Справа № 461/2305/21
Провадження № 1-кс/461/1777/21
25.03.2021 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора,
встановив:
скаржник звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просить встановити факт бездіяльності прокурора Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону уповноваженого на здійснення процесуального керівництва в кримінальному провадженні №62019000000001542 від 02.10.2019 року, яка полягає у вчиненні неналежних дій; встановити наявність факту порушення його процесуальних прав з дня подання заяви про злочин; зобов'язати уповноваженого прокурора Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону розглянути його заяву від 11.03.2021 року про визнання потерпілим у порядку ст.55 КПК України.
Подану скаргу мотивує тим, що 11.03.2021 року він звернувся до прокурора з клопотанням про визнання його потерпілим. Однак, таке клопотання не було розглянуто належним чином, у відповідності до вимог ст.55 КПК України, чим порушено процесуальні права скаржника у кримінальному провадженні.
Скаржник подав заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Прокурор в судовому засіданні скаргу заперечив, вказуючи, що клопотання ОСОБА_4 було розглянуто у відповідності ЗУ «Про звернення громадян», тобто повністю дотримано права скаржника у кримінальному провадженні. Даний злочин, тобто передбачений ч.2 ст364 КК України, не передбачає наявність потерпілого, а тому просив відмовити у задоволенні скарги. Крім того, вказав, що на даний час органом досудового розслідування у вказаному провадженні являється Слідче управління ГУ НП у Львівській області.
Дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення прокурора, приходжу до висновку, що скарга підлягає до частково задоволення, з огляду на нижченаведене.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62019000000001542 від 02.10.2019 року являється заявником.
11.03.2021 року ОСОБА_4 звернувся до слідчого з клопотанням про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Згідно з ч.2 даної норми, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення нею кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Частиною 5 ст. 55 КПК України передбачено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. У частині 3 вказаної статті зазначено, що потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Водночас, доказів належного розгляду клопотання ОСОБА_4 від 11.03.2021 року, з дотриманням положень ст.55 КПК України, в ході розгляду справи не здобуто.
Згідно статті 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частинами 1 ст.9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Таким чином, в порушення вимог ст.55 КПК України, прокурором належним чином не розглянуто клопотання скаржника та не винесено за результатами розгляду клопотання від 11.03.2021 року вмотивованого процесуального рішення, а також не повідомлено заявника про результати його розгляду у встановлений законом спосіб.
Враховуючи наведене, приходжу до переконання, що слід зобов'язати прокурора Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону уповноваженого на здійснення процесуального керівництва в кримінальному провадженні №62019000000001542 від 02.10.2019 року розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_4 від 11.03.2021 року про визнання його потерпілим з дотриманням положень ст.55 КПК України та повідомити автора заяви (клопотання) про прийняте рішення у спосіб та строки визначені КПК України, що в даному випадку є процесуальною гарантією захисту прав, свобод та інтересів заявника та відповідає завданням кримінального провадження.
Разом з цим, відповідно до ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Даний перелік є вичерпним, а тому встановлення факту бездіяльності прокурора, що полягає у не вчиненні належних дій та встановлення наявності факту порушення процесуальних прав, у резолютивній частині ухвали за результатами розгляду даної категорії справ, виходить за межі компетенції слідчого судді, яка визначена чинним КПК України. Відтак скарга в цій частині задоволенню не підлягає.
Таким чином, приходжу до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст.303, 304,306,307 КПК України,
постановив:
Скаргу задовольнити частково.
Зобов'язати прокурора Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону уповноваженого на здійснення процесуального керівництва в кримінальному провадженні №62019000000001542 від 02.10.2019 року розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_4 від 11.03.2021 року про визнання його потерпілим з дотриманням положень ст.55 КПК України та повідомити автора заяви (клопотання) про прийняте рішення у спосіб та строки визначені КПК України.
У решті вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.Стрельбицький