441/971/20
1-кп/441/69/2021
24.03.2021 р. Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
представників потерпілих адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області кримінальне провадженні стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Суховоля Городоцького району Львівської області, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого АДРЕСА_1 -
за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України, -
На розгляді у Городоцькому районному суді Львівської області перебуває кримінальне провадження № 12013150270000066 від 16.01.2013 р. на ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України.
Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 25.06.2020 р. обвинуваченому ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який ухвалою суду, зокрема, від 29.01.2021 р. продовжено до 26.03.2021 р.
Прокурор в судовому засіданні просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, мотивуючи тим, що обраний та продовжений йому запобіжний захід у виді тримання під вартою, закінчується 26.03.2021 р., а ризики, що враховувались при обранні запобіжного заходу на досудовому слідстві та судом при продовженні запобіжного заходу, не перестали існувати, крім цього, зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується, в тому числі, у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжкого, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, що докази, які дають підстави підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення є вагомими, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку, що ОСОБА_5 не одружений, неповнолітніх дітей та батьків похилого віку не має, не працює, не навчається, не має постійного джерела доходу та міцних соціальних звязків, вік і стан здоров'я останнього дозволяє застосувати до нього запобіжний захід, пов'язаний із позбавленням волі, крім того, обвинувачений з місця вчинення кримінального правопорушення зник, приховав сліди шляхом знищення речових доказів, є обізнаним із можливою мірою покарання у разі визнання його винуватим, тому може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків шляхом переконання та залякування, може схиляти їх до зміни наданих ними показань, вказав, що обвинувачений проживає в одному населеному пункті з ключовим свідком - ОСОБА_10 , що спрощує йому можливість чинити на нього тиск, зазначив, що підозра є обгрунтованою, тому вказане в сукупності свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам та необхідністю застосування попереднього ув'язнення.
Захисник ОСОБА_4 в суді проти задоволення клопотання прокурора заперечив. Зазначає, що жодного доказу на підтвердження вини ОСОБА_5 у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень стороною обвинувачення до клопотання не долучено, вказує на незаконність дій сторони обвинувачення щодо отримання доказів, які вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, ризики, зазначені прокурором у клопотанні, є формальними, докази на їх підтвердження також відсутні. З покликанням на практику Європейського суду з прав людини, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, зменшення ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, просить у задоволенні клопотання відмовити та обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема, домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав заперечення захисника.
Представники потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 клопотання прокурора підтримали у повному обсязі.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, ознайомившись із клопотанням прокурора, запереченням захисника, оглянувши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Так, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 31.01.2020 р. обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, а 23.03.2020 р., 14.05.2020 р., 19.08.2020 р., 13.10.2020 р., 08.12.2020 р., та 29.01.2021 р. такий строк продовжено до 26.03.2021 р. включно.
Завершити розглядом кримінальне провадження на ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України в даному судовому засіданні, неможливо, оскільки не допитано обвинуваченого, потерпілих, свідків, не проведено інших необхідних процесуальних дій для повного та об'єктивного розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Положеннями ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
В п.36 Рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Прокурор в суді та у письмовому клопотанні наголошує на наявність ризику переховування обвинуваченого від суду, оскільки ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник та приховав його сліди шляхом знищення речових доказів, перебував у розшуку в іншому кримінальному провадженні, є обізнаним із можливою мірою покарання у разі визнання його винуватим, тому, з цією метою може ухилятися від суду. Крім того, покликається на можливість незаконного впливу на потерпілих та свідків шляхом їх переконання та залякування і схилити їх до зміни даних ними показів.
Наведені прокурором у клопотанні та в суді доводи свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України, а також про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За приписами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні, в тому числі, особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Покликання захисника на недопустимість доказів, якими прокурор обгрунтовує доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, спосіб їх отримання, суд до уваги не бере, оскільки такі будуть оцінюватись судом при дослідженні всіх обставин кримінального провадження.
За положеннями п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З огляду на наведене, при розгляді питання щодо доцільності продовження ОСОБА_5 строку раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, і зокрема, що останній може переховуватись від суду, незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, оскільки останні свої позиції по суті справи не викладали, суд враховує, в тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочинів, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, дані, що характеризують його особу, вік та стан його здоров'я, відсутність міцних соціальних зв'язків, зокрема, що обвинувачений за місцем реєстрації не проживає, постійного місця проживання, утриманців та місця роботи не має, не одружений, його майновий стан, а також, враховуючи характер, ступінь суспільної небезпечності, спосіб вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються у вину ОСОБА_5 , поведінку останнього та тяжкі наслідки, що настали, зокрема, загибель людини та інші обставини, суд вважає, що ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 60 днів без визначення розміру застави з огляду на положення ч. 4 ст. 183 КПК України.
Також, суд зазначає, що застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів, в тому числі, цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю, як про це просить захисник ОСОБА_4 , не зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 його процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.
За наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 196, 197, 369-372 КПК України, суд, -
Обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою продовжити до 20.05.2021 р. включно.
Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)».
В судовому засіданні оголосити перерву до 11 год. 00 хв. 23.04.2021 р.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів.
Головуючий суддя ОСОБА_1