про відмову у відкритті апеляційного провадження
Справа № 120/4092/20-а
29 березня 2021 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Курка О. П.
суддів: Франовської К.С. Матохнюка Д.Б.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Міністерства оборони України на додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - військова частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали надати суду апеляційної інстанції докази на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження та вказати інші підстави для поновлення строку.
22 березня 2021 року на адресу суду від представника апелянта надійшла заява на виконання вимог ухвали від 11 березня 2021 року. Так, у вказаній заяві Міністерство оборони України зазначає аналогічні підстави для поновлення строку звернення до суду апеляційної інстанції. Зокрема, відповідач вважає, що підстава для апеляційного оскарження судового рішення виникла 16 лютого 2021 року коли Сьомий апеляційний адміністративний суд своєю постановою скасував рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року.
Розглянувши матеріали справи та доводи вказаного клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи встановлено, що 18 грудня 2020 року Вінницьким окружним адміністративним судом було прийнято оскаржуване додаткове рішення, яке отримано апелянтом 28 грудня 2020 року, що не заперечується останнім в апеляційній скарзі. (а.с. 70)
Апеляційну скаргу відповідачем подано 03 березня 2021 року, тобто після закінчення строку, встановленого ст. 295 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Суд вважає за необхідне звернути увагу, що згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.12.2019 року у справі № 240/6150/18, додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Згідно ч. 5 ст. 252 КАС України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Отже, оскільки додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення, то суд приходить до висновку, що на нього поширюються ті ж самі правила апеляційного оскарження, які встановлені для основного рішення у відповідній категорії справ.
А тому, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта, що підстава для апеляційного оскарження судового рішення виникла 16 лютого 2021 року, оскільки підстава для апеляційного оскарження виникла саме 18 грудня 2020 року (день прийняття оскаржуваного рішення).
Ні в апеляційній скарзі, ні в поданій заяві на усунення недоліків апеляційної скарги відповідач не наводить конкретних обставин неможливості подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення після отримання ним копії рішення.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про поновлення строку апеляційного оскарження.
Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що апелянт не надав доказів на підтвердження поважності пропуску строку апеляційного оскарження, у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд
1. відмовити у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - військова частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Курко О. П.
Судді Франовська К.С. Матохнюк Д.Б.