отчак