Справа № 456/2438/17
Провадження № 2/456/62/2021
про відмову в призначенні експертизи
22 березня 2021 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бучківської В. Л. ,
при секретарі Березіній Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення перешкод в користуванні конструктивними елементами житлового будинку, визнання незаконним і скасування сертифікату та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, клопотання представника відповідача - адвоката Лазор А.О. про призначення в справі комісійної судової будівельно-технічної експертизи,
В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення перешкод в користуванні конструктивними елементами житлового будинку, визнання незаконним і скасування сертифікату та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Лазор А.О. заявив клопотання про призначення в справі комісійної судової будівельно-технічної експертизи, з наступних підстав. Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.01.2019 у даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. За результатами проведення вказаної судової будівельно-технічної експертизи судовим експертом Львівського НДІСЕ Годлевським Д.О. складено висновок № 3163 від 23.03.2020. На час проведення експертизи, виконаної експертом Годлевським Д.О., Білик Н.М. перебувала на лікарняному, що підтверджується листком тимчасової непрацездатності; про що своєчасно був повідомлений судовий експерт та суд, що підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах даної справи, що позбавило ОСОБА_2 можливості ставити перед судовим експертом питання, надавати пояснення, що мають значення для правильного проведення експертизи, а експерт був позбавлений можливості отримати доступ до об'кта, а саме: нежитлового приміщення № 3 на АДРЕСА_1 , що ним досліджувались. З урахуванням наведеного, висновок експерта № 3163 від 23.03.2020, зокрема щодо питання 1 «Яка технічна причина пошкоджень та руйнувань об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ...?»; питання 3 «Які види будівельних робіт (реставраційні, консерваційні, ремонтні, реконструктивні та інші) були проведені в нежитловому приміщенні №3 на АДРЕСА_1 , і чи відповідають вони вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єктах нерухомої культурної спадщини стосовно їх збереження, цілісності та автентичності?; Якщо не відповідають ДБН, то які невідповідності?»; питання 5 «Чи існує причинний зв'язок між проведенням реставрації з перепланування квартири АДРЕСА_3 під торговельний заклад з влаштуванням дверного прорізу на місці віконного в житловому будинку АДРЕСА_1 та пошкодженнями і руйнуваннями об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 ?» викликає глибокі сумніви у його правильності. В судовому засіданні при роз'ясненні висновку експерт ОСОБА_4 не зміг пояснити, в результаті яких досліджень він прийшов до висновку та яким методом він визначив, що технічна причина пошкоджень і руйнувань квартири АДРЕСА_2 є розширення дверного прорізу за рахунок демонтажу частини стіни у квартирі АДРЕСА_3 . Експерт ОСОБА_4 не вказав методики встановлення причинно-наслідкового зв'язку між проведенням реставрації з перепланування квартири АДРЕСА_3 під торговельний заклад з влаштуванням дверного прорізу на місці віконного в житловому будинку АДРЕСА_1 та пошкодженнями і руйнуваннями об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , а лише пояснив, що дійшов до вказаного висновку з огляду на те, що виявлені ушкодження були в тому місці, де є отвір у нежитловому приміщенні № 3. При цьому, у судовому засіданні експерт також підтвердив, що були також й інші пошкодження в квартирі АДРЕСА_4 , крім тих, які, на його думку, є наслідком реставраційно- будівельних робіт, проведених у нежитловому приміщенні № 3. Ураховуючи наведене, висновок судового експерта Годлевського Д.