Справа №461/720/21
26 березня 2021 року суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,-
18 січня 2021 року о 14 годині 05 хвилин в м. Львові на перехресті вул. Городоцька-Данилишина водій ОСОБА_1 , керуючи тз Dacia Logan днз НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення із тз Renault Kangoo днз НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив. Вважає, що вказане ДТП відбулося не з його вини.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до п.13.1 Правил дорожнього руху України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад вказаного вище адміністративного правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №189786 від 18.01.2021 року, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП доведена повністю.
Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, ступінь вини у скоєному, беручи до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу.
Крім того, ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 454 гривні.
Керуючись ст.ст. 36, 124, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП та накласти стягнення - 340,00 грн штрафу в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 454 грн судового збору.
На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.
Суддя І.Р.Волоско