Справа №463/9083/20
Провадження №1-кс/463/2071/21
судового засідання
29 березня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова
Cлідчий суддя ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 заявника ОСОБА_3 розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 у розгляді справи за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Львові, що полягають у невнесенні відомостей до ЄРДР -
Згідно з ч. 3 ст. 35 КПК України вказану скаргу визначено для розгляду слідчому судді ОСОБА_4 .
До суду поступила заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді, яка мотивована тим, що у нього виникає сумнів у неупередженості і об'єктивності слідчого судді ОСОБА_4 , а також можливість зацікавленості під час винесення рішення за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Львові, що полягають у невнесенні відомостей до ЄРДР, мотивуючи це тим, що подана ним скарга стосується слідчого ТУ ДБР у м. Львові, який розслідував кримінальне провадження за результатами якого ОСОБА_3 було засуджено вироком Сихівського районного суду м. Львова і даний вирок був залишений без змін ухвалою Львівського апеляційного суду під головуванням судді ОСОБА_5 ,який є рідним братом судді,який на даний час розглядає вказану скаргу. Окрім цього слідчий суддя ОСОБА_4 вже заявляв самовідводи у різних провадженнях. Вважає, що слідчий суддя ОСОБА_4 буде упередженим у вирішенні даної скарги.
В судовому засіданні заявник підтримав свою заяву в повному обсязі і просив її задоволити та відвести слідчого суддю ОСОБА_4 від розгляду скарги.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву, суд приходить до наступного.
Статтею 75 КПК України встановлено вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні. Зокрема, згідно з п.4 ч.1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Виходячи з мотивів заяви, саме на цю підставу для відводу покликається заявник. Також ст. 76 КПК України визначено підстави недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні.
Як вбачається з матеріалів скарги яка подана ОСОБА_3 , скарга стосується слідчого ТУ ДБР у м. Львові, який вчинив злочин,на його думку, що полягає у невиконанні судового рішення та розслідував кримінальне провадження за результатами якого ОСОБА_3 було засуджено вироком Сихівського районного суду м. Львова і даний вирок був залишений без змін ухвалою Львівського апеляційного суду під головуванням судді ОСОБА_5 ,який є рідним братом судді, який на даний час розглядає вказану скаргу
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з правовими позиціями, висловленими у рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), який констатує порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР (далі - Конвенція), де зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Крім того, в рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).
Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення справедливого і публічного розгляду скарги незалежним і безстороннім судом, суд приходить до висновку, що заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 слід задовольнити.
Керуючись, ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, -
Заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 у розгляді справи за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Львові, що полягають у невнесенні відомостей до ЄРДР - задовольнити.
Відвести слідчого суддю ОСОБА_4 від розгляду судового провадження № 463/9083/21, провадження № 1-кс/463/1915/21 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Львові, що полягають у невнесенні відомостей до ЄРДР.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1