О. № 3163 від 23.03.2020 містить лише припущення про те, що однією з причин утворення пошкоджень, які спостерігаються у квартирі АДРЕСА_2 , може бути проведення відповідачами реставраційно-будівельпих робіт у нежитловому приміщенні № 3. У спростування експертного висновку ОСОБА_4 , згідно з якого технічною причиною пошкоджень і руйнувань квартири АДРЕСА_2 є розширення дверного прорізу за рахунок демонтажу частини стіни у квартирі АДРЕСА_3 , слід взяти до уваги те, що такі заходи були передбачені робочим проектом, відповідно до якого проводилася реставрація з перепланування квартири АДРЕСА_3 , і роботи були виконані в повному обсязі, що зафіксовано в Акті Департаменту ДАБІ у Львівській області № 7/1953 від 15.12.2016 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил. Зокрема, спеціалістами встановлено, що у приміщенні квартири АДРЕСА_3 за вказаною адресою розібрано міжкімнатну стіну та влаштовано металеву перемичку МП-1 відповідно до креслень робочої документації, розробленої ПП «Ареал Плюс». Також відповідно до висновку судового експерта ОСОБА_4 будівельні роботи, які були проведені в нежитловому приміщенні №3 на АДРЕСА_1 , не відповідають вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єктах нерухомої культурної спадщини стосовно їх збереження, цілісності та автентичності, оскільки ці роботи призвели до пошкодження житлового будинку АДРЕСА_1 , що є пам'яткою архітектури місцевого значення, а саме призвели до погіршення технічного стану стіни в межах квартири АДРЕСА_4 , що порушує вимоги ДБН В.3.2-1-2004 «Реставраційні, консерваційні та ремонтні роботи на пам'ятках культурної спадщини» (п. 3 Заключної частини (Висновки) ст. 27 Висновку судового експерта Годлевського Д.О. № 3163 від 23.03.2020), однак в судовому засіданні експерт ОСОБА_4 не зміг пояснити, яким саме нормам чи стандартам не відповідають виконані роботи пославшись на загальні вимоги ДБН. Разом з тим, висновком судового експерта Заяця І.Г. № 22/05-20я від 03.06.2020 встановлено, що проведені реставраційно-будівельні роботи, які були здійснені в нежитловому приміщенні № 3 на проспекті Чорновола, 18 у м. Стрий Львівської області, відповідають державним будівельним нормам, стандартам і правилам на об'єктах нерухомої культурної спадщини, вимогам нормативно-правових актів, чинних на території України в галузі будівництва (п. 1 Заключної частини (Висновки) ст. 18 Висновку судового експерта Заяця І.Г. № 22/05-20я від 03.06.2020). Таким чином, двома судовими експертами було надано протилежні висновки щодо постановлених питань, тому з метою встановлення фактичних обставин справи, а саме, зокрема, встановлення причинно-наслідкового зв'язку між проведенням реставрації з перепланування квартири АДРЕСА_5 та пошкодженнями і руйнуваннями об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , а також відповідності проведених реставраційно-будівельних робіт, які були здійснені в нежитловому приміщенні № 3 на АДРЕСА_1 , вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил на об!єктах нерухомої культурної спадщини стосовно їх збереження, цілісності та автентичності, є необхідність призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Позивач та її представник - адвокат Добушовський О.В. клопотання адвоката Лазор А.О. про призначення в справі комісійної судової будівельно-технічної експертизи заперечили, вважають, що адвокат не довів в судовому засіданні правових підстав для призначення експертизи, зазначають, що відповідач ОСОБА_2 безпідставно ухилилася від проведення експертизи, а висновок судового експерта Годлевського Д.О. № 3163 від 23.03.2020 є об'єктивним та повним, і достатнім для прийняття рішення у справі. Позивач ОСОБА_1 звернула увагу суду, що справа перебуває в провадженні суду кілька років, і вважає клопотання про призначення комісійної судової будівельно-технічної експертизи таким, що спрямоване на затягування розгляду справи.
