Справа № 620/2484/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лобан Д.В.
29 березня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Корюківської міської ради Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Корюківської міської ради Чернігівської області до головного державного інспектора та головного державного ветеринарного інспектора - начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Павлішена Юрія Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Корюківський дошкільний навчальний заклад №4 «Веселка» про скасування постанови,-
Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до головного державного інспектора та головного державного ветеринарного інспектора-начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Павлішена Ю.В., в якому просив скасувати постанову від 05.06.2020 № 2 про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» законодавства про харчові продукти та корми, видану головним державним інспектором та головним державним ветеринарним інспектором - начальником Головного управління Держпродспживслужби в Чернігівській області Павлішеним Ю.В.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані відсутністю підстав для проведення перевірки Корюківського дошкільного навчального закладу №4 «Веселка», з огляду на відсутність відповідної екстреної події - епідеміологічного спалаху, а наведені в акті перевірки висновки щодо порушення вимог законодавства є безпідставними.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що до ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області надійшла службова записка про захворювання трьох дітей ДНЗ №4 з попереднім діагнозом - гострий гастроентерит, що стало підставо для проведення перевірки, за наслідком якої було встановлено порушення Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі - Закон №771) і прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядались в порядку спрощеного провадження та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 21.02.2020 № 403-п «Про проведення планової перевірки» та направлення на проведення перевірки від 21.02.2020 № 403-п/398 у період з 21.02.2020 по 28.02.2020 було здійснено позапланову перевірку Корюківського дошкільного навчального закладу №4 «Веселка» еколого-натуралістичного напрямку Корюкіської ради Чернігівської області, який знаходився за адресою: 15300, Чернігівської області, Корюківський району, м. Корюківка, провул. Бульварний, 8а, з питань дотримання вимог законодавства щодо безпечності та якості харчових продуктів (а.с.104-105 т.1).
За результатами проведення позапланового інспектування стосовно додержання оператором ринку вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин було складено акт від 28.02.2020 № 8 (а.с.108-113 т.1), в якому зафіксовано наступні порушення:
- обладнання та інвентар виготовлені із дерев'яних матеріалів (розробці дошки) зношені, що унеможливлює якісне очищення та дезінфекцію. На харчоблоці раковина для миття рук проіржавіла та пошкоджена корозією (п.2 ч.1 ст.45 Закону №771);
- стелаж для зберігання чистого кухонного посуду розташований впритул до зони обробітку сировини (робота з сирим м'ясом), що не дозволяє ефективного очищення зони приготування та може призводити до забруднення чистого посуду. Чистий посуд знаходиться під робочий місцем по роботі з сирим м'ясом. Чистий посуд знаходиться на підлозі (плитці) під стелажем з посудом (п.3 ч.1 ст.45 Закону №771);
- на потужності присутній персонал, який на момент перевірки не має в наявності медичних особистих книжок 9 осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ), що не Підтверджує факт відсутності протипоказань щодо поводження з харчовими продуктами та наявність проходження медичного огляду (п.1 ч.1 ст.48 Закону №771);
- відсутні документи, що підтверджують проходження навчання персоналу щодо гігієнічних вимог виробництва та обігу харчових продуктів у цього оператора ринку (п.2 ч.1 ст.48 Закону №771);
- у зоні обробітку сирої продукції, на столі обробітку сирого м'яса, знаходиться посуд (каструлі) з вареною картоплею та морквою, яка використовуватиметься для приготування їжі (п.3 ч.1 ст.49 Закону №771);
- не ведеться ефективна боротьба проти тарганів, а саме в приміщення харчоблоку наявні таргани (п.4 ч.1 ст.49 Закону №771);
- постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, не розроблено, відсутня відповідна документація, що свідчить про її розробку (ч.1 ст.21 Закону №771).
