Справа № 442/1478/21
Провадження № 1-кп/442/189/2021
29 березня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження № 12020140110000058 від 25.01.2021, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця станції Полоха Няндомського району Архангельської області Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не маючого фактичного місця проживання, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого 10.06.2010 Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч. 1, 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, 03.11.2010 Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, 28.12.2012 Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч. 1, 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 13.04.2017 Апеляційним судом Донецької області за ч. 1, 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
сторони та учасники кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 23.01.2021 близько 08 год. 00 хв. маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, шляхом злому навісного замка проник до розподільчої шафи, що за адресою: АДРЕСА_2 звідки таємно, повторно викрав телекомунікаційне обладнання бокс БКТ 100*2 у кількості 5 штук вартістю 1 027 грн 60 к. за штуку, а загалом 5 138 грн та металеві двері шафи вартістю 450 грн, чим заподіяв майнової шкоди ПАТ „Укртелеком” на загальну суму 5 588 грн.
Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та дав показання, згідно з якими все як зазначено в обвинувальному акті відповідає дійсності, він розкаюється, просив дати іспитовий строк.
Крім повного визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 , його винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним, при цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз'яснено, що вони у такому випадку позбавляються права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню за кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , щодо часу, місця, способу, розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини за кримінальним правопорушенням, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним, за згодою учасників кримінального провадження, у зв'язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, доведена повністю, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, характеризуючі дані про його особу, сімейний стан, вік обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, є корисливим, раніше ОСОБА_3 судимий за вчинення корисливих злочинів проти майна, при цьому, на шлях виправлення не став, тобто обвинувачений не виявляє реальної і адекватної критики власних протиправних дій та наполегливо продовжує вчиняти нові злочини, згідно досудової доповіді складеної 23.03.2021 має високий ризик вчинення кримінального правопорушення, виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства, не перебуває на обліку в лікаря психіатра, відповідно до довідки КНП „Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Маріуполь” від 29.01.2021 № 208/01-17 перебуває в реєстрі з 17.09.1999 з діагнозом: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, відповідно до висновку спеціальної медичної наркологічної комісії від 03.02.2021 № 11 діагноз: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності, рекомендовано застосування ст. 96 КК України, за місцем проживання характеристика відсутня, суспільно-корисною працею не займається, крім того, суд враховує наслідки та обставини вчиненого ним злочину, які не є тяжкими, шкода частково відшкодована на суму 2 505 грн 20 к, думку представника потерпілої юридичної особи, яка щодо міри покарання поклалася на розсуд суду.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання, є щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання не встановлено.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення злочину, особу винного, його ставлення до вчиненого, наявність двох пом'якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих обставин, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає, що для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.
Підстав для застосування ст. 75 КК України суд не вбачає з огляду на те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий та на шлях виправлення не стає.
Суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_3 ст. 96 КК України, оскільки як роз'яснено в п. 24 Постанови Пленуму ВСУ „Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування” від 03.06.2005 № 7 виходячи з комплексного аналізу норм законодавства України (зокрема, ст. 76 КК України), ст. 53 Закону України „Основи законодавства України про охорону здоров'я” і положень міжнародно-правових актів примусовому лікуванню на підставі ст. 96 КК України підлягають незалежно від виду призначеного покарання лише особи, які вчинили злочини та страждають на хвороби, що становлять небезпеку для здоров'я інших осіб (алкоголізм та наркоманія до цих хвороб не належать, оскільки вони є соціально небезпечними захворюваннями).
19.03.2021 ПАТ „Укртелеком” подано цивільний позов до ОСОБА_3 про стягнення завданих збитків у розмірі 6 165 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Оскільки вказаний цивільний позов представником потерпілої юридичної особи подано після початку розгляду справи по суті, то він підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27.01.2021 скасувати. Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжні заходи до обвинуваченого не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за яке призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня приведення вироку до виконання.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27.01.2021.
Речові докази: 30 пластин з контактами, двері металеві сірого кольору, два металеві предмети з пластинами з контактами повернути потерпілій юридичній особі ПАТ „Укртелеком”; DVD+R диск Alerus № 065331030194614 зберігати при матеріалах кримінальної справи.
Цивільний позов Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” до ОСОБА_3 про стягнення завданих збитків у розмірі 6 165 грн залишити без розгляду.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1