Справа № 461/5688/20
Провадження № 1-кс/461/1688/21
25.03.2021 року, слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_4 із клопотанням про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 29.09.2020 року. Звертає увагу на те, що ухвалою суду від 24.12.2020 року вже було скасовано арешт в частині грошових коштів у сумі 98500 грн., 2900 доларів США, 4700 Євро, при цьому, не було повернуто мобільні пристрої, оскільки з такими проводились експертні дослідження. Крім того, вказує на те, що 22.01.2021 року під час судового розгляду апеляційної скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 29.09.2020 року про накладення арешту на майно у Львівському апеляційному суді прокурор Львівської обласної прокуратури під відеозапис повідомив, що експертні дослідження мобільних телефонів та планшету повинні завершитись до кінця січня місяця цього року та про те, що у частині вилученого майна, а саме: блокнотах (усіх чотирьох) відсутні відомості щодо обставин зазначеного кримінального провадження. У зв'язку з викладеним, 25.01.2021 року представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 звернулись до старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 з клопотанням про повернення майна. 17.02.2021 року засобами поштового зв'язку отримано відповідь слідчого від 11.02.2021 року з постановою від 11.02.2021 року про відмову в задоволенні клопотання, а також повідомлено, що питання щодо повернення доказів буде вирішено після скасування арешту такого майна у вказаному кримінальному провадженні. Також зазначає, що 20.02.2021 року в телефонній розмові зі слідчим ОСОБА_6 , останній зазначив, що експертні дослідження мобільних пристроїв завершені. На підставі наведеного, просить клопотання задоволити.
25.03.2021 року адвокат ОСОБА_3 скерував на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності заявника та його представника за наявними у справі матеріалами. Крім того, просить клопотання про скасування арешту майна задоволити.
Слідчий ОСОБА_7 до судового засідання скерував заяву, згідно якої просить проводити розгляд вказаного клопотання без його участі.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось, оскільки учасники процесу в судове засідання не з'явилися.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що таке підлягає до задоволення з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12020140000000312 від 29.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.229 КК України.
В ході досудового розслідування кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 29.09.2020 року накладено арешт на вилучене в ході проведення обшуку 27.09.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , планшет iPad модель А1954; мобільний телефон марки iPhone 11; два мобільні телефони Meizy; мобільний телефон Nomi; 4 блокноти із рукописними записами; гроші у сумі 98 500 грн, 2900 доларів США, 4700 Євро.
28.09.2020 року вищевказані предмети документи, які були вилучені під час обшуку, визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді від 24.12.2020 року клопотання адвоката ОСОБА_3 - задоволено частково. Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 29.09.2020 року у справі №461/5688/20, провадження №1кс/461/6400/20, в частині грошових коштів у сумі 98 500 грн., 2900 доларів США, 4700 Євро. В задоволенні решти вимог клопотання - відмовлено.
Постановою старшого слідчого слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 від 11.02.2021 року в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 від 11.12.2020 року в інтересах ОСОБА_4 щодо повернення вилучених 4 блокнотів із рукописними записами у кримінальному провадженні №12020140000000312 від 29.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.229 КК України - відмовлено.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, та згідно ч.1 ст.131 КПК України застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 29.09.2020 року під час накладення арешту на вищезазначені речі була встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, враховуючи правову підставу для арешту майна. Так, однією з підстав накладення арешту на майно слугувала необхідність забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з наведеного, дана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.
Згідно ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст.22 КПК України - кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Як встановлено в ході судового розгляду вказаного клопотання, доказів того, що особа, в якої вилучено майно, має статус підозрюваного у даному кримінальному провадженні, не надано, а санкція статті ч.3 ст.229 КК України, за якою проводиться досудове розслідування, не передбачає додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
Таким чином, орган досудового розслідування, за клопотанням якого накладено арешт, не надав слідчому судді будь-яких обґрунтованих заперечень з приводу поданого клопотання, як і не надав належних доказів для беззаперечного висновку щодо необхідності продовження дії арешту майна, а тому, з метою не допущення порушення права власності особи на користування, володіння та розпорядження належним йому майном, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність скасування арешту майна.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, слідчий суддя,-
клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 - задоволити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 29.09.2020 року у справі №461/5688/20, провадження №1кс/461/6400/20, зокрема, на планшет iPad модель А1954; мобільний телефон марки iPhone 11; два мобільні телефони Meizy; мобільний телефон «Nomi»; 4 блокноти із рукописними записами.
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1