Справа №: 465/311/21
3/465/697/21
01.03.2021 рокум.Львів
Суддя Франківського районного суду м.Львова Гладишева Х.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацює, зареєстрованого на АДРЕСА_1 , та проживаючого в АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №014673 від 06.01.2021 року, ОСОБА_1 06.01.2021 року о 16.15 год. на вул.Кн.Ольги, 105 у м.Львові, керував автомобілем ЗАЗ Slavuta, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (порушення мови, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота) та відмовився від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В суд ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, не з'явився, разом з тим подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності та зазначив, що вину у вчиненому правопорушенні визнає.
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд вважає, що дану справу слід вирішити у його відсутності та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відтак, під час розгляду даної справи, суд враховує наступне.
01 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 22 листопада 2018 року №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень». Відтак, відповідно до підпункту 171 пункту 2 Розділу І Закону України «Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо спрощеннядосудового розслідуванняокремих категорійкримінальних правопорушень» до Кримінального кодексу України включено ст.286-1 КК України, а відповідно до підпункту 4 пункту 2 Розділу І вищезгаданого закону ст.130 КУпАП викладено в новій редакції.
На час розгляду даної справи на офіційному веб-порталі Верховної Ради України стаття 130 КУпАП викладена в редакції Закону №2617-VІІІ, яка не містить складу правопорушення для осіб, які керують транспортними засобами, а Кримінальний кодексУкраїни містить статтю 286-1, якою передбачена кримінальна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
17 червня 2020 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №720-ІХ від 09.04.2020, який 2 липня 2020 року було підписано президентом України, 3 липня 2020 року опубліковано, тож закон набрав чинності.
Відповідно до пункту 117 Розділу І закону №720-ІХ було виключено підпункт 171 пункту 2 та підпункт 4 пункту 2 Розділу І з Закону України від 22 листопада 2018 року №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», якими скасовувалася адміністративна відповідальність і встановлювалася кримінальна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
Тим самим законодавець фактично скасував кримінальну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння та відновив адміністративну відповідальність, як вона існувала до 1 липня 2020 року.
Разом з тим, Законом Українивід 19 травня 2020 №619-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури внесення змін» було внесено зміни до статті 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 3 Кримінального кодексу України, відповідно до яких, зміни до законодавства України про адміністративні правопорушення чи кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цих Кодексів, 11 червня 2020 року Закон № 619-IX набув чинності.
З огляду на викладене вбачається, що законодавець приймаючи Закон №720-ІХ (яким скасував запровадження кримінальної відповідальності за водіння транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння та відмінив дію нової редакції ст. 130 КУпАП, яка не містить складу правопорушення для осіб, які керують транспортними засобами див.п.117) фактично вніс зміни в КК України та КУпАП всупереч порядку передбаченому статтею 2 КУпАП та статтею 3 КК України в редакції Закону № 619-IX. Окрім цього, Закон №720-ІХ набрав чинності лише 3 липня 2020 року.
Такий порядок внесення змін до КУпАП та КК України (внесення змін до закону про внесення змін-див. п.117 Закону №720-ІХ), опублікування та набрання чинності звісно є далеко не найкращим взірцем законодавчої техніки та безумовно породжує ситуацію правової невизначеності, до якого все ж таки виду правопорушень належить відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. А інколи є підставою для дискусії у суспільстві щодо наявності прогалини в законодавстві/законодавчої лакуни/ (від лат. Lacuna заглиблення, порожнина), а від так відсутності законних підстав для притягнення особи до відповідальності.
Україна є членом світового співтовариства, членом Ради Європи, тому, виходячи із своїх міжнародно-правових зобов'язань, формує національну правову систему з огляду на принцип верховенства права, який закріплений у ст. 8 Конституції України. Принцип правової визначеності як один із елементів принципу верховенства права, вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини. (Рішення Конституційного Суду України у справі №1-6/2018 від 27.02.2018р.).
Однак, суд підкреслює, що жоден із згаданих вище законів не дає підстав припустити будь-якій особі, що за керування в Україні транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, національне законодавство не передбачає жодної відповідальності.
В будь-якому випадку, керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є правопорушенням за вчинення якого винна особа повинна нести відповідальність.
З огляду на викладене, суд повинен керуватись або положеннями ст.286-1 КК України і вважати, що за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння існує кримінальна відповідальність (у відповідності до змін внесених Законом №2617-VІІІ), або положеннями ст.130 КУпАП в редакції, яка діяла до 1 липня 2020 року і притягнути порушника до адміністративної відповідальності (у відповідності до змін внесених Законом №720-ІХ).
Зважаючи на те, що санкція статті 130 КУпАП все ж передбачає менш суворе покарання ніж санкція статті 286-1 КК України, - суд вважає, що в умовах такої правової невизначеності притягнувши правопорушника до адміністративної, а не до кримінальної відповідальності, суд поставить порушника в найкраще з можливих правових становищ та забезпечить захист суспільного інтересу в частині невідворотності покарання за таке, безумовно, суттєве правопорушення.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому правопорушенні, його вина підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №014673 від 06.01.2021 року та письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті)грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 454 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя Гладишева Х.В.