Суд, заслухавши думку учасників, оглянувши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання представника відповідача - адвоката Лазор А.О. про призначення в справі комісійної судової будівельно-технічної експертизи не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно положень ч. 3 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
При цьому має місце сукупність умов, передбачених ч. 1 ст. 102 ЦПК, необхідних для призначення судової експертизи - для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання; сторонами не надані відповідні висновки експертів з цих самих питань (висновок експертного будівельно технічного дослідження не є висновком експерта в розумінні вимог ст. 102 ЦПК України).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 103 ЦПК України, у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
За змістом ст. 111 ЦПК України комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань. Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів збігаються, вони підписують єдиний висновок. Експерт, не згодний з висновком іншого експерта (експертів), дає окремий висновок з усіх питань або з питань, які викликали розбіжність.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» в ухвалі про призначення комісійної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.01.2019 заяву позивача ОСОБА_1 та її представника задоволено, призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (Львівська область, м. Львів, вул. Липинського, 54).
Відповідно до висновку судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Годлевського Д.О. за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 3163 від 23 березня 2020 року, технічною причиною пошкоджень і руйнувань об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 є здійснення перепланування в нежитловому приміщенні №3 на АДРЕСА_1 , а саме розширення дверного прорізу за рахунок демонтажу частини стіни. Встановити вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень та руйнувань квартири АДРЕСА_2 не надається можливим. Надана на дослідження частина науково-проектної документації з перепланування квартири АДРЕСА_3 під торговельний заклад з влаштуванням дверного прорізу на місці віконного в житловому будинку АДРЕСА_1 не відповідає вимогам державних будівельних норм. Не відповідність полягає у відсутності в розділі «попередні роботи» архітектурно-планувального завдання, що суперечить вимогам п. 2.3.3 ДБН А.2.2-6-2008. В нежитловому приміщенні №3 на АДРЕСА_1 були проведені будівельні роботи, які відносяться до реставрації. Будівельні роботи, які були проведені в нежитловому приміщенні №3 на АДРЕСА_1 , не відповідають вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єктах нерухомої культурної спадщини стосовно їх збереження, цілісності та автентичності, оскільки ці роботи призвели до пошкодження житлового будинку АДРЕСА_1 , що є пам'яткою архітектури місцевого значення, а саме призвели до погіршення технічного стану стіни в межах квартири АДРЕСА_4 , що порушує вимоги ДБН В.3.2-1-2004 «Реставраційні, консерваційні та ремонтні роботи на пам'ятках культурної спадщини». Влаштування дверного прорізу на місці віконного в нежитловому приміщенні №3 не порушує вимог державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єктах нерухомої культурної спадщини. Між проведенням реставрації з перепланування квартири АДРЕСА_3 під торговельний заклад з влаштуванням дверного прорізу на місці віконного в житловому будинку АДРЕСА_1 та пошкодженнями і руйнуваннями об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 існує причинний зв'язок. Питання встановлення функціонального призначення демонтованої стіни в нежитловому приміщенні № 3 на АДРЕСА_1 не несе експертного завдання. Демонтаж несучої стіни у будинку, який є пам'яткою архітектури місцевого значення не порушує вимог державних будівельних норм, а саме ДБН В.3.2-1 «Реставраційні, консерваційні та ремонтні роботи на памятках культурної спадщини» /а.с. 226-242 Т. 3/.
Відповідно до висновку судового експерта Заяць І.Г. № 22/05-20я по результатах проведення будівельно-технічної експертизи за заявою гр. ОСОБА_2 від 03 червня 2020 року, проведені реставраційно-будівельні роботи, які були здійснені в нежитловому приміщенні №3 на проспекті Чорновола, 18 у м. Стрию Львівської обасті відповідають державним будівельним нормам, стандартам і правилам на об'єктах нерухомої культурної спадщини, вимогам нормативно-правових актів чинних на території України у галузі будівництва. Проведені реставраційно-будівельні роботи (демонтаж несучої стіни будинку та влаштування вхідного дверного прорізу на місці віконного), які були проведені в нежитловому приміщенні №3 на АДРЕСА_1 не можуть завдати пошкодження конструктивним елементам будинку та зокрема в квартирі АДРЕСА_4 , яка розташована над квартирою АДРЕСА_3 . Можу призвести до незначних пошкоджень в оздоблювальному шарі (шпаклівки, штукатурки) / Т. 4 а.с.129-139 /.