07.05.2020 державним інспектором та державним ветеринарним інспектором - начальником Корюківського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Аухіміком А.В. складено протокол про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми, який був підписаний без жодних зауважень завідувачем ДНЗ № 4 Мостович К.В. (а.с.117-119 т.1)
05.06.2020 було розглянуто справу про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», за результатами чого ГУ Держпродспоживслужби у Чернігівській області винесено постанову про накладення штрафу від 05.06.2020 № 2 за порушення законодавства про харчові продукти та корми, а саме п.1 ч.1 ст.65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», за наслідком чого на Корюківський дошкільний навчальний заклад № 4 ''Веселка'' еколого-натуралістичного напрямку Корюкіської ради Чернігівської області накладено штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, що становить 47230,00 грн, підписану головним державним інспектором та головним державним ветеринарним інспектором - начальником ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області Павлішеним Ю.В. (а.с.165 т.1).
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що відповідачем дотримано процедуру притягнення Корюківського ДНЗ № 4 «Веселка» до відповідальності, що було здійснено за наявності передбачених законодавством підстав, з огляду на порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва обігу харчових продуктів, які створили загрозу для здоров'я людей.
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначено Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» (далі - Закон № 2042-VIII).
Відповідно до ст.2 Закону №2042-VIII законодавство про державний контроль складається з Конституції України, цього Закону, Митного кодексу України, законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про ветеринарну медицину», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів.
Згідно із ч.6 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов'язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов'язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 18 Закону № 2042-VIII державний контроль здійснюється компетентним органом, крім випадків, встановлених цим Законом. Державний контроль має бути ризик-орієнтованим та здійснюватися з періодичністю, що є достатньою для досягнення цілей цього Закону. Заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" (далі - Закон № 2042) державний контроль - діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог. Державний контроль включає також діяльність з перевірки відповідності законодавству про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких продуктів на митну територію України.
Згідно з частинами 8 та 9 статті 66 Закону № 2042-VIII справа про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми (далі - справа) розглядається компетентним органом або його територіальними органами. Від імені зазначених органів розглядати справи мають право головні державні інспектори та головні державні ветеринарні інспектори. Справа розглядається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більше ніж на десять робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин.
Частиною 14 наведеної статті передбачено, що за результатами розгляду справи головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення штрафу; 2) про закриття справи.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальних підрозділів.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» покладено функціональний обов'язок розглядати справи про порушення вказаного Закону.
Відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» та накладає відповідні штрафи.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26.12.2019 у справі № 724/716/16, від 17.06.2020 у справі № 127/6881/17, від 17.09.2020 у справі №742/2298/17.
Поряд з цим, Головне управління Держпродспоживслужби у Чернігівській області до участі у справі в якості належного відповідача залучене не було.
Відповідно до ч.ч.3-7 ст.48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Водночас колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Проте суд першої інстанції вищенаведених вимог процесуального закону не дотримався та, вирішуючи спір про скасування постанови у справі про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», пред'явлений до посадової особи, не з'ясував хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 17.09.2020 у справі №742/2298/17, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
При цьому, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями, щодо вирішення питань про залучення належного відповідача та/або співвідповідача у даній справі. Відтак, на вказаній стадії колегія суддів позбавлена процесуальної можливості усунути виявлені недоліки при розгляді справи в суді першої інстанції. Також, колегією суддів враховано, що суд апеляційної інстанції не наділений на вказаній стадії повноваженнями щодо направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання щодо залучення належного відповідача та вирішення адміністративного позову відносно вказаного відповідача.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №826/12172/18 та від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, який має бути врахований судом.
Водночас, колегія суддів зважає, що позивач не позбавлений можливості звернутися до суду із відповідними позовними вимогами до ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, беручи до уваги, що судом першої інстанції розглянуто справу за позовом, що заявлений до неналежного відповідача, з врахуванням відсутності у суду апеляційної інстанції можливості замінити його належним відповідачем, колегія суддів доходить висновку, що в задоволенні позовних вимог до головного державного інспектора та головного державного ветеринарного інспектора - начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Павлішена Юрія Володимировича слід відмовити.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права і неправильне тлумачення закону, призвели до розгляду справи по суті без залучення до такого розгляду належного відповідача, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Корюківської міської ради Чернігівської області - задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Корюківської міської ради Чернігівської області - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Текст постанови виготовлено 29 березня 2021 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді В.О.Аліменко
А.Ю.Кучма