При призначенні ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.01.2019 судової будівельно-технічної експертизи сторона відповідача не запропонувала суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта, що передбачено п.5 ч.1 ст.103 ЦПК України, натомість самостійно звернулася до судового експерта Заяць І.Г. з клопотанням про проведення експертизи, де на власний розсуд виклала питання, які слід дослідити експерту та надала документи, які вважала необхідними для проведення експертизи.
Статтею 110 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на поставлені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Вищевказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.04.2020 року у справі № 727/7282/15-ц (провадження № 61-15827св19), у постанові від 29.01.2020 року у справі № 607/3318/16-ц (провадження № 61-13559св19 ).
Висновок експерта ОСОБА_4 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 3163 від 23 березня 2020 року відповідає вимогам ст.102-113 ЦПК України, не є неповним або неясним, не може бути визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, однак для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст.89 ЦПК України.
При цьому, суд враховує, що питання, які ставилися експертам є відмінними, як і відмінними є письмові докази, які надавалися експертам на дослідження, а тому відсутні підстави стверджувати, що висновки суперечать один одному, а відтак відсутні підстави для проведення комісійної експертизи.
Крім цього, суд враховує і наступне.
Відповідно до ч.1 ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Про необхідність надання доступу експерту до спірного приміщення 10.10.2019 учасники провадження, в тому числі відповідач ОСОБА_2 , були належним чином повідомлені /Т.3 а.с.227з/.
Однак, відповідач ОСОБА_2 не надала експерту доступу до об'єкта дослідження, у зв'язку із чим експерт провів експертизу у її відсутності.
Із вищевикладеного вбачається, що відповідач ухилилася від проведення експертизи.
На підставі наведеного, суд не вбачає правових підстав для проведення експертизи та звертає увагу, що відповідач ОСОБА_2 була добре обізнана з часом проведення експертизи, і навіть за умови поганого самопочуття, могла подбати про доступ до приміщення експерта та надати ключі від приміщення іншій особі. Твердження адвоката Лазор А.О. про те, що ОСОБА_3 перебував у відрядженні в той час, не підтверджено жодними доказами у справі та не спростовує висновки суду про те, що відповідач ОСОБА_2 свідомо уникла проведення експертизи у її приміщенні.
Посилаючись на значну невідповідність та неповноту проведених досліджень, будь-яких обґрунтованих доводів щодо сумнівів у правильності висновку експерта ОСОБА_4 № 3163 від 23.03.2020, адвокат Лазор А.О. не навів. Сформульовані адвокатом сумніви у відповідях експерта Годлевського Д.О. в судовому засіданні, як і самого висновку експерта є власним трактуванням адвокатом обставин справи та до уваги судом не береться.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§§ 66, 69 рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року в справі «Смірнова проти України»).
ЄСПЛ в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі доводи адвоката, викладені у клопотанні, не є достатньою підставою для призначення комісійної судової будівельно-технічної експертизи. Суд враховує, що клопотання адвокатом заявлено 22.03.2021, тобто більше ніж через три роки, після надходження справи до суду /14.08.2017/ і на стадії закінчення з'ясування обставин справи та перевірку їх доказами, а відтак до задоволення не підлягає.
Суд вважає, що досліджених у справі доказів достатньо, для прийняття рішення.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 103, 104 ЦПК України, суд, -
В задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Лазор А.О. про призначення комісійної судової будівельно-технічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення перешкод в користуванні конструктивними елементами житлового будинку, визнання незаконним і скасування сертифікату та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і на підставі ст.353 ЦПК України оскарженню не підлягає.
Суддя:
Оригінал ухвали
Повний текст ухвали виготовлено
29.03.2021